Механізм процесуально-правового регулювання

Існуюча в суспільстві система процесуально-правових відносин постійно потребує правового впливу. Форми та методи цього впливу змінюються залежно від суспільних потреб, що обумовлює необхідність постійної уваги правознавців до аналізу і розробки нових та ефективних процесуально-правових засобів регулювання, які в сукупності часто позначають терміном «механізм правового регулювання». На сьогодні в науковій юридичній літертурі відчувається гострий дефіцит комплексних досліджень, які присвячені проблемам загального процесуально-правового впливу та процесуально-правового регулювання. Радянський науковець Н. Г. Александров у своїх дослідженнях обґрунтував ідею механізму впливу права на суспільні відносини в перехідний період від соціалізму до повної побудови комунізму [141, с. 183–196], а С. С. Алексеев, дослідив характеристику та визначив конструкцію механізму правового регулювання соціалістичної держави [142, с. 146]. Слід зауважити, що комплексні дослідження процесуально-правового механізму в Україні відсутні, тому можна відзначити роботу російських вчених: В. М. Протасова «Основи загальноправової процесуальної теорії» [48, с. 134], в якій обгрунтовується необхідність виділення правової категорії процесуально-правового механізму, формулюється поняття та структура процесуально-правового механізму, але не характеризуються його елементи; та посібник Є. Г. Лук’янової «Теорія процесуального права», в якому розглядається поняття, ознаки, елементи механізму процесуально-правового регулювання сучасного російського процесуального права [50, с. 132]. В Україні це питання піднімалося лише в рамках галузевих досліджень та на рівні загального аналізу правового регулювання, форм та механізмів реалізації права [123, с. 228–243]. Можна константувати, що за перехідного правостановлення в національному праві  механізм процесуального регулювання є однією з новітніх категорій у правовій науці, що потребує окремого, глибокого теоретичного дослідження, тому спробуємо сформулювати визначення поняття механізму процесуально-правового регулювання та дослідити його елементарну будову шляхом комплексного аналізу наукових  підходів до розуміння механізму правового регулювання та процесуально-правового регулювання, приділяючи при цьому особливу увагу виявленню елементарної будови механізму процесуально-правового регулювання.

Перш ніж перейти до розгляду механізму процесуально-правового регулювання, слід здійснити огляд наукових підходів до розуміння категорії механізму правового регулювання.

Л. Б. Тіунова відзначає, що механізм правового регулювання є правовою системою, що розглядається з точки зору функціонування, тобто у динамічному, функційному аспекті [143, с. 29]. Їй заперечують М. С. Кельман та О. Г. Мурашин, які вважають що категорії  «механізм правового регулювання» та «правова система» співвідносяться між собою як частина і ціле, тому що  правова система більш ширше поняття, вміщує разом із категорією «механізм правового регулювання» й інші категорії: «право», «юридичну практику», «панівну правову теорію», «ідеологію». М. С. Кельман і О. Г. Мурашин розглядають механізм правового регулювання як єдину систему правових засобів, за допомогою яких здійснюється результативне правове впорядкування суспільних відносин та подолання перепон, які стоять на шляху задоволення інтересів суб’єктів права [70, с. 372–373].

О. Скакун вважає, що під механізмом правового регулювання слід розуміти різні елементи правової системи, які здійснюють регулятивний вплив на суспільство, ними є сукупність правових засобів, способів та форм, за допомогою яких нормативність права забезпечує впорядкування суспільних відносин, відповідає інтересам суб’єктів права, вирішує конфлікти, сприяє досягненню соціального компромісу в правовій сфері [144, с. 166–170]. Такий підхід підтримують О. В. Зайчук та Н. М. Оніщенко, пропонуючи відмовитись від розуміння цього механізму тільки як діяльності законодавця, котрий формує норму права, надає їй уповноважуючого, зобов’язуючого чи забороняючого характеру, та лише як виконання правового припису, підпорядкування забороні суб’єктами, яких цей припис стосується [145, с. 115].

Дещо інший підхід до поняття механізму правового регулювання має А. Малько, який розглядає його як певну систему юридичних засобів, організованих послідовно, що мають на меті подолання перешкод, які стають на шляху задоволення інтересів суб’єктів права [146, с.68].

В. Нерсесянц, розглядаючи дієвість права, виділяє статичну та динамічну складові правового регулювання. Статична має місце у тому разі, коли норма права існує в абстрактно-загальній формі, не застосовується до певної поведінки суб’єкта у певних умовах. Динамічна складова знаходить прояв за умови, що норма права набуває конкретизованої форми та застосовується до конкретної поведінки конкретної особи. Статика та динаміка права виступають як дві взаємопов’язані, доповнюючі стадії і форми прояву єдиного процесу правової реалізації. На підставі наведених міркувань В. Нерсесянц формує таке визначення механізму правового регулювання: це – механізм абстрактно-загальної правової регуляції, конкретизований та індивідуалізований застосовно до конкретно визначеного випадку (і форми) прояву юридичної сили діючого права [147, с.476].

Узагальнюючи наведені наукові погляди, можна дійти до висновку, що за допомогою механізму правового регулювання обґрунтовується необхідність здійснення правового регулювання в суспільстві, впорядковуються явища правової дійсності, забезпечується їх єдність, взаємозв’язок та взаємодія, відбувається процес трансформації правових приписів щодо реальної поведінки суб’єктів права.

Переходячи до характеристики процесуально-правового механізму, слід зазначити, що на сьогодні уявлення про процесуальне право як про об’єкт загальноправової теорії  почало стверджуватись у вітчизняній науковій свідомості. У сучасній теорії права прийнято вважати, що матеріальні приписи первинні, процесуальні – опосередковані, підлеглі матеріальним і спрямовані на їх забезпечення. Відповідно до цього уявлення пріоритет у системі українського права надається нормам матеріального права, які визначають певні варіанти правомірної поведінки, і саме з ними пов’язується встановлення правопорядку в суспільстві [148; 149]. Але належна реалізація матеріальних норм і встановлення правопорядку в значній мірі пов’язані з процесуальними нормами.

 Для формування визначення процесуально-правового механізму беремо за основу розглянуті положення про механізм правового регулювання.

Оскільки процесуальне право в структурі права виконує серйозне навантаження, то його механізм відрізняється крайньою складністю. Отож спробуємо надати визначення процесуально-правовому механізму та виділити його структурні елементи.

Процесуально-правовий механізм вступає в дію на деяких етапах загального правового регулювання, у випадках виникнення перешкод нормальній реалізації правових норм і має охоронну спрямованість. Він є елементом загального механізму правового регулювання, відносно самостійною підсистемою правових засобів, за допомогою якої упорядковується охоронна діяльність уповноважених органів у галузі юрисдикційного правозастосування [150, с. 25–30].

В. М. Протасов зазначав, що категорія «процесуально-правовий механізм» дозваляє адекватно відобразити одну з найважливіших правових підсистем, повніше виявити особливості процесуальних явищ, глибше зрозуміти природу юридичного процесу через вивчення його взаємозв’язків з іншими процесуальними явищами [48, с. 100].

Є. Г. Лук’янова визначає процесуально-правовий механізм як динамічну систему правових засобів, за допомомогою якої упорядковується охоронна діяльність уповноважених органів в галузі юрисдикційного правозастосування [50,  с. 146].

Виходячи з теорії «широкого» розуміння процесуального права, можна сформувати таке визначення: процесуально-правововий механізм – це сукупність процесуально-правових засобів, способів та форм, за допомогою яких нормативність права забезпечує впорядкування суспільних відносин, відповідає інтересам суб’єктів права, вирішує спори, сприяє досягненню соціального компромісу в правовій сфері, а при його відсутності виконує правоохоронну функцію.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/37740.html