Планування систем захисту економічної інформації в умовах глобалізації

Останнім часом набули глобального масштабу  проблеми, пов'язані з поширенням інформатизації у світі. Серед них головне – інтелектуальне (інформаційне, комп'ютерне) піратство [134 – 140]. За дослідженням міжнародної консалтингової компанії «Yankee Group», а також організації «Business Software Alliance» 35% усього програмного забезпечення (ПЗ) у світі є неліцензійним. З 97 країн, де проходило дослідження,  у 51-ї рівень піратства складає не менше 64% .

Існують загальні причини і наслідки піратства в софтверному світі. Піратство програмного забезпечення як таке має чотири основних напрямки негативного впливу:

– економічний – піратство завдає економічної шкоди через недоодержання податків при продажі легального софту, через несплату податків піратами, взагалі через погіршення інвестиційного клімату в економіці.

– інтелектуальний – піратство знищило практично зовсім раніше існуючу українську індустрію ПЗ, тому  програм українського виробництва на нашому інформаційному просторі майже немає, і, у кращому випадку, український програміст працює в аут-сорсинговому або оффшорному секторі, які найчастіше знаходяться в нас в тіні. Крім того, українські програмісти не одержують авторські права на програмне забезпечення – економічну основу софтверної індустрії. Унаслідок чого, багато дрібних та середніх українських софтверних компаній без сертифікатів та авторських прав, нелігітимно виконують закордонні замовлення та працюють на зарубіжних замовників;

• технологічний – усі піратські версії ПЗ мають низьку якість, що впливає на можливість їх якісного використання та на формування негативного іміджу компанії-виробника ліцензованого продукту;

– політичний – розвинене піратство дуже погіршує імідж держави та інвестиційний клімат в економіці.

Україна – єдина у світі країна, що чотири роки поспіль носила малопочесний титул пріоритетної країни по піратству. Протягом останніх років Україна вжила певні заходи до приведення законодавства у сфері інтелектуальної власності у відповідність європейському  законодавству  та запровадила дієві механізми реалізації спеціальних міжнародних угод.  Тому Міжнародним альянсом інтелектуальної власності (IIPA) статус України змінено зі статусу  «Пріоритетної іноземної країни» (Priority Foreign Country) щодо торгівельних санкцій у зв′язку з порушенням прав інтелектуальної власності  на статус країни, що належить до «Переліку країн пріоритетного спостереження» (Priority Watch List) (табл. 2.1) в рамках списку           “Special 301”  [141].

Глибокі якісні зрушення, притаманні інформаційному суспільству, викликають необхідність забезпечення безпеки інформації в умовах глобалізації, що базується на захисті електронних технологій. Під системою захисту електронних технологій ми розуміємо комплексну єдину сукупність правових та морально-етичних норм, організаційних, технічних, технологічних та програмних заходів, що спрямовані на протидію загрозам інформаційних систем з метою зведення до мінімуму можливого збитку власників систем та користувачів. Для здійснення організації надійного захисту економічної інформації потрібно чітко уявляти, яких саме характерних порушень понад усе слід позбутися.

Найсильнішим має бути захист від корисливих проникнень. Вони можуть мати місце з боку службовців (інсайдерів) та, наприклад, можуть бути викликані образою, незадоволенням своїм матеріальним становищем, службовим становищем, або вказівкою інших корисних осіб. Як правило, збиток тим більше, чим вище службове положення, на якому перебуває користувач у службовій ієрархії.

Вся работа доступна по <a href=

"   http://mydisser.com/ru/catalog/view/15061.html  " target="_blank">Ссылке</a>