Сучасні завдання банківського нагляду в рамках вимог глобального фінансового середовища

Кризові та глобалізаційні явища, які відбуваються тепер у світі, ставлять перед системою банківського нагляду нові завдання, власне спричинені сучасною ситуацією. Постановка завдань являється не менш важливою задачею, ніж їх вирішення, оскільки від того, наскільки чітко та логічно сформульовані завдання, буде значною мірою залежати ефективність їх виконання та вплив на кінцевий результат. А тому в даному параграфі дисертаційного дослідження визначимо найважливіші сучасні завдання банківського нагляду України в умовах посилення кризових та глобалізаційних явищ у світовому господарстві.

Проблемам кризи та глобального фінансового середовища присвячені багато праць як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Зокрема хотілось би відмітити наукові доробки В.М.Гейця, А.С.Гальчинського, Г.В.Задорожного, Я.А.Жаліло, Р.С.Лисенка, І.О.Лютого, В.І.Міщенка, Т.С.Смовженко, С.М.Козьменко, М.І.Савлука, В.С.Стельмаха в цьому напрямку. Опираючись на існуючі вже дослідження ми спрямуємо свої зусилля на визначення сучасних завдань банківського нагляду України, виходячи з можливих наслідків впливу кризових та глобалізаційних явищ у світі на вітчизняну банківську систему та зокрема національну систему банківського нагляду.

Економічна криза 2008-10 рр. вважається однією з найглобальніших за останнє сторіччя. ЇЇ наслідки прямо чи опосередковано зачепили практично всі країни світи, наносячи менші чи більші збитки їх економікам. Не оминула ця криза і Україну, завдавши чи не наймасштабніші негативні економічні наслідки серед країн з економіками, що розвиваються. Найбільшого удару зазнала банківська система України, як найважливіший індикатор нормального економічного розвитку держави. З огляду на це значення банківського нагляду набуває ще актуальнішого значення, оскільки він покликаний в кінцевому результаті так організувати роботу банків, щоб не нанести шкоди економічній діяльності держави. В цих умовах дуже важливо грамотно сформулювати завдання банківського нагляду в умовах розвитку кризових явищ у банківській сфері для того, щоб розробити чітку стратегію подальшого розвитку системи банківського нагляду в Україні.

Звертаючись до передумов та перебігу кризи в Україні хотілось би виокремити наступні найважливіші тенденції. З 2000 року до третього кварталу 2008 року економіка нашої держави показувала стійкі показники зростання - в середньому на 7,5% в рік. Дефіцит державного бюджету не перевищував 1,5% ВВП (за винятком 2004 року), а розмір зовнішнього боргу скорочувався. Значними темпами зростав експорт, що дозволяло покривати від’ємне сальдо торговельного балансу та й ще накопичувати золотовалютні резерви.

Восени 2008 року розгорнулася міжнародна криза ліквідності, внаслідок якої особливо країни з економіками, що розвиваються, втратили велику частку експорту, а відтак можливість розраховуватися за зовнішніми борговими зобов’язаннями. Це призвело до найсильнішої в новітній економічній історії розвитку нашої держави девальвації гривні – більш ніж на 50% відносно долара США. Окрім того в таких умовах в результаті зниження ділової активності економічних суб’єктів реальний ВВП України почав падати на десятки відсотків. (Див.табл.5.1.) [69]

Причини такого спаду ВВП криються у великій залежності економіки України від експорту вузької номенклатури товарів, ціна на які до того ж має тенденцію до значних коливань особливо за умов кризи (металургійна та хімічна продукція).

Вся работа доступна по <a href=

" http://mydisser.com/ru/catalog/view/19161.html  " target="_blank">Ссылке</a>

</p>