---

Модель дослідження соціально-психологічних умов розвитку креативності в процесі професійної підготовки студентської молоді

Теоретичний аналіз проблеми вивчення розвитку креативності в студентському віці показав, що в складній взаємодії зовнішніх і внутрішніх чинників, що детермінують формування й прояв творчої активності, неможливо визначити точну вагу впливу різних чинників і виділити один із них у якості провідного.

Сила впливу кожного чинника має ймовірнісний характер, але вплив кожного з них – та реальність, яку необхідно враховувати в експериментальній та педагогічній практиці.

Аналіз літератури (Д. Б. Богоявленська, Л. Б. Єрмолаєва-Томіна, В. М. Козленко та ін.) дозволяє зробити висновок про наявність кількох груп соціальних чинників: макросоціум (суспільство, культура, ЗМІ, приналежність до соціально-економічного класу, система освіти), мезосоціум (етнос, регіональні умови), мікросоціум (сім’я, референтна група, оточення) [16; 82; 108].

Макросоціальні чинники, маючи значний вплив на суспільну свідомість і суспільні емоції, можуть побічно або сприяти, або перешкоджати розвитку творчої активності людини. Вони впливають на її прояв політичним, соціально-економічним становищем у країні.

До чинників, які позитивно впливають на творчість, зараховують інтенсивну соціальну динаміку, плюралізм, свободу, демократію, змагання ідей.

С. Арієтта назвав суспільство, що сприяє розвитку творчості, „креатогенним”. Його характеризують доступ до засобів культури; відкритість різним „культурним стимулам”; прагнення членів суспільства чогось досягти; вільний, позбавлений дискримінації, рівний для всіх доступ до освіти; відсутність привілеїв для одних груп і пригноблення інших; різноманітність культурних течій; інтелектуальна терпимість; взаємодія й співпраця творчих особистостей, наявність системи нагород і заохочень.

До соціальних чинників, що впливають на творчість, належить культура, зокрема „креативна культура”, яка, на думку М. С. Кагана [98], кристалізує й стимулює творчі імпульси.

Культурне середовище формує образ „Я”, систему цінностей і відносин, потреби, способи задоволення цілей, установки, стиль життя.

Глобальним макросоціальним чинником впливу на творчі процеси стають у сучасному світі й засоби масової інформації.

Детермінантою творчих процесів у суспільстві також стає актуальна соціальна ситуація.

Соціальні процеси в сучасній Україні характеризуються динамічністю, нестабільністю, зміною стереотипів і всієї системи цінностей. Реальність несе в собі й негативні, кризові тенденції (дезгармонізацію соціальних відносин, нерівномірність розвитку різних економічних і соціальних сфер, різке розшарування суспільства, зниження життєвого рівня), і позитивні процеси (пробудження закладених у людині природних творчих сил – „ефект спонтанної творчої активності”).

Мезосоціальний чинник – вплив на креативну поведінку особистості етноменталітету, національного оточення, національних традицій.

Мікросоціальний чинник – це вплив найближчого оточення: сім’ї, друзів, середовища освітньої установи, професійного середовища. Позитивне ставлення цього оточення до прояву креативних характеристик – детермінанта творчого розвитку особистості.

Вплив такого соціального чинника має ймовірнісний характер, значущий для одних і незначущий для інших.

Сприятливою сферою й джерелом розвитку загальних здібностей до творчості є мистецтво, художня діяльність. Цю ідею в якості гіпотези висували багато зарубіжних і вітчизняних дослідників (Л. С. Виготський, Дж. Фрімен, В. Л. Дранков, А. Ейнштейн, О. Н. Лук та ін.) Мистецтво можна розглядати як духовну антропологію, як засіб духовної еволюції людини, джерело творчого розвитку.

Особливо актуальною стає проблема розвитку креативності засобами мистецтв та художньої діяльності в період дитинства й юнацтва.

До евристичних (креатогенних) властивостей мистецтв та художньої діяльності можна віднести:

1. Поліфункціональність. Виділяють: соціально-перетворювальну, естетичну, евристичну, художньо-концептуальну, прогностичну, сугестивну, гедоністичну, терапевтичну функції мистецтва.

2. Інтерогенність. Д. М. Узнадзе, О. М. Леонтьєв, О. О. Леонтьєв відносять мистецтво до інтерогенного типу діяльності, тобто до діяльності, спрямованої на зміну суб’єкта. Сфера позитивного впливу мистецтва – весь спектр креативних параметрів особистості: мотивація, емоційні, естетичні, інтелектуальні, екзистенційні, комунікативні креативні якості.

3. Різноманіття „моделей світу”, втілених у художніх системах. Уся історія художньої культури становить еволюційну (або революційну) зміну стереотипів і картин світу. Кожен напрям у мистецтві – це свого роду філософія буття, новий світогляд. Мистецтво відображає й збагачує екзистенційний світ.

4. Проблемність, гіпотетичність. Світ художнього твору віртуальний, багатозначний, „загадковий”, метафоричний, у ньому завжди міститься проблема, яку необхідно вирішити („мистецтво ставить питання, наука на них відповідає”).

5. Пріоритет індивідуальності. Основними критеріями оцінки результатів художньої творчості є креативні категорії – новизна, оригінальність, унікальність. Художня діяльність позбавлена жорстких стандартів. Семантика художнього тексту – багатозначна й передбачає свободу інтерпретацій та індивідуальних проявів.

6. Імовірнісна природа художньої мови. Креатогенні потенції мистецтва виникають завдяки наявності великого набору виражальних засобів, що надають необмежені можливості для варіацій й перетворень.

7. Імпровізаційність. Творча діяльність є процесом взаємодії стереотипного й імпровізаційного. Ці дві сторони висловлюють два полюси розвитку культури взагалі: стійкість, стабільність і свобода, варіативність, мінливість. При цьому імпровізаційність є умовою розвитку діяльності й виступає мірою її „творчої насиченості” [6]. У зв’язку з цим необхідно розмежувати поняття „імпровізація” і „імпровізаційність”. Імпровізаційність – внутрішня якість діяльності та її результату, універсальна змістовна характеристика, показник і умова розвитку творчості в будь-якій сфері діяльності, компонент діяльності, що надає їй творчий характер.

8. Свобода перетворень, варіативність. Сам процес творчості в мистецтві трактується як перетворення спостережень, вражень, фактів дійсності й створення нової, художньої реальності.

9. Емоційно-експресивна домінанта. У мистецтві емоції як явища психіки й емоційність як властивість особистості займають особливе місце. Емоційний світ людини змодельований у мистецтві у всьому багатстві, динаміці й різноманітті. Мистецтво – унікальна історія, „енциклопедія” людських відносин. Таким чином, спілкування людини з мистецтвом відкриває перед ним можливості духовної співтворчості, осягнення складних процесів духовного життя.

10. Потенційна можливість трансцендентного переживання. У момент переживання художнього змісту мистецького твору людина відчуває катарсис і виходить на новий виток розвитку завдяки включенню нового духовного досвіду в свій духовний світ. Це відбувається завдяки аналогічності й резонантності семантики художньої мови та семантики несвідомих структур людини.

11. Комунікативна спрямованість. Комунікативна функція отримує специфічне відображення в структурі художнього тексту й має „власні засоби кодування”, свої прийоми, структури, синтаксис. Специфікою цих засобів є їх співвіднесення із загальною системою спілкування, ситуаціями комунікації, психологічними процесами й закономірностями сприйняття художнього тексту.

Художня комунікація розгортається як творче спілкування, сенс якого – „зворотний зв’язок”, „емоційно-смислова співтворчість”.

Таким чином, креатогенні характеристики мистецтва й художньо-творчої діяльності дозволяють розглядати їх як артчинники розвитку креативності. Сфера позитивного впливу мистецтва – мотивація, емоційні, естетичні, екзистенційні, інтелектуальні, комунікативні креативні властивості й здібності особистості. Розвиток креативності може здійснюватися в різних сферах художньої діяльності – творчості, співтворчості, пізнанні. Художня творчість – ефективна сфера освоєння універсальних технологій творчої діяльності. У зв’язку з цим існує необхідність розробки та впровадження інноваційних психолого-педагогічних арттехнологій і включення їх у систему науково-методичного супроводу та психологічної підтримки для розвитку креативності в студентської молоді в процесі її професійної підготовки в мистецькому виші.

 

 

Вся работа доступна по ссылке  http://mydisser.com/ru/catalog/view/15072.html