Концептуальні основи стратегічного управління підприємством

Глобалізація світової господарської системи, розвиток ринкових умов в Україні, проведення економічних реформ, зміна нормативно-правових положень, які регулюють підприємницьку діяльність, наявність жорсткої конкуренції та необхідність гнучкого реагування на зміни зовнішнього середовища потребують пошуку нових підходів до управління виробничими підприємствами, впровадження сучасних методів і новітніх технологій з метою формування правильного напрямку розвитку на тривалий період.

Активний розвиток положень і методів стратегічного управління викликали в 60-х – 70-х роках минулого століття зростання конкуренції, зміна умов господарювання, поширення диверсифікації виробництва [18, с. 37; 167, с. 78].

Досвід економічно розвинених країн свідчить про доцільність застосування стратегічного підходу до управління, який базується на теорії стратегічного управління, розробленій такими відомими зарубіжними вченими, як Д. Акер, Р. Акофф, І. Ансофф, У. Кінг, Д. Кліланд, М. Е. Портер, А. А. Томпсон, А. Чандлер, Д. Шендел та ін. У наукових працях вчених сформульовано загальні принципи стратегічного управління, розроблено моделі поведінки підприємства в умовах нестабільності зовнішнього середовища, методи прийняття стратегічних управлінських рішень.

Теоретичні положення стратегічного управління та особливості практичної їх реалізації в практичній діяльності підприємств, викладено у працях вітчизняних вчених і вчених країн СНД: І. О. Александрова, О. В. Ареф’євої, І. О. Бланка, О. С. Віханського, А. Е. Воронкової, А. С. Гальчинського, В. М. Гейця, А. П. Градова, В. Г. Герасимчука, А. В. Гриньова, А. А. Мазаракі, П. В. Забєліна, А. Т. Зуба, В. Д. Маркової, П. А. Орлова, В. С. Пономаренка, О. І. Пушкаря, Н. Н. Треньова, З. Є. Шершньової, В. І. Щелкунова, А. І. Яковлєва та ін.

Незважаючи на велику кількість наукових праць з питань стратегічного управління, потребують подальшого дослідження проблеми адаптації теорії стратегічного управління для практичного використання у діяльності українських підприємств, методи врахування галузевих особливостей функціонування при формуванні стратегій підприємств, зміст і послідовність етапів стратегічного управління, обґрунтування методів діагностики середовища підприємства і прийняття стратегічних рішень на основі економіко-математичних методів.

І. Ансофф відзначає, що діяльність зі стратегічного управління пов’язана з окресленням цілей i завдань підприємства, з підтримкою продуктивних взаємовідносин із зовнішнім середовищем, що дає йому змогу досягти своїх цілей, відповідає внутрішнім можливостям i допомагає залишатися сприйнятливим до зовнішніх викликів (табл. 1.14) [3, с. 101–104].

Вся работа доступна по ссылке

http://mydisser.com/ru/catalog/view/15073.html