Розробка і моніторинг ключових фінансових індикаторів формування капіталу підприємства у контексті збалансованої системи показників

Концепція збалансованої системи показників протягом останнього часу активно поширюється на українському просторі. Кадничанським М.В.  сформовано організаційно-економічний механізм корпоративного управління будівельними холдинговими компаніями на основі збалансованої системи показників з урахуванням галузевої специфіки, який поєднує вартісно-орієнтований, клієнто-орієнтований, процесно-орієнтований та інноваційно-освітньо-орієнтований профілі корпоративних підприємств інвестиційного портфелю холдингової компанії з метою одержання комбінаторних переваг [184, c.11]. Дерев'янко Т.А. наведено практичні рекомендації зі створення системи визначення цінності персоналу у збалансованій системі показників промислового підприємства [185, c.8]. Підлипною Р.П. розроблено пропозиції щодо визначення вартості інтелектуального капіталу торговельних підприємств [186, c.9]. Клименко О.О. запропоновано  модифіковану систему збалансованих показників для гірничо-збагачувальних комбінатів, склад яких відображає специфіку процесу їх  реорганізації (структури пропозиції послуг, інтегрального показника конкурентоспроможності, рейтингу стратегічності, індексу задоволеності працівників) [187, c.13]. Гончаренко А.М. розроблено основи комплексного оцінювання ефективності управління сукупним капіталом приватних ВНЗ, що базується на використанні системи збалансованих показників, результативними показниками якої є коефіцієнти ефективності використання інтелектуального та фінансового капіталу [188, c.4]. Використання збалансованої системи показників орієнтовано на  формування механізму управління інтегрованими структурами бізнесу (ІСБ) [189, c.6], на реалізацію інвестиційної стратегії підприємств [190]. Збалансована система показників розглядається як форма фіксування  стереотипів поведінки стратегічних бізнес-одиниць і переліку ролей корпоративного центру  при поєднанні децентралізації управління з поширенням самоорганізації. Таким чином, дослідниками аналізуються галузеві особливості впровадження збалансованої системи показників і окремі бізнес-процеси, зокрема інвестиційний.

До позитивних моментів побудови збалансованої системи показників відносяться: інтеграція в процесі розробки стратегії всіх функціональних напрямів менеджменту, передбачений механізм балансування показників, застосування чітко визначеної послідовності розробки стратегії, і використання загальновизнаного інструментарію стратегічного аналізу [191]. Стратегічна мета підприємства має вимірюватися адекватними показниками. Є при цьому ще більш фундаментальна загроза - зосередження всього персоналу на контролі змін у показниках, а за цифрами можна не помітити важливі процеси, параметри яких не були трансформовані в показники системи. Незважаючи на зазначене, цей метод розробки і реалізації стратегії викликав зацікавленість.

Стратегічне управління передбачає взаємовідносини між чотирма групами людей: споживачами, акціонерами, співробітниками і постачальниками [192, c. 115]. Тому в основі адаптації збалансованої системи показників до формування капіталу має бути узгодження інтересів стейкхолдерів. Велика кількість проектів по побудові системи Balanced Scorecard полягають у формуванні системи ключових цілей компанії в проекціях "Фінанси", "Клієнти", "Бізнес-процеси" і "Інфраструктура \ Персонал", визначенні індикаторів, по яких здійснюватиметься моніторинг досягнення цілей, встановленні цільових значень індикаторів і розробці основних заходів, необхідних для досягнення стратегічних цілей.

Сьогодні однією з основних проблем оцінки фінансового потенціалу підприємства є різниця між реальною та балансовою вартістю фінансового капіталу підприємства. Традиційні фінансові показники, які розраховуються за даними фінансової звітності, мають ретроспективний характер. Вони відображають лише результати минулої фінансової діяльності підприємства та не здатні реально оцінити його майбутні фінансові можливості [193].

Досягнення таких цілей, як прибутковість зайнятого капіталу, рентабельність інвестицій і створення економічної доданої вартості (economic value added, EVA), оцінюється загальними показниками успіху фінансової стратегії, а саме збільшенням прибутковості, скороченням витрат і розширенням використання активів. Впровадження вартісної моделі управління бізнесом стає усе більш популярним. У рамках цієї концепції основною метою компанії є максимізація її вартості. Вважається, що саме цей критерій найточніше відбиває ефективність бізнесу.

Одним з основних етапів побудови вартісної моделі є визначення ключових чинників вартості. Інакше кажучи, взаємозв'язаних показників (як фінансових, так і нефінансових), які дозволяють давати бізнесу вартісну оцінку і управляти ефективністю його розвитку.

Для оцінки вартості бізнесу можуть використовуватися різні моделі:  SVA (Shareholders Value Added - додана акціонерна вартість), MVA (Market Value Added - додана ринкова вартість), EVA (Economic Value Added - додана економічна вартість), CFROI (Cash Flow Return on Investments - повернення грошового потоку на інвестиції) і ряд інших (табл. 3.7). Орієнтація на ту або іншу модель може досить сильно залежати від специфіки бізнесу, ситуації в галузі і інших чинників.  У світовій практиці найбільше поширення отримали моделі SVA і EVА. Для розрахунку показника економічної доданої вартості EVA необхідно здійснити ряд коректувань, які дозволяють наблизити прибуток до грошового потоку компанії, коректніше відобразити капітал, задіяний при створенні цього прибутку.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/39122.html