---

Розслідування інсценування дорожньо-транспортної події

У системі злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту найбільш поширеними є порушення правил дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів. Результатами таких порушень може бути як спричинення матеріальної шкоди, так і смертельні випадки. Практиці відомі випадки, коли інший злочин маскується під дорожньо-транспортну подію. У такому випадку складність процесу розслідування цих злочинів полягає насамперед  у можливій наявності негативних обставин, які заплутують слідчого, створюють видимість іншої події тощо. Безперервний рух транспортних засобів на проїжджій частині, рух пішоходів, погодні умови, та умисні дії винуватця ДТП також можуть вплинути на обстановку події.  

У криміналістиці дорожньо-транспортна подія (далі – ДТП) – це подія, що виникла в результаті порушення нормального режиму експлуатації або руху транспортного засобу, що викликала травмування або смерть людей, пошкодження транспортних засобів, вантажів, дорожніх й інших штучних споруд, а також спричинення іншої матеріальної шкоди [116, с. 30].

Для єдиного розуміння суті і сенсу словосполучення «дорожньо-транспортна подія» необхідно  підкреслити, що це певна подія, яка сталася в результаті порушень правил дорожнього руху і експлуатації транспортних засобів, знаходиться з ними в причинно-наслідковому зв'язку і викликає шкідливі наслідки, передбачені кримінально-правовим законом [32, с. 395].

До ДТП відносять: зіткнення, перекидання транспортного засобу, наїзд (на транспортний засіб, перешкоду, пішохода, велосипедиста, травину, гужовий транспорт) та інші [117, с. 10].

На сьогодні більшість ДТП – це зіткнення транспортних засобів та наїзд на пішохода. Так, під зіткненням необхідно розуміти подію, при якій транспортні засоби, що рухалися, зіштовхнулися між собою. У свою чергу, наїзд на пішохода – це подія, при якій транспортний зіштовхнувся з людиною або вона сама зіштовхнулася з рухомим транспортним засобом. До такого виду ДТП також відносяться події, при яких пішоходи постраждали від вантажу, що перевозив транспорт [118, с. 2].

Кожен вид ДТП має свої особливості і відрізняється за методикою розслідування. Встановити причину здійснення ДТП досить важко, оскільки на процес її вчинення можуть впливати різні обставин, наприклад, порушення правил дорожнього руху водієм, перехожим або пасажиром, порушення техніки безпеки при експлуатації транспортного засобу як водієм, так і особою, що відповідальна за технічний стан автомобіля, тощо. Поряд з цим слідчому необхідно розпізнати можливе інсценування ДТП, що ще більше ускладнює процес розслідування.

Механізм і обстановка вчинення ДТП є ключовими елементами цих злочинів. Практикою встановлено, що на механізм вчинення ДТП впливає велика кількість параметрів системи «водій–автомобіль–дорога–довкілля». Знання такого механізму дозволяє визначити криміналістично-значимі ознаки, які надалі сприятимуть встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні [119, с. 69].

Насправді механізм ДТП настільки неочевидний і складний, що на початку розслідування не уявляється можливим висловити думку про наявність або відсутність в діях водія злочинних порушень правил безпеки руху і експлуатації транспортних засобів. Це вдається зробити пізніше, як правило, на наступному етапі розслідування, коли будуть зібрані і проаналізовані всі відомості про процеси, які не піддаються безпосередньому сприйняттю в оцінці слідчого [120, с. 3]. Тому версію про інсценування необхідно висувати вже на початку розслідування.

Проведені нами дослідження літературних джерел та аналіз кримінальних справ дають можливість стверджувати, що спосіб вчинення та спосіб приховування злочину характеризує особу злочинця, його психічний та фізичний стан, рівень освіченості та інтелекту, спосіб життя, здобуті вміння та навички тощо. Тому такі дані дають можливість слідчому швидко встановити місце перебування злочинця, сферу його діяльності, індивідуальні особливості, які у подальшому допоможуть у виявленні особи злочинця, що інсценував ДТП.

Інсценування дорожньо-транспортної події, на нашу думку, – це імітація випадкового або навмисного зіткнення транспортних засобів, наїзду на пішохода з метою отримання інсценуючою особою матеріальної вигоди або приховання злочину.

Випадки відображення в обстановці місця події не ДТП, яке сталося насправді, а іншої події мають місце при спробах учасників події спотворити реальну картину, що сталася. У цій ситуації варто  звертати увагу на обставини, які несуть в собі інформацію не про подію, чиїм віддзеркаленням вони нібито є, а про іншу подію – інсценування, спотворення фактів (неспроможність і неузгодженість показань, фактів, наявність в них явних суперечностей) [121, с. 12].

Розслідування ДТП починається після отримання інформації про подію та отриманих фактичних даних. Із врахуванням останніх складається план розслідування залежно від ситуації, що склалася. У плані має бути відображено послідовна сукупність слідчих та розшукових дій, спрямованих на ефективне розкриття злочину і встановлення винних.

Для викриття інсценування ДТП на початковому етапі розслідування необхідно  встановити такі обставини: 1) чи є виявлена подія ДТП; 2) характер та розмір матеріальних збитків; 3) механізм події; 4) чи є причинний зв'язок між виявленими слідами.

Висунути версію про інсценування ДТП можливо на підставі таких обставин: 1) суперечливість обставин події; 2) невідповідність певних даних механізму інсценованої події; 3) навмисна демонстративність окремих фальсифікованих «до­казів» [33, с. 24].

Практична діяльність з розслідування ДТП уможливлює формування таких типових слідчих ситуацій, які дають підстави висунути версію про інсценування, а саме:

1) обстановка, при якій на місці події наявний винуватець ДТП (водій та його автомобіль), а потерпілий (водій з іншим автомобілем) зникли – у такому випадку версія про інсценування можлива, якщо винуватець ДТП стверджує, що інший водій навмисно підставив свій автомобіль для зіткнення.

Характеризуючи цю слідчу ситуацію, варто зазначити, що ДТП інсценується з метою приховання шахрайства та вимагання. У такому разі злочинці під час руху на заздалегідь пошкодженому або іншому (підставному, якщо це злочинна група) автомобілі крізь відкрите вікно кидають м’яким предметом по поверхні кузова автомобіля потерпілого (гумовий м’ячик, паперовий пакет соку 0,25 л.), після чого  від’їжджають від нього на певну відстань. Потерпілий, відчувши легкий поштовх не звертає на це особливої уваги, або, навіть зупинившись оглянути машину, нічого підозрілого не виявляє та продовжує рух. Через кілька десятків-сотень метрів його наздоганяють злочинці на дорогому автомобілі та, вчиняючи психологічний тиск на потерпілого, звинувачують його у пошкодженні їх авто шляхом зіткнення. Поки здійснюється тиск на водія, один із злочинців обходить машину потерпілого та непомітно залишає слід пошкодження за допомогою наждачного паперу чи іншого предмету, таким чином імітуючи пошкодження при зіткненні. Це займає  секунди. Інші злочинці, отримавши сигнал, підводять потерпілого до подряпин та починають вимагати з нього гроші або купити у них ніби пошкоджений потерпілим дорогий автомобіль. Один зі злочинців може представитись  посадовою особою (прокурором, суддею, депутатом). Таким чином навколо потерпілого створюються умови безвихідної ситуації, в якій він вважатиме за краще розрахуватися зі злочинцями. Однією з особливостей є обрання злочинцями часу та місця вчинення злочину. Наприклад, це може бути ранок вихідного дня або пізній вечір, коли потерпілий водій нещодавно прокинувся і розслаблений або навпаки втомлений за кермом після робочого дня.

Інсценування ДТП часто вчиняються групою осіб, оскільки одній особі вчинити такий «театр» майже неможливо. Хоча також існують випадки так названого підставляння автомобіля під інший.

Характеризуючи спосіб інсценування  цього виду злочину, варто зазначити, що злочинці проводять кропітку підготовку до таких дій, усе має бути сплановано до дрібних деталей, чітко розподілено ролі кожного з учасників та відпрацьовано дії до автоматизму. Злочинці розуміють, що один необережний рух і їх зможе викрити сам водій, не говорячи уже про працівників ДАІ та спеціалістів-автотехніків. Насамперед злочинці мають створити певні зв’язки з особами, які не проти отримати певну суму за результатами вчиненого. Наприклад, це можуть бути працівники ДАІ (справжні або ж переодягнені), які прибувають на місце зіткнення і  сприяють формуванню сприятливих для злочинців обставин. Ними можуть бути інші особи на автомобілях, або «перехожі» ( які в подальшому можуть заявити  себе як свідки) тощо. Після цього злочинці вивчають досвід схожих злочинних груп, для того щоб звернути увагу на помилки та невдачі останніх і добре відпрацювати їх упущення. Організовуючи злочинну групу, її організатор підбирає собі відповідних кандидатів, враховуючи їх особистісні характеристики, навички та вміння, щоб у подальшому підібрати роль у злочині кожному індивідуально. Надалі злочинці підшукують місця для злочину, вивчають автошляхи, їх завантаженість автомобілями, періодичність такого навантаження на дорогах, кількість сторонніх осіб (перехожих) тощо. Наприклад, майже на всіх радіостанціях диктори вказують на затори на дорогах, їх протяжність та характер, тому вивчити необхідні ділянки для «вигідного» злочинцям ДТП не так і складно.

З метою виявлення шахрайських дій, на нашу думку, необхідно звертати увагу на можливість: оснащення автомобілів приймачами, що фіксують подію; фіксації події камерами на автошляхах міста; відшуканні свідків, очевидців (наприклад, в час зіткнення проїжджало маршрутне таксі); перевірки наявності камери в магазині навпроти пригоди тощо.

Розібратися у такій слідчій ситуації допоможе призначення автодорожньої експертизи (вид авто технічної експертизи) – дослідження безпосереднього місця ДТП, частини ділянки, що навколо нього, та взаємодіючих з дорогою елементів транспортних засобів [124, с. 283]. За допомогою такого експертного дослідження можна встановити властивості дороги, що пов’язані з ДТП та особливості взаємодії дороги з транспортним засобом.

2) обстановка, при якій на місці події наявні обидва автомобілі та обидва водії, що зіштовхнулися внаслідок ДТП і один з них стверджує, що інший навмисно створив аварійну ситуацію.

У такому разі можливо висунути версію про інсценування ДТП з метою отримання страхової виплати – інсценування страхової події.

Під інсценуванням страхової події необхідно розуміти умисні дії страхувальника і (або) інших зацікавлених осіб, спрямовані на штучне створення обстановки страхової події (страхового випадку), наданні із цього приводу свідомо неправдивої інформації, пов'язаної з обманом страхових та інших органів, з метою здобуття страхової виплати [122, с. 5].

Підставою для висунення версії про інсценування слугують виявлені негативні обставини, основна інформація про які може відображатися у змісті заяви про ДТП, матеріалах, що надають страхові компанії, тощо. Виявити негативні обставини можливо під час проведення слідчих дій, зокрема огляду місця події, слідчого експерименту, допиту, призначенню та проведенню експертиз.

3) обстановка, при якій в зоні дорожнього руху виявлено труп, але відсутні специфічні ознаки ДТП, – за таких умов може бути висунута версія про інсценування ДТП з метою приховання іншого злочину.

Для такої ситуації характерна відсутність слідів, що відпо­відають логіці дорожньо-транспортної події, що імітується. Наприклад, на трупі мають бути садна від зіткнення з транспортним засобом, часточки його лакофарбового покриття тощо. Їх відсутність швидше за все свідчить про те, що зіткнення не було.

Вся работа доступна по <a href=

" http://mydisser.com/ru/catalog/view/16779.html  " target="_blank">Ссылке</a>

</p>