Сутність сільського зеленого туризму як об’єкта державного регулювання

Туризм є однією з сучасних галузей національної економіки, яка має соціально–економічне значення і пов’язана з наданням туристичних послуг, задоволенням потреб споживачів туристичного ринку.

Аналітичний огляд наукових джерел виявив, що в економічній літературі існують різні підходи до трактування категорії «туризм». Так, деякі вчені [179, с. 315, 325] визначають туризм як економічний комплекс, розвиток якого пояснюється більшою мірою світовими господарськими зв’язками, процесами і відносинами; найважливіший каталізатор економічного зростання, оскільки виступає каналом перерозподілу внутрішнього валового продукту між країнами і не супроводжується вивезенням товарів, обмежуючись лише невидимим імпортом; туризм – діяльність, що має важливе значення в житті народів через безпосередній вплив на економічну, культурну, освітню й економічні галузі держав та їхні міжнародні відносини, а також вагоме соціальне значення. Туризм, як вид діяльності, – це рух або переміщення, перебування поза постійним місцем проживання й аспект тимчасовості знаходження в об’єкті зацікавленості (поїздки).

На думку інших вітчизняних вчених [114, с. 23-24], туризм – це єдина галузь, яка приносить задоволення від отриманих благ. Слово «туризм» асоціюється у населення з приємним місцем, де вдалося побувати в минулому і виникає бажання відвідати його в майбутньому; туризм – це вид рекреації, пов’язаний із виїздом за межі постійного місця проживання, активний відпочинок, під час якого відновлення працездатності поєднується з оздоровлювальними, пізнавальними, спортивними і культурно-розважальними цілями.

Туризм розглядають і як діяльність, що безпосередньо пов’язана з відпочинком, дозвіллям, спортом і контактуванням із природним та культурним середовищем, що є незамінним фактором розвитку й самовдосконалення особистості, взаєморозуміння між людьми і народами [166, с. 43].

Як галузь економіки туризм пов’язаний з обслуговуванням людей, що тимчасово перебувають поза місцем постійного проживання. Ця галузь сприяє підвищенню рівня зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залученню громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної рівноваги.

Сутність туризму, що доводять результати аналізу, деякі вчені визначають як особливий вид рекреації, один із видів активного відпочинку, який відображає характерну тенденцію сучасності, коли перевага надається динамічному відпочинку, в процесі якого відновлення працездатності поєднується з пізнавальною діяльністю [114, с.23].

На думку деяких дослідників [179, с. 316], туризм характеризується як: 1) процес і результат пересування людей різними туристичними маршрутами; 2) визначення двох основних базових елементів туризму: подорож до місця відпочинку і перебування там; 3) подорож означає виїзд із країни (регіону) постійного проживання подорожувальника; 4) переміщення туристів до різних туристичних центрів вимагає часу, а це означає, що вони повернуться в місце постійного проживання через кілька днів, тижнів або місяців; 5) екскурсія – це подорож без постійного проживання в туристичному центрі, що не має на меті отримання додаткового доходу.

Як показав аналіз, найбільш повне й чітке визначення туризму наведено в Законі України «Про туризм» (2003 р.), як тимчасовий виїзд осіб із постійного місця проживання з пізнавальною, оздоровчою, професійно-діловою, спортивною та іншою метою на термін від 24 годин до одного року поспіль, без зайняття оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування [73].

Туризм як галузь має соціально-економічне значення і пов’язана з одержанням прибутку, задовленням певних людських потреб і потягу до пізнання навколишнього світу, а також для відновлення працездатності, фізичних і моральних сил. Розвиток туризму набуває вагомої ролі у зниженні рівня соціальної напруги та вирішенні проблем у державі, в тому числі створення нових робочих місць, підтримання високого рівня життя населення. Економічна сутність цієї галузі економіки пов’язана з організацією процесу виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення з метою одержання прибутку і соціального ефекту. Наявність різних видів економічної діяльності в галузі туризму сприяє формуванню ефективності національної економіки, розвитку її структури, збільшенню податкових надходжень, зростанню обсягу валового внутрішнього продукту, зниженню рівня безробіття та забезпечення занятості населення.

Соціальне значення туризму полягає в тому, що він сприяє підвищенню рівня зайнятості населення, рівня освіти, підготовки спеціалістів для отримання кваліфікованих знань у даній галузі, вдосконаленню системи медичного обслуговування населення, впровадженню нових засобів поширення інформації, вивченню історії і культури, розвитку територій та інших галузей економіки України.

Туристична діяльність також безпосередньо впливає на соціальне, культурне й економічне життя держави [174, с. 68]. На сучасному етапі розвитку економіки цей вид діяльності характеризується зростанням потоків туристів до найрозвиненіших районів туризму, підвищенням інтересу до нових і ще мало освоєних територій, незважаючи на високі транспортні витрати й дещо обмежені можливості туристичного сервісу [114, с. 23].

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/39648.html