---

Сутність, структура та зміст систем маркетингової інформації та інформаційного забезпечення діяльності підприємств овочепродуктового підкомплексу

Інформаційне забезпечення є однією з найважливіших умов ефективної діяльності підприємства в умовах його функціонування на ринкових засадах. Адже, вона безпосередньо залежить від якості, повноти, коректності інформаційного забезпечення, його адаптації до змінювальних внутрішніх та зовнішніх умов. Інформаційне забезпечення маркетингової діяльності полягає у  процесі безперервного збору, обробки та аналізу інформації про стан ринку, конкурентне середовищє, інституціональне регулювання та інноваційні розробки. У процесі становлення та розвитку агропродовольчого ринку, процесу інформаційного забезпечення діяльності підприємств було відведено незначне місце та роль у формуванні маркетингової стратегії та збутової діяльності підприємств. Наразі, доведено важливу роль інформації, що представляє собою велику кількість складових, які відображають напрями діяльності підприємств, та їх співпрацю з іншими організаціями, державними установами, переробними, заготівельними, збутовими підприємствами. Таким чином можна говорити про систему маркетингової інформації, яка є вкрай важливою для ефективної діяльності агропродовольчих підприємств, в тому числі, підприємств овочепродуктового підкомплексу.   А постійний моніторинг інформаційних джерел дозволяє підприємствам швидко реагувати та адаптуватися до змінювальних умов, координуючи план розвитку відповідно вимог ринку [19].

У дослідженні змісту та ролі інформації з точки зору економічної теорії та маркетингу, звернемося до аналізу праць провідних вчених.

В англійській мові слово «information» (в написанні «informacioun») вперше з'явилось у 1387 р., а сучасного граматичного відтворення набуло у XVI ст. У східнослов'янські мови слово «інформація» прийшло із Польщі у XVII ст. З середини ХХ століття термін «інформація» застосовується широко, незважаючи на вкрай дискусійне його визначення [20].

А. Тоффлер, досліджуюи рівень використання інформації у різних сферах діяльності,  дійшов висновку, що вона за своєю структурою, рівнем обробки, диференціацією підходів, відрізняється для сільськогосподарських товаровиробників та промислових, які мають можливість отримувати інформацію у структурованому вигляді, оброблену та проаналізовану. У більшості випадків така інформація є готовою до практичного застосування [1].

Сучасні зарубіжні вчені  А. Дженкінс та М. Вітцель вважають, що кількість та якість інформаційного забезпечення пов’язані із виникненням нових джерел інформації, формування яких є наслідком розвитку науково-технічного прогресу і технологій, які дозволяють забезпечувати швидкий інформаційний обмін. Таким чином, виникає поняття інформаційних технологій, які впливають на умови ведення бізнесу і покращують взаємовідносини між всіма учасниками виробничо-збутової діяльності [3].

В свою чергу, Ф. Захеді підтримує важливість інформаційного забезпечення в умовах інтернаціоналізації та глобалізації, і вважає, що разом із зростаючою швидкістю прогресу інформаційні та індустріальні системи з кожним роком активніше впливають на комерційну діяльність підприємств та приватне життя населення. Таким чином, індустрія інформації та знань перетворилася на швидкозростаючу сферу діяльності та активно впливає на життєдіяльність кожної людини [4].

Для досягнення мети нашого дослідження цікавою є думка Д.Р. Б’юмонта, який вважає, що при вмілому використанні інформаційних і комунікаційних технологій  можна підвищити ефективність маркетингової діяльності двома основними засобами: представленням інформації у вигляді, який є оптимальним для прийняття маркетингових рішень та створенням необхідної інфраструктури. Він вважає, що інформаційне управління маркетингом має всі можливості для розвитку у випадку чіткого розуміння менеджерами з маркетингу переваг від наявності інформації та її якісного рівня [5].

За висновком О.М. Вергільєва, взаємозвязок між учасниками виробничо-господарських відносин у агропромисловій сфері вимагає визначення обєктивних підходів щодо визначення ефективності управління підприємствами, серед яких важливу роль приділяє можливостям максимального задоволення їх інформаційних потреб [13].

Аналізуючи інформаційні потреби різних категорій споживачів В.І. Бородиня вважає, що, для оптимізації інформування спеціалістів інформаційні служби зобов’язані мати чітке уявлення про склад споживачів що обслуговуються.  Для цього необхідна системна підготовка спеціалістів, які займаються саме інформаційним забезпеченням відповідно спеціалізацій підприємств, стратегій їх розвитку та цільового ринку, на який орієнтована продукція та відповідно якого потрібно диференціювати спеціалістів [7].

Поступово у науковій літературі з’являється поняття економічної інформаційної системи, що було введено В.В. Діком. Під нею він розуміє систему, що призначена для зберігання, пошуку та видачі економічної інформації відповідно попиту на неї [8].

А.К. Волков вважає інформацію однією з фундаментальних сутностей оточуючого світу. Під нею він розуміє відомості, що передаються між людьми усним або письмовим шляхом.Таким чином інформація є однією з основних універсальних властивостей матерії [9].

Поняття інформаційної системи за ред.. Г.А.Титоренко слід розуміти як економічну інформаційну систему – це сукупність внутрішніх і зовнішніх потоків прямого та зворотного інформаційного зв’язку економічного об’єкту, методів, засобів, спеціалістів, що беруть участь в процесі обробки інформації і виробництві управлінських рішень. Дана система є системою інформаційного обслуговування працівників, що зайняті в його службах і виконує технологічні функції з накопичення, зберігання, передачі і обробки інформації [10].

Ю.Ф. Симонова наголошує, що у сучасних умовах сформовано інформаційно-економічний простір, що представляє собою глобальну сферу інфокомунікацій учасників інформаційного обміну, технологічним базисом якого є комп’ютерні мережі. Важливою передумовою вона вважає зростаючу роль інформації і інфокомунікацій в усіх сферах суспільного життя [11].

З огляду на те, що економічна інформація у більшості випадків пов’язана з суспільним виробництвом та часто носить назву виробничої інформації,  В.І. Лойко зазначає, що вона відображає процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг. Він зазначає, що великий обсяг, багатократне використання, можливість оновлення та різнобічного використання дає можливість отримання різноманітних результатів, що при вмілому використанні на підприємствах дає можливості здійснювати основні види діяльності в залежності від їх спеціалізації, розміру та концентрації, місця на ринку та поточних і стратегічних напрямів розвитку. [12].

Як зазначає В.П. Ластовецький, мета інформаційного забезпечення управління підприємством полягає у підтриманні його необхідної кількості та якості, що дає можливість використовувати його на підприємствах. Як до будь-якого товару, до оцінки та оптимізації інформаційних потоків можуть бути застосовані економіко-математичні методи, що дозволяють змінити їх структуру та напрям руху на раціональних засадах [14, С. 7].

Вищеназвані дослідники розглядали економічну інформацію, не конкретизуючи поняття інформації в маркетингу овочепродуктового підкомплексу. Відповідно до цього пропонуємо визначення поняття інформації у маркетингу, яке на наш погляд найбільше стосується маркетингу саме у овочепродуктовому підкомплексі:

Таким чином, інформація представляє собою сукупність повних, якісних даних про об'єкт дослідження, з урахуванням  його особливостей та факторів впливу.

Проведений аналіз вищевказаних наукових праць дозволяє зробити висновок про те, що дані науковці (К.Р. Дінс, В.В. Дік, Д.Р. Б’юмонт, Ф.Захеді, А. Джеткінс, М. Вітцель та ін.) у своїх дослідженнях розглядають питання практичного застосування інформації для розвитку підприємств та реалізації маркетингової стратегії. 

У вітчизняних же працях (О.М. Вергільєва, В.І. Бородині, А.К. Волкова, Г.А Титоренка, Ю.Ф. Смирнова, В.І. Лойко та ін.), інформаційне забезпечення досліджується у теоретичних аспектах без врахування можливості його практичного застосування, в тому числі для діяльності маркетингових служб підприємств.

 Велика кількість наукових праць за останнє десятиліття свідчить про велику увагу до даного питання. Тому, на нашу думку, для  об’єктивного висновку щодо визначення інформаційного забезпечення, його сутності, змісту та структури доцільно використовувати результати досліджень зарубіжних та вітчизняних науковців. А практичне їх застосування буде залежати від особливостей підприємств, їх структури, зв’язку з ринком та зовнішньоекономічного середовища.

Для повноти розуміння проблеми та подальшого коректного використання термінів, пропонуємо розкрити сутність інформаційного забезпечення маркетингової діяльності аграрних підприємств.

Аналізуючи розробки провідних вчених-економістів з приводу визначення сутності інформаційного забезпечення маркетингової діяльності можемо відзначити наступне.

В своєму дослідженні Н.В. Усата зауважує, що, сутність  інформаційного забезпечення в аграрному виробництві полягає у забезпеченні основних потреб аграрних підприємств у виробничо збутовій інформації, що реалізується за допомогою створення інформаційних служб у наукових, обслуговуючих та державних установах.  [15, C 97].

В свою чергу, Ю.І. Джупина, розглядаючи сутність інформаційного забезпечення вважає, що найважливішим є дешеві та якісні засоби виробництва, якими мають бути забезпечені сільськогосподарські підприємства, що одночасно із застосуванням ними новітніх інформаційних технологій забезпечить належний рівень маркетингової діяльності підприємств [16, С 160].

Визначаючи технологію створення інформаційного забезпечення А.М. Береза висловлює її сутність таким чином: обов’язковим є однотипний опис даних для всіх елементів системи, що дасть змогу інформаційним системам ефективно взаємодіяти з користувачами та між собою.  Для кожного підприємства має бути створена окрема система кодування, перелік описів та класифікаторів економічної інформації [17, С 27].

Такі дослідники, як Н.С. Пінчук, Г.П. Галузинський та Н.С. Орленко розглядають вінфораційне забезпечення з точки зору використання його в прикладних комп’ютерних програмах для автоматизованого прийняття управлінських ріень щодо функціонування організацій в усіх сферах діяльності [18, С 16].

Стратегічною роллю інформаційного забезпечення маркетингової діяльності передбачається можливість отримання конкурентних переваг, за рахунок використання ексклюзивної вчасної інформації про зовнішні ринки, що за певними причинами ще не відома конкурентам [20].

Розглянувши сутність інформаційного забезпечення не можемо залишити не розглянутим зміст інформаційного забезпечення маркетингової діяльності. Зміст інформаційного забезпечення включає в себе весь перелік складових інформаційної системи, що складають собою процес інформаційного забезпечення, та  структуровану сукупність всіх без виключення його елементів.

 

Вся работа доступна по ссылке  http://mydisser.com/ru/catalog/view/31130.html