Економічний розвиток на основі виявлення та узагальнення пріоритетних чинників

Економічний розвиток туристичних підприємств характеризується процесом взаємодії і узагальнення чинників, який потребує координації ресурсів, починається із узгодження параметрів ефективного функціонування та використання таких показників, які відображають діяльність туристичного підприємства, трансформують його вплив на показники туристичної галузі та суміжних сфер.

Одним з найважливіших елементів управління економічним розвитком є формалізовані процеси, які на основі ключових показників ефективності дозволяють формувати задачі для підрозділів і їх співробітників, планувати роботу по їх досягненню, оцінювати результати цієї роботи та вносити відповідні корективи.

Так, український вчений Л.М. Кузьменко в роботі [177, с. 180-185], внаслідок розкриття проблем управління розвитком регіонів в системі суспільно-економічних стосунків та аналізу особливостей методологічного і інформаційного забезпечення управління регіоном, визначає соціально-економічні умови, що сприяють розвитку його економіки.

Указані тенденції підтверджують необхідність визначення обґрунтованих напрямів економічного розвитку туристичних підприємств, комплексного використання засобів дослідження з формування, розвитку та управління діяльністю туристичних підприємств, розкриває сутність чинників, що виявляють проблеми економічного розвитку туристичних підприємств, визначають прогнози і формують напрями підвищення їх ефективності.

Український вчений Н.Д. Свірідова [289, с. 8-15] відзначає, що  «індустріальний туризм стимулює розвиток промислових регіонів. Він дозволяє використовувати існуючі промислові об’єкти в повному обсязі та не потребує створення додаткової інфраструктури в промисловому регіоні. Таким чином, цей вид туризму підходить для формування туристичного іміджу промислової території, що позитивно позначається на показниках її розвитку». Не менш важливою його частиною є узгодження контактів і взаємодій, які мають відбутися протягом року між різними рівнями тур підприємств та промислової території.

Ці взаємодії потрібні для контрагентів, без яких неможливо адекватне розуміння усіх ризиків та можливостей, які виникають перед підприємством та територією. Наявність пропозицій та їх практична реалізація сприяють досягненню поставлених завдань, стимулювати більш високі результати діяльності. Процес управління функціонуванням туристичних підприємств на промисловій території складається з ряду елементів – планування та формування контрактів з запланованими результатами роботи, що формалізують досягнуті домовленості і поставлені завдання.

Оцінку ефективності можна отримати тільки на основі фінансових та технологічних показників аналізу діяльності і врахування не фінансових категорій. Для здійснення такого аналізу необхідно визначитися з конструкцією основних показників ефективності і оцінити їх економічний зміст. Якщо ефективність туризму розглядати з позицій системного підходу, то можна припустити встановлення різних критеріїв і показників для різних рівнів управління, і відповідно до даних рівнів можна визначити ієрархію цілей з підлеглими їм критеріями ефективності.

Управління туристичним підприємством, за твердженням російського вченого В.А. Квартального, яке є структурним елементом туристичної галузі, відбувається на всіх економічних рівнях відповідно із державною структурою, законодавством та діловими стосунками [162, с. 62]. Такий висновок підтверджує і український дослідник М.В. Фоміна, в роботі якої зазначено: цілі загальнодержавного розвитку співпадають із загальносвітовими. Також співпадають цілі розвитку окремих держав із підсистемами, які їх формують (мезорівень економіки). Відрізняються на рівні мезосистем лише конкретні засоби і механізми, також ступень усвідомлення необхідності досягнення зазначених цілей. Процес переходу економіки регіону до сталого розвитку взаємозв’язаний з процесом стабілізації і структурної перебудови економіки в цілому, тому означені процеси на практиці повинні здійснюватися однозначно [338, с. 208].

Основні заходи, направлені на позитивні зміни у процесі управління економічним розвитком туристичного підприємства виявлено такі [20, с.100]:

послідовна взаємодія функцій, обов’язків та відповідальності на всіх рівнях управління діяльністю турпідприємства, що включає оцінку діяльності, постановку завдань, бізнес - планування роботи;

формалізація поставлених завдань і прогнозованих значень показників економічного розвитку;

підвищення вимог до кваліфікаційного рівня співробітників у рамках оцінки та планування;

аналіз причин відхилення фактичних значень показників економічного розвитку від прогнозованих та аналіз роботи, проведеної фахівцями і структурними підрозділами;

поєднання оцінки результатів діяльності і постановки завдань з перспективним плануванням, прогнозуванням, бюджетуванням.

В рамках управління економічним розвитком відділ організації туризму і планово-економічної роботи має виконувати дві функції: підтримки прийняття рішень та виконання розрахунків і використання даних. Для успішного рішення означених завдань доцільно упорядкувати структуру відділу умовно на дві відповідні групи – аналітичного супроводження перспективного та поточного планування та уточнення планів за результатами діяльності, і групу звітності, що забезпечує правильність використовуваних оцінок і цифр.

Використання показників економічного розвитку в оцінці результатів діяльності підприємства, є функцією підрозділу контролінгу, або, характерний для туроператора відділ організації туризму та планово-економічної роботи. У його завдання входить аналітична підтримка розробки системи основних показників ефективності і визначення їх цільових рівнів. На ньому також лежить завдання оцінки фактичних результатів і аналізу причин їх розбіжностей з прогнозними. Для забезпечення виконання цим відділом своїх функції в рамках системи управління ефективністю, необхідний ряд умов, що визначають його роль, структуру, процеси і вимоги до навичок співробітників.

Вся работа доступна по ссылке  http://mydisser.com/ru/catalog/view/15066.html