Cутність міжнародних економічних операцій з експорту товарів, загальні принципи здійснення в Україні

В умовах глобалізації та інформаційних технологій процеси господарювання  неможливо уявити обмеженими кордонами окремої країни. Вихід на міжнародні ринки відкриває перед українськими підприємствами широкі можливості для збуту продукції, підвищує рентабельність, дає можливість долучитися до останніх технологій.  Все більше підприємств  займаються міжнародними економічними операціями. Згідно ст..5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91р. №959-ХІІ зі змінами та доповненнями від 22.12.98р. №335-ХІV, №1182- ХІV від 21.10.99р[69],всі підприємства, незалежно від форми власності  мають однакове право займатися зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД).

Україна упевнено рухається в напрямку включення до європейської та світової економічної системи. Зміцнення позиції України на зовнішньому ринку у якості країни з ринковою економікою, суттєво змінює економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, зміст їхньої господарської діяльності.

Приєднання України до Світової організації торгівлі (СОТ), 16 травня 2008 року, відбувся завдяки  ратифікації 10 квітня 2008 року Верховною Радою  України Протоколу про приєднання України до Марракеської угоди про створення Світової організації торгівлі; Україна стала повноправним партнером в цій організації.  Процес вступу України в СОТ розпочався 30 листопада 1993 року, коли в Секретаріат Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) було подано офіційну заявку уряду України про намір нашої країни приєднатися до ГАТТ.

В ході прямування до членства в СОТ парламент прийняв низку законодавчих актів, унаслідок чого Україна стає рівноправним партнером, що зумовить додаткову можливість збільшення динаміки зростання валового внутрішнього продукту. З моменту вступу в СОТ Україна дістає режим найбільшого сприяння в торгівельному просторі всіх країн – членів СОТ. Тобто відбувається одночасне поліпшення товарообігу зі 151 країною світу, на які припадає більше як 95 відсотків від світової торгівлі. На країни – члени СОТ припадає близько 70% українського експорту. 

Початковий період перебування в СОТ – це болісний етап відмови від колишніх стереотипів. Ринки швидко розвиваються, конкуренція зростає, форми бізнесу змінюються, тому не можна жити реаліями 15 річної давності й сподіватися на успіх, щоб бути конкурентними, вітчизняним суб’єктам господарювання потрібно вийти на новий якісний рівень.

         Вважаю за необхідне зазначити загальні переваги від членства України у Світовій організації торгівлі(СОТ), які  згруповані в такий спосіб:

• створення більш сприятливих умов доступу на світові ринки товарів і послуг на основі передбачуваності і стабільності розвитку торговельних відносин із країнами-членами СОТ, включаючи транспарентність їхньої зовнішньоекономічної політики;
• розповсюдження  механізму СОТ врегулювання суперечок, що забезпечує уникнення дискримінації, а отже захист національних інтересів;
• можливість реалізації своїх поточних і стратегічних торговельно-економічних інтересів шляхом ефективної участі нашої держави при виробленні нових правил міжнародної торгівлі.

Поглиблення  міжнародних зв’язків і інтеграція, встановлення комерційних і ділових відносин, упевнений вихід на світовий ринок при одночасній активізації внутрішнього ринку – обов’язкові умови збереження Україною гідного місця у світовому співтоваристві. А цього неможливо досягти без оволодіння принципами і методами розробки стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок. Отже, вивчення різних аспектів управління міжнародними економічними операціями, зокрема на рівні підприємства, орієнтованого на зовнішній ринок, викликає значний теоретичний і практичний інтерес.

В сучасній економічній літературі можна зустріти багато визначень економічних термінів: міжнародні економічні відносини, міжнародна торговельна діяльність, зовнішньоекономічна діяльність, зовнішньоторговельна операція, зовнішньоторговельний обмін товарами, міжнародні економічні операції. Розуміння сутності перерахованих економічних категорій, загального і відмінного в цих поняттях, знання економічної сутності здійснених операцій, їх форм і методів є запорукою ефективного управління підприємством.

Будь-яке підприємство, організація, установа не залежно від форми власності  мають право займатись міжнародними економічними операціями, а тому є всі підстави вважати, що міжнародна економічна операція є специфічним предметом бухгалтерського обліку  та аудиту.

Поняття “міжнародна економічна діяльність “ органічно охоплює не тільки сферу виробничої, комерційної, інтелектуальної  діяльності, та міжнародні за характером економічні дії, які спрямовані на отримання та максимізацію прибутку, поліпшення власного добробуту. Воно поширюється також і на некомерційні, регулятивні за характером дії, на інструмент впливу з метою поліпшення загальних умов господарювання товаровиробників як з боку держави, спеціалізованих інститутів, так і з боку міжнародних установ та організацій. Таким чином, широке тлумачення терміну “міжнародна економічна діяльність” яка стосується всіх форм господарювання, притаманних різним суб’єктам господарювання. Міжнародна економічна діяльність виникає в тому випадку  коли має місце перетинання кордонів або без такого перетину в результаті здійснення  комерційних операцій, та її об’єктів - продукції, товарів, інших активів, робот, послуг, праці.

Міжнародна економічна діяльність – це цілісна система господарських зв’язків між національними економіками різних країн, утворених в її межах,  а також міжнародними організаціями, якім притаманні  характерні лише для неї взаємозв’язки, закономірності і яка реалізує ті специфічні інтереси, які є важливою сферою реалізації процесів відтворення суспільного життя. Ефективність міжнародної економічної діяльності – є важливою умовою побудови ефективної економічної політики як держави в цілому, так і окремо підприємств, які здійснюють міжнародну економічну діяльність.

Як зазначалося вище в економічні літературі існують різні підходи до визначення поняття «міжнародна економічна діяльність» і «зовнішньоекономічна діяльність».

Згідно Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”№959 [69], зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, яка побудована на взаємовідносинах між ними, є сукупністю виробничо-господарських, організаційно-економічних та комерційних функцій, які забезпечують обмін продукцією в матеріально-речовій формі, та має місце як на території України, так і за її межами. Зовнішньоекономічна діяльність представляє собою заходи та дії по реалізації зовнішньоекономічних зв’язків.

Зовнішньоекономічні зв’язки – це сукупність всіх зв’язків між країнами у сфері економіки. Через зовнішньоекономічні зв’язки відбувається міжнародний розподіл праці, що має за мету економію суспільної праці в процесі виробництва і обмін його результатів між різними країнами.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/88136.html