Державна політика і територіальна громада в категоріальному апараті науки державного управління

На сьогодні поняття «політика» є одним із найбільш часто вживаних слів і водночас одним із найбільш неоднозначних термінів. Це проявляється насамперед у повсякденному житті, коли політикою називають будь-яку цілеспрямовану діяльність: мистецтво управління суспільством; громадську активність; сферу, де окремі люди або політичні утворення ведуть боротьбу за завоювання державної влади тощо.

Неоднозначність у трактуванні поняття «політика» пов’язана зі складністю й багатогранністю її проявів. Одні вчені розуміють під політикою курс, напрям, на основі якого виробляються і приймаються рішення, заходи щодо формування і виконання різних завдань [121, с. 94]. Інші вважають, що політика – це система певних суспільних відносин, взаємодія класів, націй, держав між собою і з владою [202, с. 89]. При цьому, на наш погляд, як і перше, так і друге трактування цього поняття характеризує його багатогранність.

Ще Платон під політикою розумів мистецтво, здатність жити в умовах поліса, що ставить людину у певні поведінкові рамки. Давньогрецький мислитель Аристотель в своєму трактаті «Політика» сформулював думку про те, що політика – це сфера загальних, публічних, загальнозначимих інтересів різноманітних груп людей. Одночасно вона виступає і як засіб вирішення задач управління загальними справами, єднання суспільства [122, с. 7]. Натомість, М. Вебер вважав, що політика – це прагнення до влади, її завоювання, утримання в різних великих суспільних колективах [32, с. 644]. Дане твердження, на наш погляд, є занадто вузьким і охоплює лише частину різноманітного призначення політики.

Ми погоджуємося із думкою Л.А. Пал з приводу розуміння сутності поняття «політика», який даючи його загальне визначення пише, що в деяких випадках політика – це синонім позиції або ставлення, в інших – напрям дії, а ще в інших – правило. Спільним, на його думку, може бути визначення політики як дороговказу для тих, хто втілює її в життя, і тих, хто її дотримується [113, с. 21]. У свою чергу, М.І. Пірен трактує політику, не що інше, як вид діяльності по задоволенню довготривалих поточних інтересів соціальних груп [119, с. 15].

Сучасні вітчизняні науковці визначають політику як більш широке явище, а саме, як мистецтво управління людьми в суспільстві, організацію життя громадян, розподіл та перерозподіл ресурсів, підтримання порядку, збереження внутрішнього і зовнішнього миру чи, навпаки, ведення війни, контроль суспільства і людини [121, с. 93].

Ми вважаємо, що зазначені варіанти трактування політики не вичерпують багатоманітності її визначень, а лише відображають найважливіші з них. Відповідно на основі вищевикладеного, політику можна визначити як цілеспрямовану управлінську діяльність стратегічного рівня, яка пов’язана із прийняттям і реалізацією відповідних рішень у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами та пов’язана із боротьбою за здобуття або утримання влади.

Якщо політика в цілому за своєї сутністю є більш широким поняттям, то державна політика є похідним від цього терміну і стосується певного кола питань, навколо визначення якої виникає багато суперечок. Це пов’язано з багатоаспектністю та багатогранністю цього явища. Як в зарубіжній, так і у вітчизняній теорії державного управління немає єдиного підходу до визначення поняття державної політики [116].

У найзагальнішому вигляді державну політику визначають як основні принципи, норми та діяльність зі здійснення державної влади. Зокрема, західний дослідник Л.А. Пал визначає державну політику як «напрям дії або утримання від неї, обрані державними органами для розв’язання певної чи сукупності взаємно пов’язаних проблем» [113, с. 22]. Доповнюючи Л.А. Пала, Р. Роуз визначає її, як тривалу серію більш або менш відповідальних дій та їх узгодження з метою прийняття конкретного рішення [57, с. 4]. Інші західні дослідники Б. Гогвуд та Л. Ган зазначають, що державну політику необхідно відрізняти від щоденних рішень, які приймають державні органи [43, с. 34].

З-поміж наведених тверджень, ми погоджуємося з останнім із них, адже державна політика за своєю сутністю не обмежується лише прийняттям рішень, вона створює та розробляє відповідні механізми для прийняття рішень і їх подальшої реалізації. Державна політика, маючи цілеспрямований характер формує взаємодію між індивідами, групами та організаціями, які приймають і виконують рішення та встановлює складні взаємозв’язки між ними. Наведені визначення, на наш погляд, не є повними, оскільки вони зводяться лише до процесу прийняття управлінських рішень, а процес державної політики значно ширший.

Окрім того, варто також зазначити, що державна політика не завжди поширюється на все суспільство, вона часто регулює лише певні сфери, тобто передбачає вплив на визначене коло суспільних питань або суспільну групу. Відповідно, державною називається вона передовсім завдяки своєму походженню. До речі, Л. Пал зауважує, що «законодавча влада не є нині єдиним джерелом державної політики», «майже кожну політику можна пов’язати з певним законодавчим актом, але справжній зміст політики часто визначається агентством із делегованими повноваженнями» [113, с. 23].

Державна політика – це не завжди дії, це також утримання від них. Не в усіх, безперечно, випадках, не в усіх періодах історичного розвитку й не в усіх сферах суспільного життя потрібне активне втручання держави. Інколи необхідною є продумана і – часом – небезболісна «робота над помилками». У тому числі й на основі ґрунтовних наукових досліджень, зокрема процедур моніторингу та оцінювання в тій чи іншій сфері суспільного життя. Тобто політика може складатися з переліку того, що не робиться і не повинно робитися, а не лише з того, що має бути зроблене [113, с. 27-28].

Російський дослідник В.А. Холопов зазначає, що державна політика у певній сфері – це система взаємопов’язаних, послідовних управлінських впливів, які об’єднані єдиною метою, об’єктом і принципами діяльності  [191, с. 77]. На противагу цьому твердженню, у підручнику «Державна політика і управління» за редакцією Л.В. Сморгунова ми знаходимо визначення державної політики як «політичного процесу управлінського впливу головним чином інститутів виконавчої влади держави на основні сфери суспільства, що спирається на безпосереднє застосування державних владних повноважень як під час розробки, так і під час здійснення стратегії і тактики регулювального та організаційного впливу на всі компоненти й аспекти функціонування та розвитку економіки, соціальної сфери й інших підсистем суспільства шляхом розміщення ресурсів, розподілу, перерозподілу суспільних благ та інших заходів» [48, с. 67].

Коротко характеризує державну політику Г.В. Атаманчук, визначаючи її як сукупність цілей та завдань, які практично реалізуються державою, і засобів, що використовуються при цьому [6, с. 57]. Тож, з огляду на це, можна стверджувати, що державну політику слід також розглядати і як один із видів державно-управлінської діяльності.

Враховуючи вищезазначене, хотілося б звернути увагу на те, що у дослідженнях всіх цих вчених поняття «державна політика» не обмежується лише діями одного суб’єкта в особі держави, а вміщує дії всіх суб’єктів політичної системи, які мають відношення до предмету справи і можуть посприяти розв’язанню конкретної проблеми чи пропозиції. При цьому для української науки більш характерним є розуміння цього поняття, яке вміщує майже всі аспекти управління країною.

Так,  наприклад,  О.Л.  Валевський  вважає, що державною політикою є

такі дії органів державної влади з вирішення проблем, які найоптимальніше сприяють реалізації інтересів суспільства. Інакше кажучи, це діяльність, націлена на вирішення проблем суспільного розвитку [31, с. 21]. Такої ж думки дотримуються і В.Д. Бакуменко та П.І. Надолішній [10, с. 35]. На наш погляд, дане визначення цього поняття не є вичерпним і одностайним, враховуючи багатофункціональність державної політики. Ми вважаємо, що більш ширшим і повним є визначення цього терміну наведеного В.Є. Романовим, О.М. Рудіком і Т.М. Брусом: «державна політика – це відносно стабільна, організована та цілеспрямована діяльність або бездіяльність уряду стосовно певної проблеми або предмета розгляду, яка здійснюється ним безпосередньо або опосередковано через уповноважених агентів і впливає на життя суспільства» [164, с. 12].

Узагальнюючи підходи до визначення державної політики різними вченими, на наш погляд, варто розглянути трактування цього поняття, наведені Е. Янг і Л. Куінн. Вони вважають, що державна політика – це: 1) дії, що їх реалізує владний орган, який має законодавчі, політичні та фінансові повноваження це робити; 2) реакція держави на реальні життєві потреби чи проблеми; 3) рішення, що вже ухвалене; 4) рішення щось робити або рішення нічого не робити; 5) курс дій, тобто не одне певне рішення, дія чи реакція, а ретельно розроблений підхід або стратегія [204, с. 5-6].

Хотілося б зазначити, що всі наведені вище положення не є дефініціями поняття «державна політика», адже не дають цілісного уявлення про її сутність. Вони є її характеристиками, які допомагають зрозуміти суть і призначення державної політики, виокремивши її складові частини. Склавши їх разом, ми зможемо отримати цілісну картину цього багатоаспектного явища і визначити його як відносно стабільну, організаційну й цілеспрямовану дію або бездію, що містить конкретні рішення щодо розв’язання проблем або їх сукупності і є відповіддю на суспільні потреби.

Державна політика розробляється з урахуванням багатьох обставин та умов найвищими органами державної влади за участю інших суб’єктів політики – партій, громадських організацій, університетів і дослідницьких центрів, впливових діячів бізнесу, культури і науки [57, с. 4]. А виходячи із суті державної політики, її всеосяжного характеру та визначального впливу на життя громадян, істотно значення має наукове обґрунтування і забезпечення цієї політики. Воно полягає у проведенні фундаментально-прикладних досліджень, практичної діяльності наукових центрів і дослідницьких груп, що займаються вивченням існуючих суспільних проблем і виробленням рекомендацій для органів державної влади з метою їх подальшого ефективного вирішення.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/40678.html