Особливості організації процесу аудиторських перевірок операцій з експорту товарів

Особливі аспекти організації аудиторських перевірок знайшли своє відображення в працях відомих вчених [7, с.95-96; 6, с.32-37; 60, с.138-139; 55, с.16-18; 54, с.79-90; 144, с. 73-93]. Регулювання процесу організації аудиту операцій з експорту знайшли своє відображення і в нормативно - правових актах, що регламентують проведення аудиту на Україні, таких як Закон України «Про аудиторську діяльність»,  Міжнародні стандарти аудиту, рішення та рекомендації Аудиторської Палати України.

Організація процесу аудиту операцій з експорту, а особливо аудиту оборотних активів, які відчужені або обтяжені розпочинається з попереднього планування, яке полягає в вивченні організаційно – правових аспектів господарської діяльності підприємства, якому будуть надаватись аудиторські послуги. Попереднє планування необхідне для прийняття рішення про початок надання послуг  аудиту операцій з експорту та укладення договору.

За МСА 210 “Умови домовленості про аудиторську перевірку” [124, с. 197-198] умови завдань з аудиторської перевірки встановлюються в листі зобов’язанні на проведення аудиту. В даному листі підтверджуються прийняті аудитором завдання, мета та масштаб аудиту, зобов’язання аудитора перед клієнтом.

Під час дослідження нормативно-правових документів, наукової, методичної та спеціальної літератури, яка регулює порядок проведення аудиторської перевірки операцій з експорту товарів, дає змогу виділити і визначити фактори впливу на процес аудиторської перевірки:

- зовнішні і внутрішні фактори, які впливають на господарську діяльність суб’єкта господарювання;

• попереднє ознайомлення з організацією і веденням обліку зовнішньоекономічної діяльності;
• оцінка системи внутрішньо – оперативного аудиту;
• визначення видів ризику;
• узгодження організаційних питань, супутніх послуг, умов договору про аудит операцій з експорту;
• складання графіку проведення аудиту;
• визначення аудиторських процедур, з аудиту операцій з експорту продукції, а особливо експорту оборотних активів, які відчужені або обтяжені.

• форма розрахунків та вартість аудиторських послуг.

Узагальнюючи даний аспект дослідження, автор дійшов висновку, що головним юридичним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником і виконавцем про проведення аудиторської перевірки операцій з експорту, і аудиту оборотних активів які відсутні або обтяжені, але момент передачі права власності на оборотні активи ще не настав, є договір про проведення аудиту. Виключно на підставі підписаного договору є свідченням того, сторони досягли консенсусу про порядок аудиторської перевірки. У системі міжнародних стандартів аудиту є МСА 210 “Умови домовленості про аудиторську перевірку” [124, с. 197-198], який надає рекомендації щодо складання листа -зобов’язання, а не договору про надання послуг з аудиту, аргументація такого підходу пов’язана з тим, що укладання договору про надання послуг з аудиту операцій з експорту є більш юридичним моментом, ніж професійним.  

Чітке планування необхідне для розробки загального плану та програми аудиторської перевірки операцій з експорту, впевненості, що увага зосереджена на основних аспектах аудиту , а особливо аудиту оборотних активів, які відсутні або обтяжені. Необхідні рекомендації стосовно організації процесу планування містяться в науковій і методичній літературі [97, с.106].  Планування має бути постійним протягом надання послуг з аудиту операцій з експорту і включати складання плану робіт встановленого обсягу і строків проведення аудиту, розробкою аудиторської програми, яка відображає зміст, час та обсяг аудиторських процедур.

Аудиторам необхідно мати уявлення про економічні умови функціонування суб’єкта господарювання, необхідно одержати інформацію про організаційну структуру підприємства для надання якісних аудиторських послуг.

Оскільки процес аудиту операцій з експорту потребує особливої уваги стосовно сегментної інформації, аудитору важливо ці сегменти ще на початковій стадії і встановити, чи є сегменти, які потребують окремого додаткового дослідження і розкриття, виходячи з аспектів даного дослідження, визначено, що особливої уваги потребує аудит операцій з експорту оборотних активів, які відсутні або обтяжені, але момент передачі права власності ще не настав.

Планування є одним з найважливіших методологічних принципів аудиту, планування аудиту операцій з експорту, дає можливість найбільш раціонально виконати аудит вище зазначених операцій і одночасно зменшити ризик не виявлення найсуттєвіших моментів фінансово-господарської діяльності клієнта. Але стадії планування передує розроблення таких документів, як листа-зобов’язання про згоду на проведення аудиту і підписання документу на проведення аудиту операцій з експорту.

Досліджуючи праці вітчизняних вчених стосовно організації процесу планування, визначено основні етапи. Так,      Ф.Ф. Бутинець, Н.Г. Виговська, Н.І. Петренко, Б.Ф. Усач та М.М. Шигун  визначають і розподіляють  процес планування на три основні етапи, стадії планування аудиту:

• попереднє  планування,
• розроблення загального плану,
• розроблення програми аудиту [6, с.41; 201, с.43]

На думку О.А. Петрик [144, с.96-97; 143, с.59] стадії процесу  планування складається  із 5 етапів, якщо не враховувати розроблення документів, до початку процесу планування а В.В. Немченко та Н.Г. Максименко, Л.П. Кулаковської [5, с.65-66] вважають, що планування складається із 7 етапів.

Зарубіжні науковці Е.А. Аренс та Дж.К. Лоббек [3, с. 203]  вважають, що процес  планування аудиту складається із наступних стадій:

 - попереднє планування;

-  отримання інформації про фінансово – господарську діяльність;

               - оцінка суттєвості, аудиторського ризику, ризику бізнесу та внутрішньогосподарського  ризику,

• ознайомлення із системою внутрішньогосподарського контролю та оцінка ризику контролю,
• розробка плану аудиту та програми аудиту операцій з експорту, та аудиту оборотних активів, які відсутні або обтяжені.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/88136.html