---

Методичні підходи до оцінки транскордонних ринків та їх інфраструктурного забезпечення

На даний час, в силу новизни та специфіки поняття транскордонного ринку, у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі відсутні методичні засади його оцінки. Саме тому для забезпечення ефективного функціонування та розвитку транскордонних ринків та враховуючи відсутність методичної бази для їх оцінки виникає необхідність розробки методики, яка б містила найбільш суттєві позитиви існуючих методичних підходів до оцінки регіональних ринків, коригуючись на специфічні особливості транскордонного ринку. В силу зазначених моментів нижче викладемо деякі основні підходи до розробки методики оцінки транскордонних ринків та їх інфраструктурного забезпечення.

Запропонована нами методика включатиме три етапи дослідження.

На першому етапі дослідження здійснюється оцінка активності конкретного виду транскордонного ринку на визначеній транскордонній території. Тут мова йде про те, що не на кожній досліджуваній транскордонній території можуть бути представлені всі види транскордонних ринків (класифікація видів транскордонних ринків подана нами у розділі 1.2). Більше того, активність кожного з видів транскордонного ринку є різною на різних ділянках кордону.

Оцінку активності конкретного виду транскордонного ринку на визначеній транскордонній території можна здійснити за допомогою прямого та непрямого методів.

Прямий метод полягає в аналізі інтенсивності транскордонних потоків (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних) між суміжними прикордонними регіонами сусідніх країн. Основою  для здійснення даного аналізу є показник інтенсивності транскордонного обміну, проте визначити його практично ми не в змозі через відсутність статистичних даних, так як на даний час не обліковується зовнішньоекономічна діяльність суміжних прикордонних регіонів сусідніх держав.

За допомогою непрямого методу оцінити активність транскордонного ринку можна через аналіз інтенсивності зовнішньоекономічного потоку (матеріального, трудового, фінансового, інформаційного) відповідного прикордонного регіону в сусідню державу, прикордонні регіони якої включають в себе даний транскордонний ринок. До прикладу, якщо це транскордонний ринок товарів чи послуг, то його активність можна оцінити проаналізувавши інтенсивність зовнішньоторговельного обігу області з суміжною державою. Саме рівень інтенсивності зовнішньоекономічного потоку дасть змогу визначити рівень активності конкретного виду транскордонного ринку на відповідній території та порівняти рівні активності обміну на транскордонних ринках і на несуміжних прикордонних територіях сусідніх країн.

Інформаційною базою для здійснення аналізу інтенсивності зовнішньоекономічного обміну області з суміжною державою та, відповідно, оцінки активності транскордонних ринків на визначених транскордонних територіях є показники:

• рівня зовнішньоекономічного потоку (наприклад рівень ЗТО);
• інтенсивності зовнішньоекономічного обміну (наприклад інтенсивність експортно-імпортної торгівлі).

Після розрахунку даних показників проводиться порівняльний аналіз та визначається, які саме транскордонні ринки є активними у тому чи іншому транскордонному регіоні.

Ще одним способом оцінки активності відповідного виду транскордонного ринку за допомогою непрямого методу є аналіз видатків, які здійснювали суб’єкти даного ринку за певний проміжок часу (в основному, за рік) на певній території. За допомогою такого принципу можна дослідити, на якій саме території (величина віддалі від кордону) та який саме вид транскордонного ринку є активним. Також цим способом можна визначити, у яких саме місцях локалізуються найактивніші транскордонні ринки, які саме товари та послуги користуються найбільшим попитом у мешканців досліджуваного нами транскордонного регіону, а також хто саме здійснює найбільші видатки на іншому боці кордону, як часто та з якою метою його перетинає. Для здійснення такого роду дослідження нам необхідні наступні дані:

1. Структура та величина видатків, здійснюваних мешканцями однієї сусідньої держави в іншій за певний проміжок часу (в основному за рік):

• величина видатків суб’єктів – учасників транскордонного ринку, відносно віддаленості від кордону місця здійснення покупки, частоти перетину кордону та  відносно тривалості їх перебування за кордоном.

1. Чисельність  та структура суб’єктів – учасників транскордонного ринку:

• чисельність  та структура суб’єктів – учасників транскордонного ринку, які перетинали кордон за певний проміжок часу, відносно віддаленості від кордону їхнього місця проживання, місця придбання товарів і послуг та  відносно тривалості їх перебування за кордоном

1. Середні видатки на одного суб’єкта - учасника транскордонного ринку:

• величина середніх видатків на одного суб’єкта - учасника транскордонного ринку загалом, а також відносно тривалості його перебування за кордоном та віддаленості від кордону місця здійснення покупки.

Дана інформація може бути облікована за допомогою опитування (анкетного або в іншій формі) суб’єктів при перетині ними державного кордону.

Другий етап дослідження передбачає оцінку кон’юнктури відповідних транскордонних ринків.

Щоб наочніше зобразити та краще зрозуміти, як саме практично здійснити оцінку кон’юнктури того чи іншого виду транскордонного ринку, охарактеризуємо дане дослідження поетапно, враховуючи та роз’яснюючи основні моменти в ньому. Отже, на першому етапі дослідження [27] здійснюємо вибір конкретного транскордонного ринку та виділяємо його особливості, оскільки окремі типи ринків будуть визначати в подальшому методи їх дослідження та коло показників для аналізу. Наступний етап  передбачає визначення групи показників, які саме характеризують кон’юнктуру визначеного виду транскордонного ринку. Структурними елементами кон’юнктури вважають  співвідношення попиту, пропозиції та ціни, як це випливає із визначення кон’юнктури ринку [27].

До показників кон’юнктури транскордонного ринку можна віднести такі групи як пропозиція і попит (знаємо, що обоє знаходяться по різні боки кордону), масштаб ринку і його пропорційність, тенденції розвитку ринку, ділова та інвестиційна активність, ціни, комерційний (ринковий) ризик, регіональні особливості розвитку транскордонного ринку [27]. Особливістю даних показників є те, що деякі з них відображають не статичні явища, а динамічні чи варіаційні процеси, інші характеризують структуру явища, співвідношення та їх зрушення [14]. Деякі з показників можуть бути отримані в результаті відповідного опрацювання трендових моделей або ж непрямими оцінками.

Враховуючи, що транскордонний ринок охоплює два і більше регіональних прикордонних ринків, слід зауважити, що показники оцінки транскордонного ринку формуються із двох (або більше) різних складових, які відображають стан регіональних ринків [27].

Для розрахунків показників на транскордонному ринку є необхідність їх вимірювання в єдиній світовій валюті [27].

На третьому етапі дослідження [14] проводимо збір та накопичення кон’юнктурної  інформації, відповідно після чого (наступний етап) здійснюємо оцінку  динаміки  розвитку  структурних  елементів кон’юнктури. Даний етап дослідження  передбачає  застосування  певних  методів  аналізу кон’юнктури, до яких відносимо наступні [27]:

• Якісні (опитування намірів споживачів; опитування збутових агентів; метод експертних оцінок;тестування ринку);

• Кількісні: (економіко-математичні методи (загально-математичні методи розрахунків економічних показників, методи математичного моделювання); економіко-статистичні методи (кореляційно-регресійний аналіз, індексний метод, аналіз рядів динаміки, екстраполяція тощо).

• Змішані.

На п’ятому етапі дослідження [14] проводиться моніторинг чинників, які  впливають  на кон’юнктуру транскордонного ринку, а саме: історичні цикли; сезонність. нециклічного характеру: політичні; економічні; фінансові; демографічні; інноваційні; законодавчі; валютні коливання; науково-технічний прогрес; соціальні конфлікти; стихійні лиха; психологічні (чутки, паніка) тощо.

 

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/15077.html