Поняття та ознаки стійких злочинних об’єднань

Визначення будь-якого поняття, що міститься у кримінальному законі, та виокремлення і вірне тлумачення ознак, які йому притаманні, є необхідною умовою правильного його застосування та виключення помилок при кваліфікації діянь.

Дамо визначення та виокремимо ознаки, притаманні стійким злочинним об’єднанням: злочинній організації, банді, терористичній групи та терористичній організації, непередбаченому законом воєнізованому та збройному формуванню.

Злочинна організація. Аналізуючи поняття зазначеного стійкого злочинного об’єднання, необхідно зауважити, що у кримінально-правовій літературі існує доволі велика кількість досліджень, присвячених визначенню зазначеного поняття [66; 67; 68; 69; 70], але не зважаючи на це, єдності думок з-поміж вчених стосовно його визначення немає та у кримінальному законодавстві різних країн воно тлумачиться по-різному.

Так, на думку В.Е. Осипкина, під злочинними організаціями розуміються такі об’єднання, які мають дуже широке коло діяльності і досить велику могутність, що дозволяє їм вступати в боротьбу з державними підрозділами правоохоронних органів та збройних сил [71, с. 13].

Окремі автори зазначають, що під злочинною організацією слід розуміти об’єднання, в якому існує чіткий розподіл ролей, при цьому діяльність кожного члена злочинної організації координується з діяльністю інших учасників відповідно до встановлених правил та існує певна мета створення, а саме, досягнення поставлених цілей [72, с. 236].

Відповідно до кримінального законодавства Росії, під злочинною організацією розуміється згуртована організована група (організація), створена для вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів або об’єднання організованих груп, створених з тією ж метою [73, с. 99].

Відповідно до кримінального законодавства Швейцарії під злочинною організацією розуміється організація, що зберігає в таємниці свою побудову й особовий склад і яка переслідує мету вчинення насильницьких злочинів чи збагачення злочинними засобами і підтримку такої організації в її злочинній діяльності [74, с. 240].

Відповідно до кримінального законодавства республіки Бєларусь, під злочинною організацією розуміється об’єднання організованих груп або їх організаторів (керівників), інших учасників для розробки чи реалізації намірів злочинної діяльності або створенню умов для її підтримки [75, с. 95].

Відповідно до кримінального законодавства Естонії, під злочинною організацією розуміється співтовариство, що має стійких характер і складається з трьох або більше осіб, з розподілом між ними обов’язків, цілі або діяння якого спрямовані на вчинення злочинів першого або другого ступеня (відповідно до ст. 7² КК Естонії, злочином першого ступеня визнається каране умисне або необережне діяння, за вчинення якого в якості максимального покарання передбачено позбавлення свободи на строк вище восьми років або довічне позбавлення свободи; злочином другого ступеня визнається каране умисне або необережне діяння, за вчинення якого в якості максимального покарання передбачено покарання на строк не вище восьми років) [76, с. 204, 42].

Розкриваючи це питання, слід зазначити, що кримінальне законодавство України до прийняття чинного кримінального кодексу не містило визначення зазначеного поняття, але у чинному законі, у ч. 4 ст. 28 КК України законодавець передбачив визначення вказаного формування. Так, під злочинною організацією необхідно розуміти стійке ієрархічне об’єднання декількох осіб (п’ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп [77, с. 18].

Не зважаючи на велику кількість існуючих позицій щодо визначення вказаного виду стійкого злочинного об’єднання, ми будемо дотримуватися позиції законодавця.

Стосовно виокремлення ознак, притаманних вказаному формуванню, необхідно зауважити, що і в цьому питанні з-поміж вчених немає одностайності думок.

Так, наприклад, на думку Я.І. Гилинського, ознаками злочинної організації є: складна ієрархічна структура з розмежуванням функцій (керівник, групи забезпечення й безпеки, розвідка, контррозвідка, експерти, виконавці); наявність корумпованих зв’язків в органах влади і управління, правоохоронних органів, що є найважливішим засобом безпеки злочинної діяльності; встановлення контролю у певній сфері діяльності або на певній території [78].

П.С. Матишевський вважає, що ознаками злочинної організації є: зорганізованість (об’єднання за попередньою змовою членів такого угруповання (трьох і більше) чи його окремих груп); стійкість (тривалість) такого угруповання; наявність мети – здійснення тяжких або особливо тяжких злочинів [79, с. 173].

На думку М.Й. Коржанського, зазначеному виду стійкого злочинного об’єднання притаманні такі ознаки: визначена кількість членів, що є учасниками цієї організації; розроблений і схвалений учасниками організації план злочинної діяльності організації (письмовий чи усний); визначена структуризація – розподіл ролей, підпорядкованість членів організації; наявність організатора (керівника); приховування своєї діяльності як самими учасниками, так і за допомогою сторонніх осіб; підбір нових членів організації; наявність загальних правил поведінки і дисципліни; наявність матеріальної бази – транспорту, приміщень і т.п. [80, с. 287].

На підставі вищевказаного та аналізу норми, передбаченої ч. 4 ст. 28 КК України, на нашу думку, можна зробити висновок, що злочинній організації притаманні такі ознаки:

• кількісний склад (п’ять або більше осіб);
• стійкість;
• ієрархічність;
• мета створення – вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів.

Кількісний склад як ознака, притаманна злочинній організації, визначена законодавцем у виді передбачення мінімальної кількості її членів – п’ять осіб, максимальна кількість членів не передбачена, але це є цілком зрозумілим та доцільним.

Вважаємо за доцільне зазначити, що необхідність виокремлення зазначеної ознаки обґрунтовували вчені ще на початку минулого століття, зазначаючи, що банди (шайки) та об’єднання (організації) повинні мати склад не менше, як із трьох осіб [81, с. 65; 82, с. 65].

Підвищення мінімальної кількості членів вказаного об’єднання у чинному кримінальному законодавстві, на нашу думку, обумовлюється, як вже неодноразово зазначалося, розвитком злочинності, який вимагає прийняття та застосування більш ефективних заходів щодо боротьби з цим явищем.

Але розкриваючи це питання, необхідно зауважити, що з-поміж вчених немає єдності думок щодо цієї ознаки.

Окремі дослідники вважають за доцільне знизити показник кількісного складу злочинної організації. Так, Л.М. Демидова у своєму дисертаційному дослідженні обґрунтовує позицію відносно того, що кількісний склад злочинної організації повинен становити дві або більше особи [83, с. 53].

Інші вчені наголошують на необхідності збільшити нижчий показник кількісного складу злочинної організації до семи осіб [84, с. 547].

Вся работа доступна по ссылке

http://mydisser.com/ru/catalog/view/16790.html