Вплив європейської політики сусідства на трансформацію транскордонного співробітництва

Розширення Європейського Союзу і виникнення спільного українсько-євросою­зівського кордону об’єктивно зумовили для України сприятливу ситуацію, відкриваючи для неї додаткові трансформаційні інтеграційні можливості як на транскордонному, так і на загальноєвропейському рівнях. Участь в інтеграційних процесах на всіх згаданих рівнях слід вважати нині неодмінною передумовою й складовою повноцінного державного розвитку, а також одним з ключових факторів реалізації національних інтересів.

Транскордонне співробітництво під впливом європейської політики сусідства буде спрямоване на подолання негативних аспектів існування кордонів та наслідків, які виникли на прикордонних територіях через їх розташування на національних окраїнах держав, і має на меті покращення умов життя населення [95].

Метою такого впливу європейської політики сусідства на трансформацію транс­кордонного співробітництва є: усунення соціально-економічних негараздів по обидва боки кордону; ліквідація політичних та адміністративних бар’єрів між сусідніми держа­вами; формування господарської соціальної та культурної інфраструктури за умов ство­рення спільних органів управління, господарюючих суб’єктів.

Проаналізуємо трансформаційні процеси транскордонного співробітництва України у контексті євроінтеграційних процесів. Неінтеграційну модель в умовах сучасного світу, з притаманними для нього тенденціями глобалізації і регіоналізації як домінуючих, не можна розглядати як таку, що є прийнятною та конструктивною. Збільшення кількості членів Євросоюзу не дає підстав і не створює передумов для перегляду української стратегії європейської інтеграції, проте є, водночас, важливим стимулом для внесення до неї певних коректив, спрямованих на інтенсифікацію інтеграційних зусиль України [62; 77].

Розширення ЄС не виправдало існуючих песимістичних прогнозів щодо втрати товарообігу між Україною та новими державами Євросоюзу, натомість зазначимо, що динаміка всього спектра відносин у цілому була збережена, а створення українського лобі (Польща, Угорщина тощо) в Євросоюзі говорить принаймні про поліпшення перспектив бути почутими при спілкуванні з об’єднаною Європою [79; 196].

Одним із наслідків розширення стало внесення важливих змін у зовнішню політику ЄС. Цей процес знайшов свій прояв у оприлюдненні засадничих принципів Європейської політики сусідства (ЄПС), в основу якої покладено розв’язання спільних інтересів та існуючих проблем: від торгівлі до культурного обміну, від питань міграції до співробітництва у галузі охорони навколишнього середовища.

Вся работа доступна по ссылке  http://mydisser.com/ru/catalog/view/15068.html