Підсистема вправ для формування в майбутніх викладачів англомовної професійно орієнтованої читацької компетенції засобами Інтернет-ресурсів

Визначивши цілі формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів, виокремивши основні компоненти змісту відповідного навчання, уточнивши критерії відбору навчального матеріалу, перейдемо до наступного завдання нашого дослідження – розробки ефективної підсистеми вправ для формування в майбутніх викладачів ІМ англомовної ПОЧК з використанням ресурсів мережі Інтернет. Під "вправою", вслід за І. О. Зимньою, розуміємо спеціально організоване в навчальних умовах багаторазове виконання окремих операцій, дій або діяльності з метою оволодіння ними або їх вдосконалення [66, с. 184].

Наступним кроком нашого дослідження є визначення компонентного складу підсистеми вправ для формування зазначеної компетенції. Методичним підґрунтям розробки підсистеми вправ для формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів є використання положень про загальну систему вправ для навчання іншомовного спілкування, основних критеріїв побудови системи вправ (Ю. І. Пассов) [113], здобутків науковців щодо створення систем / підсистем вправ для навчання читання, а також врахування структури ПОЧК, її складників (див. підрозділ 1.2), психолого-дидактичних і методичних передумов формування досліджуваної компетенції (див. підрозділ 1.4).

За основу розкриття поняття “підсистема вправ”, що відображає взаємопов’язане формування читацької мовленнєвої, мовної компетенцій, ЛСКК і медіакомпетенції (див. підрозділ 1.2), нами було обрано визначення “системи вправ” (за Шатіловим С. Ф.), уточнивши його в ракурсі нашого дослідження. Було обрано саме термін “підсистема” вправ, а не “система”, оскільки підсистема вправ спрямована на формування і вдосконалення компетенції виключно одного з усіх видів МД (в нашому випадку – читання).

Отже, в адаптації до специфіки ПОЧК, "підсистему вправ" розглядаємо як сукупність необхідних груп, типів і видів вправ, які виконуються в такій послідовності та у такій кількості, що враховує закономірності формування / удосконалення в майбутніх викладачів ІМ мовленнєвих навичок і розвитку мовленнєвих умінь професійно орієнтованого читання наукових / науково-популярних (гіпер-)текстів з британських фахових електронних періодичних видань і забезпечують максимально високий рівень оволодіння читацькою компетенцією в заданих умовах.

Звідси, для побудови раціональної підсистеми вправ необхідно визначити: 1) групи, підгрупи, типи і види вправ, які увійдуть до підсистеми; 2) послідовність груп, типів і видів вправ з урахуванням етапів формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів.

З позиції організації навчального процесу, розробка підсистеми вправ є неможливою без визначення методичних вимог до вправ. Виділяючи методичні вимоги до вправ для формування в майбутніх викладачів ІМ ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів, ми, з позиції нашого дослідження, уточнили і доповнили запропоновані О. С. Малюгою [89, с. 97–98] вимоги до вправ для навчання магістрантів немовних спеціальностей професійно орієнтованого читання наукових англомовних статей.

Вмотивованість – студенти магістратури повинні розуміти мету виконання кожного завдання, мати інтерес і внутрішню інтенцію до його реалізації. Новизна завдань до вправ – завдання повинні бути спрямованими на отримання актуальної наукової фахової інформації, необхідної для майбутніх викладачів ІМ у їхній професійній / науково-дослідницькій діяльності.

Професійна спрямованість вправ – кожна вправа підсистеми вправ для формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів повинна бути створена на основі матеріалів фахових автентичних електронних наукових періодичних видань і має відтворювати професійно орієнтовану або безпосередньо професійну сферу / ситуацію, в яку залучені майбутні викладачі ІМ. Дотримуємося думки Н. Ф. Бориско, що «наскрізна» професіоналізація навчальних матеріалів і навчального процесу з ІМ нового зразка повинна стати важливою складовою мовної підготовки майбутніх учителів ІМ               [16, с. 5].

Лінгвосоціокультурна спрямованість вправ – на основі виконання вправ магістрантам повинна бути надана можливість ознайомитися з особливостями англомовного наукового дискурсу і етикету. Інтенсифікація і економічність – використання вправ і завдань повинно бути направлене на інтенсифікацію і модернізацію навчального процесу з мінімальними затратами часу. Проблемність – застосування проблемних завдань у процесі формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів має бути націлене на активізацію пізнавальної діяльності магістрантів. Наявність ключів для самоконтролю – вправи, які не мають альтернативної відповіді, повинні бути забезпечені ключами.

Враховуючи ступінь і специфіку навчання майбутніх викладачів ІМ, пропонуємо додати ще дві вимоги до вправ. Урахування режиму виконання вправ – реалізація підсистеми вправ для формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів повинна відбуватися з врахуванням мети вправи, режиму (он-лайн або офф-лайн), способу її виконання, оскільки від цього залежить швидкість, форма (індивідуальна / групова), види, стратегії читання тощо. Залучення (само-)рефлексії студентів магістратури – це сприятиме ефективності процесу оволодіння і вдосконалення зазначеною компетенцією.

В процесі визначення типів і видів вправ для формування зазначеної компетенції, ми, насамперед, спираємося на типологію вправ, розроблену         Н. К. Скляренко [136, с. 3–7; 137], зокрема на класифікацію вправ за такими основними критеріями: спрямованості вправи на прийом або видачу інформації: рецептивні, рецептивно-репродуктивні, рецептивно-продуктивні;

комунікативності: некомунікативні, умовно-комунікативні, комунікативні;  наявності в завданні вправи опори у вигляді мовного матеріалу чи мовленнєвих зразків: з природними опорами, без опори; ступенем керованості вправою: частково-керовані й мінімально-керовані; кількістю учасників: індивідуальні, у парах, у тріадах, групові.

Конкретизуємо вправи для формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів за кожним із наведених вище критеріїв. За критерієм спрямованості вправи на прийом або видачу інформації, в межах нашого дослідження, основним типом вправ є рецептивні вправи. Завдання магістрантів полягає в точності / повноті сприйняття і розуміння фахової інформації. Основним видом рецептивного типу вправ є вправа спрямована на ідентифікацію характеру і змісту візуально сприйнятої вербальної інформації, екстралінгвістичних засобів (див. підрозділ 1.4). Виконуючи                 рецептивно-репродуктивні вправи майбутні викладачі ІМ візуально сприймають фахову інформацію, а потім її частково відтворюють. Види вправ цього типу доцільно переважно застосовувати на дотекстовому (підготовчому) етапі (наприклад, вправи для визначення структурних складових (гіпертексту) англомовної статті наукового стилю з опорою на пам’ятку) і на післятекстовому етапі (вправи для контролю розуміння мовленнєвого матеріалу статті). Рецептивно-продуктивні вправи на дотекстовому етапі спрямовані на активізацію фонових знань магістрантів               / на антиципацію і обговорення змісту наукової статті за її анотацією тощо.

За критерієм комунікативності, до некомунікативних відносимо вправи для формування навичок медіакомпетенції і для опрацювання мовних одиниць (лексичних / граматичних) на дотекстовому етапі. До підсистеми вправ для формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів, ми включили значну кількість умовно-комунікативних вправ, за допомогою яких відбувається розвиток мовленнєвих вмінь майбутніх викладачів ІМ. Комунікативна умовність проявляється в тому, що дії магістрантів спрямовані на незавершені за змістом частини тексту (на рівні заголовку             / абзацу / частини наукової статті). До комунікативного типу вправ відносимо види вправ на рецепцію / обробку / інтерпретацію фахової інформації, що реалізується на основі цілого  (гіпер-)тексту наукових                      / науково-популярних статей або їх змістовно завершених структурних компонентів (анотації).

Наявність в інструкції до вправ опори у вигляді мовного матеріалу чи мовленнєвих зразків і ступінь керованості вправ залежить від етапу формування / удосконалення навичок або розвитку вмінь ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів, від кількості опрацьованих фахових (гіпер-)текстів і від режиму виконання. За кількістю учасників у зазначеній підсистемі наявні вправи з індивідуальною, парною, у тріадах і груповою формами виконання, в залежності від мети, етапу і умов пред’явлення (гіпер-)тексту. За режимом виконання вправ: в режимі он-лайн і офф-лайн.

Наголошуємо, що кожна вправа підсистеми вправ для формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів має трьох- або чотирифазову структуру:                        1) завдання; 2) зразок виконання (факультативна); 3) виконання завдання;               4) контроль. Навчальним матеріалом виступає (гіпер-)текст британської фахової наукової / науково-популярної статті або його окремі структурні частини: заголовок, підзаголовок, анотація, вступна частина, висновок, екстралінгвістичний матеріал (див. підрозділи 1.2, 1.3).

На нашу думку, організація якісного процесу формування в майбутніх викладачів ІМ ПОЧК з використанням Інтернет-ресурсів залежить також від визначення етапів професійно орієнтованого читання. Проаналізувавши організаційні етапи ПОЧ, представлені в дослідженнях Г. А. Атанова, 2003 [6], І. В. Корейби, 2011 [77], О. С. Малюги, 2007 [89], С. В. Радецької, 2004 [120], Ю. В. Романюк, 2012 [123], С. К. Фоломкіної, 1987 [155] та інших, виділяємо і уточнюємо три етапи роботи з текстом в процесі формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів.

І. Дотекстовий (в інших термінах: вступний мотиваційний / підготовчий / Pre-reading) – передбачає підготовку до читання професійно орієнтованих наукових (гіпер-)текстів, в процесі якої відбувається активізація вже існуючих мовленнєвих навичок і вмінь читання (якими студенти магістратури оволоділи протягом попередніх років навчання), проходить актуалізація фонових лінгвосоціокультурних і професійних знань і вмінь, знань, навичок і вмінь медіакомпетенції, а також подолання мовних труднощів.

ІІ. Текстовий (операційно-пізнавальний / основний / While-reading) – реалізується виконавча частина навчальної діяльності: власне, читання професійно орієнтованих наукових (гіпер-)текстів; відбувається розвиток вмінь професійно орієнтованого пошукового, переглядового, ознайомлювального і вивчаючого видів читання в режимах он-лайн і офф-лайн; залучається (само-)рефлексія студентів магістратури, наприклад, шляхом аналізу ефективних способів отримання корисної фахової інформації.

ІІІ. Післятекстовий (контрольно-оціночний / завершальний                           / Post-reading) – відбувається вдосконалення вмінь ПОЧК; здійснюється перевірка розуміння вилученої інформації; за допомогою залучення             (само-)рефлексії магістрантів, проходить активізація, накопичення, обробка, присвоєння отриманої фахової інформації; відбувається розвиток вмінь і здатностей самостійного відбору навчальних матеріалів з автентичних Інтернет-ресурсів.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/40206.html