Застосування інструментів пруденційного безвиїзного банківського нагляду

У сучасних умовах поглиблення кризових явищ у світовій економіці  лідери Європейського Союзу відзначають необхідність посилювати фінансову стабільність. Зокрема, у висновку спеціального засідання Європейської Ради щодо питань фінансової та економічної кризи зазначається, що останні події на фінансових ринках продемонстрували необхідність у подальшому посиленні фінансової стабільності через пруденційний нагляд і поліпшення засобів управління кризою.  Лідери ЄС висловили переконання, що політичні рішення у сфері фінансів повинні бути спрямовані на посилення прозорості для інвесторів, ринків і регуляторів; посилення пруденційного ризикового менеджменту у фінансовому секторі через поліпшення управління ризиками ліквідності та поліпшення ринкового функціонування і стимулюючих структур, саме таких, як кредитно-рейтингові агентства [339]. Отож питання пруденційного нагляду у фінансовому секторі виходять на перший план. Зокрема, це стосується пруденційного банківського нагляду, на безвиїзній частині якого ми хочемо зосередитися в даному параграфі.

Надбання науковців у цій галузі банківського нагляду наявні у працях вітчизняних та зарубіжних авторів [122, 317, 374, 385]. Однак відносна новизна та недостатня дослідженість питань подальшого вдосконалення механізму застосування інструментів пруденційного безвиїзного нагляду зумовили актуальність представлених нами далі наукових розвідок.

Перш за все хотілось би зупинитися на дефініції «пруденційний нагляд», оскільки вона відносно нова для української банківської практики, тож виникають певні суперечності у її визначенні. Так, науковці Любунь О.С. та Раєвський К.Є. при визначенні схеми організації банківського нагляду в Україні виділяють попередній (пруденційний/документарний) та поточний (інспектування на місцях) контроль [179; 38]. Та якщо звернутися до Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затвердженого постановою Правління НБУ №114 від 20.02.1998 року, то знайдемо, що пруденційний нагляд - це система банківського нагляду, при якій головна увага органів нагляду зосереджується на регулярному проведенні оцінки загального фінансового стану, результатів діяльності та якості керівництва. Методика пруденційного нагляду вивчає дотримання банком вимог чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України, економічних нормативів тощо [295]. Тобто законодавством не визначено, що пруденційний нагляд повинен здійснюватися лише у формі поточних документарних перевірок без інспектування на місцях. «Великий тлумачний словник» визначає пруденційний нагляд як систему банківського нагляду, за якої головна увага органів нагляду зосереджується на регулярному проведенні оцінювання загального фінансового стану [189], що також не виключає, а навіть, навпаки, на наш погляд, – передбачає проведення інспекційного нагляду за діяльністю банківських установ.

Для внесення повної ясності звернемося до європейської банківської практики та законодавства. Так, основними цілями здійснення пруденційного регулювання та нагляду в європейських країнах є: забезпечення стабільності на фінансовому ринку; відстеження дотримання законів та інших нормативно-правових актів і забезпечення відповідного та високоякісного управління ризиками і контролю за системою гарантування захисту вкладників та інвесторів.

В рамках пруденційного регулювання та нагляду існує безвиїзна та виїзна їх форма. У рамках безвиїзного нагляду перевіряється відповідність діяльності банку встановленим економічним нормативам, стабільність фінансової структури банку, зваженість управління ризиками в банку та відстежуються важливі зміни та тенденції розвитку банківської установи. В ході виїзного інспектування передбачається проведення обговорень з внутрішніми аудиторами, зовнішніми аудиторами та керівництвом банку.

Здійснюючи пруденційний банківський нагляд, органи нагляду повинні звернути увагу на такі важливі аспекти діяльності банку:

• належне оцінювання часток акціонерів банку та їхнього впливу на політику банку;
• відповідність структури управління банківської установи вимогам нагляду на індивідуальній та консолідованій основах;
• етична поведінка та належний рівень досвіду керівників банку;
• відповідність управління та внутрішнього контролю принципам надійної та зваженої діяльності банку;
• узгодженість діяльності банку з регуляторними фінансовими нормативами; здійснення контролю за тим, щоб ризики відповідали платоспроможності банку в межах стабільного і зваженого управління ризиками;
• періодичні повідомлення про стан обліку та фінансів, які мають бути правильними, повними і  вчасно виконаними відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;
• ризики, які не можуть бути кількісно визначені: операційні, стратегічні, рівень відповідності законодавству та довіра громадськості до банку;
• якість наданих послуг (стосовно споживачів) і репутація банку [233; 28-29].

Отже, підсумовуючи наведене, стверджуємо, що пруденційний банківський нагляд передбачає як безвиїзну, так і виїзну форму здійснення  і в результаті забезпечує контроль за фінансовим станом банківських установ, що утворюють банківську систему держави, з метою недопущення системних фінансових криз, які паралізують економічну діяльність у державі.

Вся работа доступна по <a href=

" http://mydisser.com/ru/catalog/view/19161.html  " target="_blank">Ссылке</a>

</p>