Соціально-психологічні та педагогічні підходи до організації розвитку креативності

Наш підхід до аналізу передумов розвитку креативності засновано на розгляді вищого навчального закладу як особливої соціальної організації, складної відкритої системи, специфічного культурно-освітнього середовища.

Методологічною основою підготовки фахівця, його становлення виступає органічне поєднання базового й варіативного навчання, де базовий зміст забезпечує засвоєння фундаментальних знань, необхідних кожному фахівцю незалежно від спеціалізації, а варіативна спрямованість дозволяє розширити можливості вибору шляху професійного й особистісного становлення, що висвітлено в працях Н. Г. Ничкало та В. В. Третьяченко [164; 225 − 228].

Наукове обґрунтування основ і ролі креативної освіти та виховання в системі багатопрофільної професійної підготовки має важливе значення для формування в майбутнього фахівця креативних підходів до професійної діяльності та розвитку його креативності (Т. Амабайл, Е. Десі та Р. Райан, А. Маслоу, Р. Сімпсон) [266; 269; 270; 276; 278].

На основі аналізу існуючих у літературі підходів ми прийшли до розуміння можливості розвитку креативності в студентської молоді в процесі її професійної підготовки шляхом створення соціально-психологічних передумов у мистецькому виші. За думкою В. Й. Бачинського базовим завданням національної політики у сфері мистецької освіти є виховання в людини внутрішньої потреби духовного вдосконалення [9].

На сьогодні вченими визначено три основні парадигми освіти, що склалися історично [21; 24; 57; 83; 102; 111; 115; 133; 237]. Парадигма авторитарної педагогіки – сумативна або знаннєва – існує тільки в суб’єкт-об’єктних взаєминах: викладач – студент. Маніпулятивна – характеризується тим, що викладач є одночасно й суб’єктом й об’єктом навчання. У процесі навчання в межах маніпулятивної парадигми не тільки має місце діалог, але й більш ширше поняття – „інтерактивні методи”, тут вони стають одним з основних засобів навчання. У моделі класифікації інтерактивні методи постають у ролі елементів методик і технологій навчання й виховання. Гуманістична парадигма – передбачає партнерство між викладачем та студентом, що має індивідуалізований характер, спрямований на студента як на конкретну особистість. Студент у педагогіці підтримки не пасивний об’єкт, а активний співпрацівник викладача.

Аналіз теоретико-методологічної літератури з проблем новацій у сучасній освіті [45; 56; 59; 60; 64; 66; 101; 117; 151; 157; 159; 167; 168; 174; 192; 221; 230; 236; 237], педагогічного досвіду досліджень з дидактики вищої школи й професійного навчання авторів А. П. Бєляєвої [10], В. І. Бондаря [22; 23], О. В. Євдокимова [84], Н. Г. Ничкало [164], О. П. Околелова [170], О. М. Олексюка [171], Д. В. Чернілевського [246; 247] і нормативних документів, що регламентують діяльність вищих навчальних закладів, дозволив нам визначити специфіку інноваційних педагогічних технологій у циклах підготовки спеціалістів. По-перше, значно ускладнюється процес розробки курсів, оскільки швидко розвивається технологічна основа. Це спрямовує викладача на розвиток спеціальних навичок, прийомів педагогічної роботи. Окрім того, сучасні інформаційні технології висувають додаткові вимоги до якості навчальних матеріалів. По-друге, особливістю сучасного педагогічного процесу є те, що центр ваги поступово переноситься на студента, який активно будує свій навчальний процес, вибираючи визначену траєкторію в розвинутому освітньому просторі. По-третє, діалоговий характер сучасної системи освіти вимагає від викладачів і студентів більш активних та інтенсивних інтеракцій, ніж при традиційному навчанні, де переважає контакт викладача з усією аудиторію, а взаємодія з окремим студентом досить слабка.

Функції інноваційних педагогічних технології:

– здобуття психологічних знань та аналіз психологічної реальності (С. Д. Максименко) [139; 140];

– надання майбутнім фахівцям моделей, еталонів успішної соціокультурної, міжособистісної взаємодії (М. В. Кларін) [103];

– спосіб формування певних професійних навичок і вмінь оргуправлінської діяльності (І. М. Богданова, О. Є. Гуменюк) [12; 67; 68].

Психолого-педагогічні технології підготовки спеціалістів у системі професійної освіти, на нашу думку, можуть бути проаналізовані за такими класифікаційними групами:

– рівнем застосування (загальнопедагогічні, предметні, локальні);

– філософською основою (матеріалістичні та ідеалістичні, діалектичні та метафізичні, наукові та релігійні, прагматичні та екзистенційні);

– провідним фактором психічного розвитку (біогенні, соціогенні, психологенні, ідеалістські);

– науковою концепцією засвоєння досвіду (асоціативно-рефлекторні, біхевіористські, інтеріоризаторські, розвивальні, нейролінгвістичного програмування, сугестивні);

– орієнтацією на особистісні структури (інформаційні технології, спрямовані на формування знань, умінь і навичок, операційні – на формування способів розумових дій, емоційно-художні та емоційно-моральні – на формування сфери естетичних та моральних відносин, технології саморозвитку, евристичні, прикладні);

– особливостями характеристики змісту та структури (технологія навчання та виховання, світські та релігійні, загальноосвітні та професійно-орієнтовані, гуманітарні та технократичні, галузеві, предметні, монотехнології, комплексні та проникаючі технології);

– ставленням до студента (авторитарні технології, дидактоцентричні, особистісно орієнтовані, гуманно-особистісні, технології співробітництва, технології вільного виховання, езотеричні технології);

– способом, методом та засобом навчання (догматичні, репродуктивні, пояснювально-ілюстративні, програмоване навчання, проблемне навчання, розвивальне навчання, саморозвитку в навчанні, діалогічні, комунікативні, ігрові, креативні та ін.);

– категорією тих, хто навчається (масова, технологія вищого рівня – поглибленого вивчення предмета, технології компенсації, різні віктимологічні технології, технології роботи з обдарованими та ін.).

Вирішення проблеми формування особистості, здатної творчо засвоювати знання, вимагає впровадження активних навчальних технологій. Серед таких технологій можна назвати інтерактивні психолого-педагогічні ігри, тренінги тощо.

Вся работа доступна по ссылке  http://mydisser.com/ru/catalog/view/15072.html