Быстрый переход к готовым работам
|
Методологічні підходи до прогнозування та інноваційного планування діяльності туристичних підприємств на промисловій територіїУспішна економічна діяльність підприємств залежить від механізму реалізації перспективних планів. Український вчений Ю.П. Яковлев стверджує: «постановка завдань, додання їм кількісної характеристики і розробка заходів щодо їх реалізації вимагають від підприємства комплексної системи планування. Вибір раціонального варіанта побудови фінансово-економічних служб, зокрема і контролінгових, полягає в створенні служб підприємства, здатних вирішувати весь спектр проблем підприємства, не дублюючи одна одну» [366, с. 173]. В даний час планування і прогнозування роботи нових підприємств в туристичній галузі і ефективна робота діючих пов'язані з використанням або створенням нових перспективних напрямів, послуг у сфері туристичного сервісу. У зв'язку з цим для туристичних підприємств є актуальним напрям по розробці планів і перспектив їх подальшого розвитку. Дослідник М.П. Мальська [189, с. 60] вказує, що «коли конкретними об’єктами планування діяльності є виробництво, реалізація, собівартість, трудові ресурси, матеріальні та фінансові результати роботи, інвестиційна діяльність підприємства, то застосовується тактичне планування». Український туристичний бізнес поступово набирає упевнені темпи зростання. Щорічно підвищується рівень послуг, які надають туристичні оператори, росте чисельність споживачів, що звертаються до турагентів. Успіх українського туризму на світовому туристичному ринку багато в чому залежить від розвитку туризму в усіх регіонах. Українські дослідники В. Герасименко, С. Нездойминов вказують, що «туристичні підприємства повинні надати своїм відвідувачам пізнавальні послуги: познайомити з історією, природою, культурними цінностями, устроєм життя» [97, с. 61-62]. Розробка довгострокових рішень на основі всебічного аналізу ситуації на ринку перетворюється на перспективне стратегічне планування, що задовольняє вимогам економічного моделювання, яке виконується з урахуванням прогнозованих показників. Перспективне планування – це плани на майбутнє, що є важливим чинником для розвитку туристичних підприємств. За своєю сутностю стратегічні плани і дії, що розробляються туристичним підприємством, носять інноваційний характер, засновані на нововведеннях, якісно і кількісно перетворюють його економічний, виробничий та збутовой потенціал. Стратегічним плануванням в туристичній діяльності є особливий вид планової роботи, сутність якого полягає у формуванні довгострокових пропозицій, сформованих як розрахунки очікуваних й прогнозованих значень показників, поєднаних у проекти, програми розвитку та плани. Вони передбачають висунення цілей і стратегій поведінки туроператора або турагента, додержання яких є необхідною умовою їх ефективної роботи в майбутньому, а управління цими показниками забезпечує пристосування туристичних підприємств до мінливих умов промислової території [18, с. 15-18]. На відміну від тактичного або оперативного планування, стратегічне: суб'єктивніше, оскільки менше визначається такими, що реально оточують діяльність туристичного підприємства чинниками внутрішнього і зовнішнього середовища, і значною мірою залежить від інтуїції, досвіду роботи і професійних знань менеджера; ризикованіше, оскільки в туристичній галузі складно з максимальною точністю передбачити появу, або динаміку розвитку, того або іншого екзогенного чинника; менш точно оцінюється, оскільки не може бути виражено в конкретних результатах. Російській вчений Д.С. Ушаков наводить риси стратегічного планування в туристичній діяльності: «спрямованість в середньо - і довгострокову перспективу; орієнтація на вирішення ключових, таких, що визначають для середовища або самого туроператора цілей, від досягнення яких залежить його функціонування та розвиток; органічна ув'язка намічених цілей з об'ємом і структурою наявних можливостей або ресурсів туроператора, або тих, які можуть з'явитися у нього в найближчому майбутньому; необхідність урахування в стратегічному плануванні численних зовнішніх чинників, що справляють на нього як позитивну, так і негативну дію; розробка заходів, необхідних для нейтралізації негативно впливаючих чинників, або ефективних, що підвищують дію позитивних обставин; адаптивний характер, тобто здатність змінюватися залежно від впливу певних чинників зовнішнього і внутрішнього середовища» [334, с. 371-372]. Методи планування і прогнозування діяльності підприємств туристичної галузі в сучасних умовах характеризуються багатоплановістю. Їх використання дозволяє дослідити та визначити тенденції змін, створити моделі взаємозв’язків для прогнозування перспективних напрямів їх ефективного розвитку, а за висловлюванням українського вченого Н.І. Норіциної, «досить складним є оцінювання ефективності використання інноваційного потенціалу підприємства» [218, с. 159-161]». Методологічні підходи охоплюють два методи: метод часового інтервального прогнозування та метод інноваційного планування. Для методу часового інтервального прогнозування у сучасних умовах є актуальним правильно визначити стратегію і тактику на ринку, проаналізувати ефективність господарської діяльності, здійснити пошук резервів підвищення своєї ефективності і конкурентоспроможності. Для часових інтервальних рядів у відповідні інтервали часу (роки) значення параметра обсягів послуг з організації подорожувань має сталі значення. Інтервальні часові ряди задаються графічно. Для прогнозування з використанням аналізу часових рядів потрібна достатня кількість інформації в минулому для передбачення майбутнього стану. Попередня інформація дає можливість визначення тенденції розвитку на основі даних про тенденції зміни параметрів або статистично достовірні залежності, що характеризують діяльність туристичного підприємства як об'єкта прогнозування. Для вирішення завдань, поставлених у даній роботі доцільно розглянути ряд економічних показників, моделювання яких ґрунтується на порівнянні попередніх і наступних фактичних даних, що визначено за допомогою рівнянь регресії. У регресійному аналізі вивчається зв'язок і визначається кількісна залежність між залежною змінною і однією або декількома незалежними змінними.
Вся работа доступна по ссылке http://mydisser.com/ru/catalog/view/15066.html |
|