Інструментарій дослідження і порівняння сучасних економічних систем

Фундаментом концепційних засад дослідження і порівняння економічних систем є комплексний, системний підхід до їх розуміння як складних утворень, що визначають всю багатоелементну структуру суспільного ладу. На наш погляд, розкрити генезис і суть сучасних економічних систем, здійснити їх порівняльний аналіз в умовах посилення екологічної та глобалізаційної домінанти, збагнути передумови і шляхи формування національної економічної системи України неможливо без комплексного вивчення економічних систем у взаємозв'язку з проблемами ролі людини, її діяльності, економічної культури, політичних і правових інституцій, культурологічно-етнічних процесів у національній економіці. Справді, головним чинником еволюції економічних систем є людська, економічна діяльність. Як зазначає Д.Норт, "різниця у рівнях функціонування економік і збереження її впродовж тривалого часу не знайшла задовільного пояснення фахівців з проблем економічного розвитку... Коротко кажучи, не вистачає розуміння природи людської координації та співпраці" [227, С. 21]. Крім того, наголошує учений, "усі теоретичні міркування в суспільних науках явно або неявно будуються на понятті людської поведінки" [227, С. 28]. У цьому контексті Д.Чистилін слушно підкреслює, що "…теорія, яка вивчає "суспільний" розвиток, стане справді суспільствознавчою тоді, коли до сфери її уваги разом з економічними проблемами потраплять проблеми соціальні" [322, C. 48]. Водночас ми поділяємо думку, що сьогодні у зарубіжній економічній компаративістиці спостерігається деяке зниження уваги до власне теоретико-методологічних проблем дослідження й порівняння економічних систем [156, C. 17]. Зокрема, цей факт визнає сучасний зарубіжний економіст Б.Фрей [311, C. 4].

Розробляючи сучасну теорію і методологію порівняння економічних систем, необхідно окреслити таке базове поняття, як "методологія", від тлумачення якого логічно залежать наукові узагальнення. Так, на думку А.Чухна, П.Леоненка, П.Юхименка, "методологія економічної теорії – вчення про метод і шляхи досягнення істини (відображеної у науковій теорії, ідеях та ін.), основою якого є система як загальних, так і специфічних принципів, методів і способів пізнання економічних явищ та процесів (наприклад, діалектика та логіка)" [330, С. 39]. Згадані учені вважають, що методи економічного аналізу – це способи, прийоми та засоби дослідження економічних явищ та процесів на всіх рівнях економіки (системний, моделювання, структурний, індексний, вартісний та ін.) [330, С. 39]. А.Філіпенко вважає, що метод є способом досягнення мети, сукупністю прийомів і операцій теоретичного, практичного освоєння дійсності, способом певним чином організованої людської діяльності [312, С. 85].

С.Степаненко зазначає, що методологія являє собою систему принципів і способів організації процесу пізнання, за допомогою яких здобуваються нові та впорядковуються, переосмислюються вже набуті знання. Вона включає загальнонаукові підходи, якими керується людство на певному етапі історичного розвитку і які відображаються у панівній науковій парадигмі; фундаментальні теоретичні положення даної науки, що використовуються у процесі пізнання як опорні точки і сприймаються як аксіоми; основні напрями наукового аналізу, зокрема, виокремлення наукового об'єкту і предмету; методи пізнання, що відповідають особливостям наукового об'єкту; критерії встановлення рівня науковості отриманих знань. Сукупно вони утворюють своєрідну методологічну матрицю економічної науки, яку використовують як модель (алгоритм) наукового аналізу економічної системи на різних етапах її історичного розвитку [275, С. 98].

Конструктивною, на наш погляд, видається точка зору, згідно з якою методологія є, по-перше, сукупністю методів наукового пізнання і, по-друге, роздумами про методи та їх удосконаленням, де методи є конкретними способами та інструментарієм вивчення об'єкта дослідження, які взаємно доповнюють один одного, даючи змогу проникнути у глибинну суть явища чи процесу [156, C. 18].

На наш погляд, можна зробити висновок, що сучасне тлумачення методології повинно включати визначення наукової парадигми дослідження. Іншими словами, у царині економічної компаративістики обґрунтування теоретико-методологічних засад порівняння економічних систем в умовах їх екологізації та глобалізації повинно здійснюватися з позицій постіндустріальної парадигми, крізь призму теорії інформаційного (постіндустріального) суспільства як глобальної парадигми, що власне й дасть змогу виявити об'єктивні критерії та показники порівняльного аналізу, зіставити різні типи економічних систем з метою пошуку перспективних, оптимальних моделей економічної еволюції у ХХІ ст.

Як ми вже зазначали, комплексне дослідження й порівняльний аналіз сучасних економічних систем в умовах їх екологізації та глобалізації повинні ґрунтуватися на усвідомленні об'єктивного процесу інтеграції наукового знання на зламі тисячоліть. Оскільки основним об'єктом нашого дослідження у широкому розумінні є людина у контексті еволюції й трансформації економічних систем, суспільних інституцій та, головне, системи панівних цінностей, тобто соціуму у його основних вимірах, – тому для нас прийнятними виступають методи досліджень, що застосовуються в економічній та інших соціально-гуманітарних науках (економічній теорії, історії економіки та економічної думки, економічній соціології, соціальній філософії, політології, правознавстві, культурології та ін.). Фактично йдеться про необхідність і важливість об'єднання зусиль учених-суспільствознавців у процесі комплексного дослідження сучасних економічних систем [170].

Вся работа доступна по ссылке  http://mydisser.com/ru/catalog/view/15063.html