Формування інноваційної стратегії підприємства для удосконалення якості виробництва

Розвиток будь-якого підприємства неможливий без вироблення ним стратегічних напрямків своєї діяльності, що ґрунтовані на нововведеннях, тобто є інноваційними. Стратегія розвитку підприємства базована на використанні науково-технічних досягнень у сфері організації, техніки і технології; ця стратегія спрямована на забезпечення спроможності підприємства використовувати комплексні інновації.

Досягнення високої якості продукції у значній мірі залежить від працівників, їх професійної підготовки, фізіологічних та емоційних особливостей, тобто йдеться про суб’єктивні фактори, які по-різному впливають на розглянуті вище фактори. Від професійної підготовки людей, зайнятих проектуванням, виготовленням та експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних факторів. Якщо у процесі функціонування технічних факторів роль суб’єктивних слабшає, оскільки на цій стадії він відбувається з використанням сучасних техніки і технологій, які максимально звільняють технологічний процес від участі людини, то в організаційних факторах суб’єктивний елемент відіграє вже значну роль, особливо стосовно форм і способів експлуатації виробів.

Важливість суб’єктивних факторів підтверджує поширена серед виробників думка про економічну вигідність поліпшення якості. При цьому якість визначають як соціально бажану мету, але її вплив на підвищення рентабельності вважають незначним. Пояснюється це недостатньою обізнаністю виробників, які допускають такі помилки:

1. Вища якість обходиться дорожче. Це – найпоширеніша думка щодо якості. Але новий погляд на механізми створення якості та процеси виробництва показав, що висока якість не завжди коштує дорожче. Важливим є розуміння, яким чином забезпечується необхідний рівень якості продукції на сучасному виробництві. Розвиток наукових досліджень і розширення дослідних розробок може забезпечить значне підвищення якості продукції. Одночасне вдосконалення виробничих процесів може привести до значного зниження собівартості.

1. Акцент на якість призводить до зниження продуктивності. Помилковою є думка про те, що висока якість може бути отримана тільки за рахунок збільшення кількості. Цей погляд властивий періоду, коли визначення якості проводилось шляхом фізичного огляду кінцевого виробу. При цьому жорсткі вимоги контролю призводили до відбракування великої кількості готової продукції. Але з того часу контроль якості став скрупульознішим. За сучасних структур управління якістю велика увага приділяється попередженню недоліків на стадіях розроблення і виготовлення. Тому дефектні вироби практично не продукують. Зусилля, прикладені до підвищення якості без зміни кількості, сприяють, як правило, до вищої продуктивності.
2. Якість продукції залежить і від культури праці трудових ресурсів. Виробники звинувачують у низькій якості виробів своїх працівників, які нібито не розуміють необхідність високої якості й мають низьку культуру праці. Глибший аналіз цього питання показує, що працівники можуть відповідати за якість виробів тільки тоді, коли керівництво забезпечило:

• якісну підготовку операторів обладнання;
• працівників – детальними інструкціями щодо технології роботи;
• необхідними засобами для визначення результатів дій цих працівників;
• засобами для налагодження обладнання і технологічного процесу у випадку, коли результат виявляється незадовільним.

Правдива оцінка виробників найімовірніше покаже, що їхнє керівництво не спроможне забезпечити ці дуже важливі вихідні умови на більшості робочих місць. І замість того, щоб шукати винних працівників, керівникам необхідно вивчити слабкі місця своєї системи управління.

1. Висока якість може бути забезпечена суворою перевіркою. Контроль був першим офіційним механізмом управління якістю на початку минулого
   століття, і більшість виробників досі впевнені, що якість може бути поліпшена за допомогою суворого контролю. Слід зазначити, що перевірка може призвести тільки до відокремлення високоякісних виробів від недоброякісних. Сама собою вона не може поліпшити якість виготовленої продукції, більше того, останні дослідження показали, що від 60 до 70% усіх помилок, виявлених на виробництві, прямо або посередньо належать до тих, які допущені на стадіях проектування, технологічної підготовки виробництва і закупівлі матеріалів, тоді як майже всі перевірки та дії з управління якістю спрямовані переважно на виробничу дільницю [189, с. 267].
2.  Багатоплановість і широкий спектр діяльності з поліпшення якості продукції потребують значної науково-дослідної роботи в таких напрямках розвитку фундаментальних і прикладних досліджень із проблем якості:

• дослідження та розроблення такого механізму ціноутворення, який забезпечував би покриття витрат на створення і виробництво продукції та економічне стимулювання і зниження затрат на одиницю корисного ефекту від використання продукції;
• розроблення питань кількісних методів впливу поліпшення якості продукції на економію матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів;
• розроблення і впровадження у практику сучасних методів конструювання, моделювання і дизайнерських рішень, що гарантують високу якість продукції;
• удосконалення метрологічного забезпечення робіт на стадіях дослідження, розроблення, виробництва й експлуатації, для чого необхідно значно збільшити обсяг виробництва автоматизованих контрольно-вимірювальних пристроїв та інших засобів вимірювання.

Виробництво продукції і послуг супроводжується витратами на виробництво та обслуговування. Основною перешкодою розробки і впровадження досконалих систем управління якістю була думка, що виробництво продукції високої якості визначається значним збільшенням витрат.

Якість продукції на підприємствах хлібопекарської галузі має гарантувати споживачеві задоволення його запитів, надійність продукції та економію витрат. Такі властивості формуються на всіх етапах і ланках виробничої діяльності підприємства. Разом із цим утворюється вартісна величина продукту, що характеризує згадані властивості від планування розробок продукції до її вживання.

На етапах проектування, технологічного планування, підготовки та освоєння виробництва доцільним є впровадження функціонально-вартісного аналізу (ФВА). Це – метод системного дослідження функцій окремого виробу або технологічного, виробничого, господарського процесу, структури, орієнтований на підвищення ефективності використання ресурсів шляхом оптимізації співвідношення між споживчими властивостями об’єкта і витратами на його розроблення, виробництво й експлуатацію [39, с. 172].

Основними принципами застосування ФВА для підприємства хлібопекарської галузі є:

• функціональний підхід до об’єкта дослідження;
• системний підхід до аналізу об’єкта і функцій, що він виконує;
• дослідження функцій об’єкта та їх матеріальних носіїв на всіх стадіях життєвого циклу виробу;
• відповідність якості та корисності функцій продукції витратам на них;
• колективна творчість.

Мета функціонально-вартісного аналізу полягає в розвитку корисних функцій об’єкта за оптимального співвідношення між їхньою значущістю для споживача і витратами на їх здійснення, тобто у виборі найсприятливішого для споживача і виробника, якщо йдеться про виробництво продукції, варіанта вирішення задачі про якість продукції та її вартість [65, с. 89].

Вся работа доступна по ссылке

http://mydisser.com/ru/catalog/view/15073.html