Психолого-дидактичні та методичні передумови формування професійно орієнтованої читацької компетенції засобами Інтернет-ресурсів

На сьогоднішній день дослідники звертають особливу увагу на використання потенціалу інформаційних технологій в навчальному процесі. Так, багатьма науковцями наголошувалася необхідність застосування Інтернет-ресурсів у навчальному процесі з ІМ (Бориско Н. Ф., 2001 [17], Полат Є. С. [115], Тарнопольський О. Б. [147], Ямских Т. Н. [169], Дайсон М., Газелгроув М. (Dason M., Haselgrove M.) [180], Шнайдер Д. (Schneider S.) [200]) та інші. Проте, недостатньо розглянутими є питання визначення психолого-дидактичних і методичних передумов використання ресурсів мережі Інтернет у процесі формування в майбутніх викладачів англомовної ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів, що і є метою цього підрозділу. Для досягнення мети нам необхідно виконати такі завдання: 1) розглянути психофізіологічні й психолого-дидактичні особливості сприйняття і розуміння інформації в процесі читання лінійних (друкованих) текстів і гіпертекстів; 2) з’ясувати дидактичні й методичні переваги і недоліки процесу формування ПОЧК на основі автентичних фахових наукових статей з мережі Інтернет; 3) визначити методичні передумови формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів.

В межах нашого дослідження, основним джерелом отримання новітньої автентичної фахової інформації вважаємо всесвітню мережу Інтернет  [91; 99; 185]. Під основною одиницею навчання розуміємо гіпертекст статті наукового жанру з методичного / педагогічного фахового британського періодичного видання, розміщеного в мережі Інтернет (детальніше ці питання висвітлені в підрозділі 1.3.). З метою розробки ефективної методики формування в майбутніх викладачів англомовної ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів, розглянемо вплив пред’явлення інформації з друкованого джерела і з електронного носія на процес її сприйняття, осмислення й присвоєння.

Оскільки ми створюємо методику формування в майбутніх викладачів ІМ саме читацької компетенції, розглянемо процес рецепції професійно орієнтованої інформації в режимах он-лайн і офф-лайн (наприклад, наукові статті скопійовані і запропоновані в роздрукованому вигляді). В контексті нашого дослідження, ми розглядаємо особливості саме професійно орієнтованого читання (ПОЧ) і розуміння фахової інформації з друкованого і електронного носія. Конкретизуємо поняття “професійно орієнтоване читання” з психолого-дидактичного аспекту. Вслід за Т. С. Сєровою, визначаємо ПОЧ як складну мовленнєву діяльність, яка зумовлена професійними інформативними можливостями і потребами, являє собою специфічну форму активного вербального писемного спілкування, основними цілями якого є оперативна орієнтація і пошукове сприйняття, присвоєння і подальше цільове застосування накопиченого людством досвіду в професійних галузях знань [131, с. 18]. Як було зазначено в підрозділі 1.1, в контексті нашого дослідження розглядається саме інформативний вид ПОЧ. Звідси зазначимо, що одним із завдань формування в студентів магістратури ПОЧК ми визначаємо здобуття, сприйняття, розуміння й обробку інформації із професійно орієнтованого гіпертексту статті наукового стилю для подальшого її застосування в професійній галузі.

Оскільки студенти магістратури є досвідченими зрілими читачами, наведемо також стислу характеристику поняття “зрілого читання”. Погоджуємося з дослідниками, що основним критерієм рівня сформованості навичок і вмінь читання має бути розвиток зрілого читання (Фоломкіна С. К., 1987 [155]; ЗЄР, 2003 [62]; Дегтярьова Ю. В., 2006 [52]). Таким чином, на снові аналізу методичної літератури ми узагальнили поняття "зрілого читання", під яким розуміємо такий рівень сформованості навичок і вмінь ПОЧК, який характеризується гнучкістю, варіюванням швидкості читання, використанням фонових знань, семантичної й синтаксичної “підказок” для прогнозування і здогадки, володіння ефективними читацькими стратегіями, умінням читати незнайомі автентичні тексти мовчки, з адекватною швидкістю і розумінням.

Розглянемо детальніше безпосередньо процес сприйняття інформації в процесі формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів. Дотримуємося думки  І. О. Зимньої, 1991, що сприйняття в процесі читання (розуміємо, ПОЧ) як виді МД характеризується трьохрівневістю або трьохфазністю своєї структури [66, с. 76–77]. Уточнимо і конкретизуємо з позиції нашого дослідження специфіку перебігу кожної фази сприйняття: 1) мотиваційно-спонукальна – реалізується інтелектуально-пізнавальний мотив у майбутніх викладачів англійської мови виконувати проблемне завдання щодо здобуття актуальної фахової інформації з Інтернет-ресурсів; 2) аналітико-синтетична – відбувається планування, програмування і внутрішня мовна організація предметного, змістового плану МД, тобто процес сприйняття і осмислення, якому передує визначення студентом магістратури мети, моделі, виду і способу читання професійно орієнтованого (гіпер-)тексту; 3) виконавча – реалізується шляхом мисленнєвих операцій магістрантів і розумової переробки інформації на основі аналізу й синтезу фахових матеріалів з ресурсів мережі Інтернет. Складники процесу ПОЧ нерозривно пов’язані між собою, оскільки від якості сприймання залежить характер і рівень розуміння тексту, його повнота, глибина і точність. Трьохфазність структури процесу сприйняття гіпертекстів фахових статей наукового жанру буде врахована під час визначення етапів формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів.

Розглянувши специфіку сприйняття англомовних гіпертекстів, зупинимося на висвітленні процесу розуміння. Спираючись на виділені дослідниками М. А. Бовтенко [14], Т. А. Болдовою [15], З. Р. Девтерьовою [51], І. О. Зимньою [65] особливості розуміння для лінійних текстів з друкованих носіїв і гіпертекстів, уточнимо специфіку розуміння фахових (гіпер-)текстів з Інтернет-ресурсів: 1) залежність розуміння від мотивації студента магістратури щодо отримання актуальної інформації з автентичного джерела;  2) вплив на розуміння комунікативно-пізнавальної, емотивної й естетичної цінності фахового (гіпер-)тексту з Інтернет-ресурсів; 3) залежність обсягу і точності розуміння від методичного завдання (проблемної ситуації / виду читання тощо); 4) залежність розуміння від організації сприйняття (наприклад, об’єктивні фактори, які впливають на читання з екрану монітора); 5) вплив рівня володіння студентами магістратури мовними засобами (наприклад, фаховим термінологічним апаратом); 6) залежність розуміння від інформативної / змістової наповненості гіпертексту (наскільки інформація є оновленою, актуальною, достовірною тощо); 7) залежність від фонових знань і попереднього читацького досвіду магістрантів в режимах офф-лайн і он-лайн; 8) вплив індивідуальних психофізіологічних особливостей (суб’єктивний фактор); 9) залежність від володіння іншими видами МД і від здатності переносити іншомовні знання, навички і вміння на ПОЧ (компенсаторні вміння).

Додамо ще дві особливості розуміння фахових (гіпер-)текстів з Інтернет-ресурсів, характерні для нашого дослідження: 10) вплив рівня володіння студентами магістратури медіакомпетенцією і залежність від здатності переносити знання, навички і вміння медіакомпетенції рідною мовою на англомовне середовище (за І. В. Корейбою [77, с. 36-38]); 11) вплив графічної, звукової й аудіовізуальної інформації, що супроводжує гіпертекст в мережі Інтернет (або доповнює зміст фахового тексту і полегшує його розуміння, або відволікає увагу реципієнта, чим ускладнює процес сприйняття та розуміння). Вищезазначені особливості розуміння               Інтернет-текстів знайшли своє відображення у відборі номенклатури вмінь ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів (див. підрозділ 1.2).

Науковцями доведено, що розуміння тексту не може відбуватися без належного рівня розвитку критичного мислення. Воно є основою критичного читання, без якого неможливе глибоке розуміння комунікативного змісту будь-якого тексту (в нашому дослідженні, лінійного і електронного). Погоджуємося з думкою Р. П. Мільруда, А. А. Гончарова, що критичне читання залежить від таких факторів [95, с. 15]: 1) когнітивного (вилучення інформації із тексту/гіпертексту); 2) афективного (емоційне сприйняття тексту/гіпертексту читачем); 3) конотативного (індивідуальна інтерпретація студентом магістратури тексту/гіпертексту); 4) поведінкового (індивідуальна реакція майбутнього викладача ІМ на текст/гіпертекст).

Оскільки формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів передбачає читання в різних режимах, будемо враховувати твердження                               М. Г. Євдокимової, що в процесі ПОЧ гіпертекст може створити “технологічні бар’єри”, адже користувач повинен розуміти електронний контекст, знати візуальні символи і механізми доступу до нелінійних текстів, а також враховувати особливості їх написання й читання [58, с. 27], тим більше іноземною мовою. Наголошуємо, що в процесі формування ПОЧК з використанням Інтернет-ресурсів відбуватиметься також залучення студентів магістратури до основ науково-дослідницької роботи. При цьому проходить формування основ наукового мислення (за Є. С. Кожевниковою                         [73, с. 32–38]), що, на нашу думку, є визначальним аспектом подальшої професійної діяльності майбутнього викладача ІМ.

З метою ефективного відбору навчального матеріалу, зупинимося детальніше на змістовій / інформаційній наповненості (гіпер)-текстів. За               Р. П. Мільрудом, А. А. Гончаровим [95, с. 13–15], визначаємо комунікативний зміст тексту як співвіднесення його сутності з досягнутими цілями комунікації. Розуміння комунікативного змісту полягає в єдності й ступені співпадіння змісту, який вкладений в текст як автором, так і читачем. Рівень розуміння залежить від системи очікувань, знань і попереднього читацького досвіду. В контексті нашого дослідження, конкретизуємо виділені дослідниками три фази розуміння комунікативного змісту тексту: а) ідентифікація (порівняння студентами магістратури здобутої нової професійно орієнтованої інформації з наявними уявленнями про фаховий (гіпер)-текст); б) асиміляція (засвоєння найбільш важливої частини професійно орієнтованого гіпертексту); в) акомодація (застосування отриманої із фахового гіпертексту інформації до нових професійно орієнтованих навчальних / безпосередньо професійних умов).

Наступним кроком з’ясуємо психофізіологічні особливості роботи студентів магістратури в Інтернеті, вплив мережі на психофізичний стан користувачів. В психології і методиці викладання ІМ існують різні погляди щодо впливу Інтернет-мережі на особистість користувача. Погоджуємося з думкою Є. С. Кожевникової, яка стверджує, що робота в Інтернеті розвиває оперативну пам’ять користувача, шляхом навігації у віртуальному просторі, сприяє запам’ятовуванню, збереженню і відтворенню інформації, допомагає досягненню навчальних і творчих цілей. Проте, мережа Інтернет здійснює також негативний вплив, наприклад: швидке миготіння сторінок викликає напружену зорову активність тощо [73, с. 34–35].

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/40206.html