Быстрый переход к готовым работам
|
Теоретичні та методичні основи обліку операцій з експорту товарівВ Україні господарюючі суб’єкти, тобто товаровиробники можуть активно приймати участь у зовнішньоекономічній діяльності, здійснювати міжнародні економічні операції з експорту. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств суттєво відрізняється від звичайної господарської діяльності в середині країни, має свої специфічні особливості в визначенні і оцінку в обліку операцій з експорту. Під методикою бухгалтерського обліку операцій з експорту слід розуміти сукупність способів відображення таких операцій в обліку, починаючи від відображення у первинних документах і до формування фінансової звітності, для прийняття ефективних управлінських рішень. Основу методології операцій з експорту товаровиробників України визначають принципи, закладенні в Законі Україні "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"[65]; - принцип нарахування та відповідності доходів та витрат, відповідно до якого доходи та витрати відображаються в обліку і звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошей, а для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівнювати доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для одержання цих доходів. Виходячи із зазначених принципів, формується методика процесу реалізації і методика визначення фінансових результатів за операціями з експорту. Методика процесу реалізації визначає період, в якому має бути визнаний дохід, а також порядок визначення суми доходу від реалізації. Методика фінансових результатів полягає у порівнянні доходів та витрат за операціями з експорту. Операції повинні відображатись в обліку відповідно до їх сутності, а не виходячи з юридичної форми. З огляду на це потрібно визначити критерій та основні принципи визнання доходів. Поняття доходу визначено в П(С)БО 15 "Дохід"[150], дохід це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, яке приводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників, засновників). В процесі визнання доходу від операцій пов’язаних з реалізацією товарів на експорт існують певні особливості. Реалізація товарів на експорт прямо залежить від базисних умов поставки товарів, які так чи інакше враховують транспортний чинник не лише у експортній ціні, а й у відображенні моменту визнання доходу від реалізації товарів на експорт. В залежності від базисних умов поставок "Інкотермс - 2000" [169, с.38] розподіляється ступінь відповідальності кожної із сторін угоди. Основні характеристики умов поставок "Інкотермс - 2000" наведено в (Додатку Ж). Дохід відображається, коли він визнаний або може бути визнаний (тобто існує можливість його визнання). Визнання доходу за товари, продані за готівку чи в обмін інші товари, підтверджується моментом переходу права власності на них від продавця до покупця. Отже, очевидно, що найбільш чітко відповідає критеріям визнання доходу, операції пов’язані з реалізацією товарів, і одержання доходу у вигляді оплати за відвантажені товари. У бухгалтерському обліку такий дохід відображається за датою продажу товарів. Подібний метод відображення доходу називається відображенням на дату відвантаження. Існує ряд ситуацій, коли дотримання названих вище критеріїв визнання доходу стає можливим лише після моменту відвантаження товару. Згідно П(С)БО 15 "Дохід" порядок визначення доходу за виконаними операціями з експорту товарів, залежить не тільки від критеріїв визнання доходу від реалізації, в залежності від того, що було реалізовано - продукція, товари або дохід було одержано внаслідок використання активів підприємства іншими особами, а також виходячи з конкретних умов кожної господарської операції, яка може призвести до виникнення доходу. Тому дата відображення доходу залежить від характеру цивільної – правової угоди: договір купівлі продажу, договір комісії(реалізації), договір міни(бартеру), безоплатної передачі, внесків до статутного капіталу, оренди, переробки, застави. Відповідно до п.8 ПСБО 15 «Дохід», момент визнання доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, інших активів) настає у разі наявності таких умов:
Так як перші два критерії випливають з права власності на цінності (майно), то важливим є визначення саме моменту переходу права власності від суб’єкта господарювання (власника) до іншої особи. А тому, ураховуючи особливості визнання переходу прав власності на товарно-матеріальні та нематеріальні цінності (майно) від продавця к покупцю у моментом їх передачі, відповідно до ст. 334 «Цивільного кодексу України» необхідно уточнити порядок обліку цінностей (майна), що вибувають (відчужуються) для реалізації з підприємства продавця. Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображають у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів. Аспект доходу відображає збільшення, а аспект витрат - зменшення матеріального активу. Таким чином, доки не буде відображений дохід від реалізації, в обліку не може відбуватися списання товарів, відвантажених на експорт, а також витрат, пов'язаних із проведенням операції з експорту (прямі витрати адміністративного персоналу, що приймає безпосередню участь в управлінні зазначеними операціями (перемови, узгодження, відрядження; прямі витрати із збуту вантажно-розвантажувальні роботи, доставка (транспортування), митні послуги і платежі, інші податки і збори ); інші прямі операційні витрати (зменшення валютних курсів)). Дохід відображається тоді, коли він зароблений, тобто коли компанія виконала той обсяг роботи, здійснення якого дає їй право на одержання доходу відповідно до умов контракту, і коли господарюючий суб’єкт впевнений, що виконаний обсяг роботи буде оплачений замовником. Дохід визначається при збільшенні активу, а збільшення активу при операції з експорту товарів передбачає збільшення дебіторської заборгованості нерезидента і, одночасно, суми доходу. Але виникає неузгоджене питання, в якій момент необхідно відображати дохід, тому що шлях від українського підприємства до іноземного контрагента не близький. Тобто спочатку відбувається відвантаження товару зі складу, після якого можлива передача його організації, яка буде здійснювати доставку через перетин митного кордону України, і тільки після цього відбувається передача товару замовнику за межами митної території України. Абсолютно логічно, що всі ці процедури можуть відбуватися не один день, які не завжди належать на один і той же звітний період. Саме для таких випадків на підприємствах я пропоную, такі «спірні» питання чітко відобразити в наказі про облікову політику, який повинен передбачати чітке відображення доходу по операціям з експорту товарів. В бухгалтерському обліку експортер враховуючи умови поставки ІНКОТЕРМС – 2000[169], положення зовнішньоекономічного договору визначає критерій, коли операції з експорту товарів найбільш точно будуть відповідати ознакам доходу. Особливістю відображення операцій з експорту в обліку є те, що у валюті якої б країни не була виражена заборгованість підприємства або перед підприємством, у бухгалтерському обліку та у звітності її слід привести до єдиної валюти, якою є національна валюта України - гривня. Вимагає цього ст.5 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність ”[60]. Поряд з використанням єдиної валюти необхідно паралельно враховувати валютні операції у валюті відповідних країн товаровиробників.
Вся работа доступна по ссылке |
|