---

Оцінка стратегічної позиції підприємства

В умовах розвитку ринкових відносин перед кожним підприємством стоїть проблема розробки системи стратегій діяльності для забезпечення ефективного використання власного потенціалу, оперативного реагування на зміни зовнішнього середовища. Початковим етапом процесу формування такої системи є вибір корпоративної стратегії.

Корпоративна стратегія визначає загальний план реалізації місії і стратегічних цілей підприємства, отримання на цій основі глобальних конкурентних переваг, поширюється на всі сфери його діяльності. Відносно до інших видів стратегій з позицій рівня управління корпоративна стратегія знаходиться на найвищому рівні управлінської ієрархії [120].

До стратегій корпоративного рівня відносяться стратегії зростання, стратегії стабілізації, стратегії скорочення, стратегії сполучення.

Для формування корпоративної стратегії підприємства є необхідним проведення стратегічного аналізу зовнішнього і внутрішнього середовищ функціонування підприємства. О. В. Кравченко відзначає, що проведення стратегічного аналізу на підприємстві необхідне:

– при розробці стратегії розвитку підприємства та в цілому для реалізації ефективного менеджменту, оскільки є важливим етапом управлінського циклу;

– для оцінки привабливості підприємства, з точки зору зовнішнього інвестора, визначення позиції підприємства у національних та інших рейтингах;

– для виявлення резервів та можливості підприємства, визначення направлення адаптації внутрішніх можливостей підприємства до змін умов зовнішнього середовища;

– для своєчасного реагування на зміни у зовнішньому середовищі та використання їх на свою користь [82].

Наразі в науковій літературі, присвяченій дослідженню проблем стратегічного управління, відсутній єдиний підхід до визначення стратегічного аналізу, його трактують як:

• складову процесу формування стратегії підприємства [3, с. 31];
• основу формування альтернатив та критеріїв для здійснення правильного стратегічного вибору [167, с. 43];
• спосіб перетворення інформації про стан середовища, на стратегію підприємства [34, с. 34];
• як реалізацію функції управління, спрямованої на перспективу [1, с. 37];
• аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства з метою обґрунтування напряму його розвитку [28, с. 76];
• метод формування інформаційно-аналітичного забезпечення процесу стратегічного планування та контролінгу [42];
• комплексне дослідження позитивних і негативних факторів, які можуть вплинути на економічне становище підприємства в перспективі, а також шляхів досягнення стратегічних цілей підприємства [73];
• процес комплексного аналізу внутрішніх ресурсів та можливостей підприємства, направлений на оцінку його сильних та слабких сторін, виявлення стратегічних проблем, які можуть вплинути на його майбутній стан [85].

На нашу думку, стратегічний аналіз становить процес комплексного дослідження зовнішнього і внутрішнього середовища, спрямований на виявлення сильних і слабких сторін господарської діяльності підприємства для обґрунтування перспектив його розвитку.

Метою стратегічного аналізу є формування аналітично-інформаційної платформи для прийняття керівництвом господарської системи її цільового комплексу, вибору стратегії реалізації останнього та складання плану досягнення цілі та завдань стратегічного розвитку [96, с. 139–140].

Предметом стратегічного аналізу є слабкі місця та загрози, стратегічні переваги та потенціал об’єкта дослідження, які при певному поєднанні з іншими факторами внутрішнього та зовнішнього середовища формують альтернативні напрями дій, які сприяють досягненню стратегічних цілей та виконання місії підприємства.

Як об'єкти стратегічного аналізу переважно виділяють окремі стратегічні господарські підрозділи, стратегічні зони господарювання, сектори бізнесу або окремі продукти [193].

Відповідно до рівнів прийняття управлінських рішень розрізняють корпоративний, конкурентний і функціональний рівні стратегічного аналізу.

Завданням стратегічного аналізу є змістовне дослідження діяльності підприємства, визначення напрямків і закономірностей його розвитку, визначення методів управління.

Кінцева мета стратегічного аналізу полягає у формуванні інформації для управлінського персоналу, необхідної для прийняття ефективних управлінських рішень, вибору стратегії довготривалого розвитку підприємства.

Основні вимоги, що висуваються до стратегічного аналізу:

• цілеспрямованість – дозволяє виділити межі об'єкта аналізу, адресність і конкретність висновків;
• об'єктивність – досягається за допомогою використання відповідних методів аналізу, вибору показників, що характеризують об'єкт дослідження;
• залучення виконавців із відповідною підготовкою, рівнем знань, що володіють необхідним досвідом роботи;
• вибір бази (еталона) для порівняння;
• своєчасність – час і тривалість проведення повинні сприяти прийняттю рішень у необхідний момент;
• системність – забезпечує повноту, реальність висновків [82].

В основі стратегічного аналізу діяльності підприємства повинні бути наступні принципи:

• системний підхід, згідно з яким підприємство розглядається як складна система, що діє у середовищі відкритих систем, які складаються в свою чергу, з ряду підсистем;
• принцип комплексного аналізу всіх складових підсистем, елементів підприємства;
• динамічний принцип та принцип порівняльного аналізу: аналіз усіх показників у динаміці, а також порівняння з аналогічними показниками конкурента;
• принцип урахування специфіки підприємства (галузевий чи регіональний).

Т. В. Головко, С. В. Сагова зазначають, що інформаційною базою стратегічного аналізу є постійно діюча система взаємозв’язків фахівців, обладнання і концептуальних моделей, призначених для збору, класифікації, аналізу та оцінки інформації, необхідної для стратегічного управління підприємством. Ефективність стратегічного аналізу залежить від кількості і якості елементів, які складають його інформаційну базу [35, с. 56].

Основні джерела інформації для проведення стратегічного аналізу:

• оприлюднені звітні форми підприємства: статут, річні звіти, статистичні звіти, що подаються до державних органів тощо;
• внутрішні звітні форми підприємства: дані статистичного та бухгалтерського обліку, загальні відомості про підприємство;
•  статистичні дані про розвиток галузі, аналітичні звіти тощо.

Важливим етапом процесу проведення стратегічного аналізу є вибір методів реалізації його цілей, завдань та етапів. Порівняльна характеристика найбільш поширених методів проведення стратегічного аналізу наведена в табл. 2.13.

Підприємства хлібопекарської галузі відіграють значну соціальну роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни, розвиток та ефективне їх функціонування потребує пріоритетного вирішення таких проблем:

–   визначення сфер діяльності;

–   розподіл ресурсів між різними видами діяльності;

–   організація управління підприємством;

– розподіл формування стратегічних рішень між господарськими підрозділами;

– формування ефективних взаємозв’язків між різними підрозділами підприємства.

 

 

Вся работа доступна по ссылке

http://mydisser.com/ru/catalog/view/15073.html