Характеристика гіпертекстової форми пред’явлення інформації з Інтернет-ресурсів і лінгвостилістичні особливості фахових наукових текстів

У попередньому підрозділі ми розглянули зміст і структуру професійно орієнтованої читацької компетенції (ПОЧК) в майбутніх викладачів англійської мови. Оскільки наша методика формування й удосконалення ПОЧК базується на навчальних матеріалах з Інтернет-ресурсів, необхідно дослідити гіпертекстову форму організації й пред’явлення інформації. Звідси, в межах цього підрозділу необхідно виконати такі завдання: 1) надати характеристику гіпертекстової форми пред’явлення інформації в структурі Інтернет-мережі; 2) здійснити лінгвостилістичний аналіз гіпертекстів фахових (методичних і педагогічних) наукових текстів з британських електронних періодичних видань за такими критеріями: жанрові характеристики, мовні особливості, композиційно-смислова структура, екстралінгвістичні засоби.

Оскільки, згідно з нашою методикою, в межах формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів відбувається розвиток і вдосконалення вмінь читання, як лінійних текстів, так і гіпертекстів, розглянемо специфіку обох видів текстів. Дотримуємося думки І. Р. Гальперина, 1981 [44] і                            О. О. Селіванової, 2004 [130] стосовно лінійного тексту, що "текст" – це повідомлення у вигляді письмового документу, літературно оброблене у відповідності із типом, жанром цього документу, складається із низки особливих єдностей, з’єднаних різними типами лексичного, граматичного і логічного зв’язку, має певний модальний характер і прагматичну установку.

Проаналізувавши різні дефініції, які надаються поняттю “текст” (розуміємо, лінійний текст), виділимо спільні ознаки, наявні в цих визначеннях: 1 – єдність теми і змісту; 2 – відносна завершеність, зв’язність; 3 – змістова, структурна і комунікативна цілісність (когерентність);                  4 – наявність внутрішньої структури [44]. З позиції предмету нашого дослідження, ми розглядаємо також текст в електронному форматі (гіпертекст). Більшості британським методичним і педагогічним електронним періодичним виданням властиве використання гіпертекстової технології. За Є. В. Зиковою [69, с. 25], головною різницею між лінійним текстом і гіпертекстом вважаємо матеріальний носій інформації: з одного боку – друковане джерело (книга, журнал), а з іншого – екран монітора комп’ютера, електронна книга, планшет тощо. З цього випливає, що більшість характеристик, притаманних друкованому / лінійному тексту, властиві також і гіпертексту.

Погоджуємося з В. Коломієць [75], Л. І. Морською [100],                         В. В. Сафоновою, Л. В. Панченко [128], І. В. Симоновою [133], С. І. Тітовою [150; 151], що використання потенціалу інформаційних технологій у навчальному процесі сприяє підвищенню комунікативно-пізнавальної мотивації, дозволяє комплексно і більш ефективно вирішувати завдання, які стоять перед професійною іншомовною освітою, використовуючи мотиваційний, дидактичний, розвивальний і виховний потенціал професійно орієнтованого тексту з Інтернет-ресурсів. За Т. Нельсоном (Nelson T.) [193],           Г. К. Селевко [129], визначаємо “всесвітню павутину” (WWW), як єдиний інформаційний простір, який складається із величезної кількості взаємопов’язаних гіпертекстових документів, які зберігаються на                 веб-серверах. Дотримуємося думки В. П. Леонтьєва [85, с. 8], що WWW – це система веб-сторінок, яка містить текст, графіку, звукові файли і відеозображення. Опишемо докладніше елементи інформаційної структури мережі Інтернет. Мінімальним елементом структури WWW є веб-сторінка (окремий гіпертекстовий документ / документи, який створений як комбінований організм). В сукупності веб-сторінки складають єдиний                 веб-сайт (логічно завершена інформаційна структура, що складається з окремих WWW-сторінок або WWW-документів, об’єднаних однією адресою). Розширена версія веб-сайту – Інтернет-портал (сайт, що одночасно пропонує користувачу Інтернету різноманітні інтерактивні сервіси і послуги) [85, с. 10]. В нашій методиці формування ПОЧК будемо застосовувати ресурси, наведені, в основному, на веб-сторінках (наприклад: www.oxfordjournals.org/eltj/keyconcepts.html) і веб-сайтах (наприклад: http://eltj.oxfordjournals.org/).

Представлені в Інтернет-мережі тексти характеризуються нелінійною (гіпертекстовою) структурою, про що свідчать наведені вище дефініції елементів всесвітньої мережі. Звідси, основною формою пред’явлення інформації в Інтернет-мережі є гіпертекст. Надамо його стислу характеристику. За Н. Є. Єсеніною, визначимо поняття “гіпертекст” у широкому розумінні [61, с. 16]. "Гіпертекст" – це технологія обробки інформації, що володіє методом організації даних, в ієрархічну базу яких вміщені частини звичайного тексту (об’єкти) з можливими ілюстраціями; між об’єктами встановлені “іменовані” гіперзв’язки (в інших термінах: гіперпосилання / “лінки” (links), за відсутності одностайності в назвах терміну, будемо використовувати термін “гіперпосилання”).

У вузькому розумінні, вслід за М. О. Візелем [43, с. 171] і                             Е. М. Кравченею [79, с. 273], визначаємо "гіпертекст", як текст, який містить посилання на інші документи (слова або фрази в документі), що можуть обиратися читачем, причому такий вибір викликає відображення іншого документа. Таким чином, в межах нашого дослідження розуміємо "гіпертекст", як письмовий нелінійний професійно орієнтований текст з британських методичних і педагогічних електронних періодичних видань, розміщений в мережі Інтернет. Крім того, вслід за О. В. Дєдовою [53, с. 110–111], наголошуємо, що гіпертекстова форма подання інформації має переваги порівняно з лінійним способом, завдяки її ефективнішому пред’явленню і засвоєнню. З методичної точки зору, будемо також враховувати той факт, що гіпертекстовий доступ до іншомовного інформаційного ресурсу має величезний дидактичний потенціалом, який пов’язаний з вибором оптимального доступу до отримання й зберігання інформації.

З лінгвістичної точки зору, за М. Г. Юрченко [167, с. 174 ], до основних ознак професійно орієнтованого гіпертексту з британських фахових наукових електронних періодичних видань відносимо і уточнюємо такі ознаки: 1) нелінійність структури (основна характеристика гіпертекстової моделі, на відміну від друкованого / лінійного тексту); 2) наявність «когезії» (поверхнева лінійна структура тексту у вигляді послідовного сполучення речень на рівні окремих текстів, які є частинами гіпертексту);                                   3) когерентність або семантико-смислова цілісність (глибинна структура тексту, в якій значення мовних виразів тексту семантично поєднані й зумовлені контекстом); 4) інтенціональність гіпертексту (направленість на реципієнта, наприклад, фахівця з викладання ІМ); 5) інтертекстуальність (присутність у письмовому тексті раніше створених текстів). Додамо ще дві ознаки гіпертексту, релевантні в контексті нашого дослідження, які були виділені Дж. П. Ландоу (Landow G. P.) [189, с. 56]: 6) дисперсність структури (подання інформація у вигляді невеликих фрагментів-ланок; ввійти в цю структуру можна з будь-якої ланки за допомогою гіперпосилань); 7) різнорідність і мультимедійність (застосування різних засобів впливу на читача: від вибору стилістичних особливостей тексту до вибору шрифту, ілюстрацій, звуку, анімацій тощо). Таким чином, перераховані ознаки гіпертексту будуть нами враховані під час відбору навчальних гіпертекстів для формування в студентів магістратури англомовної ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів.

Перш ніж виділити лінгвістичні особливості гіпертексту, необхідно висвітлити різновиди гіпертекстів. М. О. Візель, досліджуючи гіпертекст за критерієм представлення інформації в тексті, виділяє такі типи гіпертекстів: а) художні / нехудожні гіпертексти; б) ізольовані або мережеві гіпертексти; в) гіпертексти тільки для читання / читання з коментарями                 / читання і письма;  г) проекти одного автора / колективні проекти; д) аксіальні або дисперсні гіпертексти. Аксіальні гіпертексти нагадують традиційну друковану книгу лише в електронному форматі, можуть бути роздрукованими і послідовно прочитаними у вигляді традиційного лінійного тексту; дисперсні гіпертексти мають більш розгалужену структуру, не можуть бути роздрукованими, тому що вміщують складну систему гіперпосилань, за допомогою яких читач може переходити на інші документи з Інтернет-ресурсів і повертатися до окремих частин тексту [43, с. 32–34]. Із запропонованої класифікації, релевантними для нашого дослідження є аксіальні й дисперсні нехудожні мережеві гіпертексти одного автора або колективу авторів тільки для читання. Аксіальні гіпертексти можуть бути роздрукованими і пред’явленими в лінійному форматі для читання на практичному занятті з англійської мови, дисперсні – використовуватись виключно для читання в режимі он-лайн під час аудиторної або позааудиторної роботи студентів магістратури.

Розробляючи методику формування в майбутніх викладачів англійської мови ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів, враховуємо також той факт, що в умовах інформаційного суспільства існує помітна тенденція до зменшення кількості друкованих видань (в тому числі, фахових) і стрімкого зростання електронних засобів масової інформації. На основі наукових доробків, здійснених В. В. Сафоновою, Л. В. Панченко [128, с. 7], І. С. Ріхтер                    [151, с. 180–182] і С. І. Тітовою [151], наводимо характеристику електронних видань у порівнянні з друкованими щодо їх інформаційного наповнення і процесу сприйняття їх змісту: 1) електронне видання має порівняно менший обсяг тексту і структурування матеріалу (починаючи з найменшого обсягу на домашній сторінці веб-сайту), з подальшим зростанням вербального і візуального текстового масиву; 2) електронне видання, завдяки використанню гіпертексту, містить поступове розширення інформаційного поля сприйняття з конкретної тематики / проблематики; 3) електронне видання містить індуктивну структуру тексту і анотовану підтримку читача для додаткового пошуку необхідних матеріалів з теми, опублікованих як на сторінках конкретного видання, так і в мережі Інтернет загалом.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/40206.html