Використання інформаційних технологій у навчально–виховному процесі учнів з особливими освітніми потребами
Аналіз наукової літератури та популярних електронних ресурсів зі спеціальної педагогіки, представлених у мережі Інтернет, дозволяє дійти висновку про те, що усе частіше постає питання використання новітніх інформаційних технологій в навчанні дітей з особливостями психофізичного розвитку. Наявною є ґрунтовна база для навчання, проте методичне забезпечення і шляхи втілення вимагають покращення, які б набували більш сучасного характеру. Контингент дітей із вадами в розвитку останнім часом значно збільшився, що обумовлено різними екзогенними та ендогенними факторами, але завдання спеціальної педагогіки на даному етапі полягає у організації корекційної роботи таким чином, щоб був вільний доступ до новітніх корекційних та пропедевтичних розробок, зручність їхнього використання, та охоплення максимальної кількості дітей із різними порушеннями — мовленнєвими, опорно–руховими, зоровими, слуховими та інтелектуальними (Кукушкіна О., Гончарова О., Воробйова Г., Дітковська Л., Мороз Б., Чертова Н., Яговкіна Л., Лизунова Л., Кремер О., Качуровська О., Коваль Л. та ін.).
Концепція національної інформатизації освіти України передбачає удосконалення та розвиток особистості, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання та тестування. Інформатизація освіти дасть можливість вирішити різноманітні задачі: індивідуалізувати навчання, організувати систематичний контроль знань, уможливити та врахувати психофізіологічні особливості кожної дитини тощо. Як позитивний результат інформатизації – розвиток інформаційної культури людини (комп'ютерної освіченості); розвиток змісту, методів і засобів навчання до рівня світових стандартів; скорочення терміну та підвищення якості навчання і тренування на всіх рівнях підготовки кадрів; інтеграція навчальної, дослідницької та виробничої діяльності; удосконалення управління освітою.
У Концепції державного стандарту спеціальної освіти осіб з особливостями психофізичного розвитку зазначається, що основною метою спеціальної освіти є створення оптимальних умов для досягнення соціальної зрілості кожною особистістю, розвиток тих здібностей, які потрібні їй і суспільству, досягнення певного рівня освіченості, використовуючи потенціал компенсаторно–корекційних можливостей, включення її в соціально–вартісну активну діяльність, забезпечення тих знань, умінь та навичок, рис характеру, які уможливлюють її нормальне життя в соціумі. Концепція стандарту спеціальної освіти проектується на дитину з особливими потребами, її вік, час і характер по рушення (сенсорне, фізичне чи інтелектуальне), його глибину, потреби та потенційні можливості у відношенні до психофізичних показників розвитку в нормі та логіку змісту навчальної галузі, в тому числі корекційнокомпенсаторного компоненту.
На державному рівні був прийнятий Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» та інші нормативно–правові акти, якими передбачено і визначено стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні і план заходів з виконання цього завдання. Упровадження в життя сучасних підходів до розвитку інформаційного суспільства, перебудови системи спеціальної освіти з урахуванням вимог суспільства.
З кінця 70–років XX століття країни Західної Європи та США почали пошуки вирішення проблем в спеціальній педагогіці за допомогою інформаційних технологій. Їхні пошуки були спрямовані перш за все на соціалізацію та інтеграцію дітей з особливими освітніми потребами, в результаті чого виникли супровідні технології (Assistive technology) – функціональні «протези» новітньої доби. Основна ідея таких технологій – компенсувати за рахунок комп'ютера недоліки розвитку дитини і таким чином полегшити та відкрити можливість інтеграції в суспільство і отримати можливість навчатися в загальноосвітніх закладах [83]. Такими функціональними «протезами» стали комп'ютери, імпланти та інші пристосування, які уможливлюють навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку. На сьогоднішній день існує багато різноманітних сучасних пристосувань, програм, якими можна укомплектувати комп'ютер, враховуючи і пристосовуючись до певної нозології (системи та датчики для дистанційного слідкування чи керування зором, голосом, спеціальні пальцеві датчики, програми, що перекодовують звук голосу в символи на екрані монітора, клавіатури з підвищеною сенсорною чутливістю, насічками та ін.)
Швед М. зазначає, що роль інформаційних технологій для спеціальної педагогіки значна. Комп'ютерні засоби навчання в спеціальній освіті, переш за все, базуються на науково доведених методах корекції порушеного розвитку, враховують загальні закономірності і специфічні особливості дітей з обмеженими можливостями. Застосування спеціальних комп'ютерних технологій в роботі з такими дітьми дозволяє активізувати компенсаторні механізми і досягнути оптимальної корекції порушення функцій [173]. Кукушкіна О. зазначає, що застосування спеціальних комп'ютерних технологій в спеціальній освіті дозволяє активізувати компенсаторні механізми і досягти оптимальної корекції порушеної функції. Багатогранність дефектів, їх клінічні та психолого–педагогічні прояви передбачають застосування різник корекційних методик, а також використання різних комп'ютерних технологій. Їх застосування сприяє позитивному результату навчально–корекційного процесу [85, 92].
Науковці і практики в галузі спеціальної педагогіки зазначають, що використання інформаційних технологій надає вчителеві значних переваг. Це дає можливість вийти за рамки традиційних методів навчання, надає додаткового стимулу та мотивації навчальній діяльності, створенню нових «обхідних шляхів», проектуванню нових змістовних напрямів навчання учнів спеціальних закладів, розширенню можливостей використання різних аналізаторних систем у процесі роботи; створенню під час занять різноманітних ситуацій спілкування; привчанню дитини до самостійності у навчанні та самоконтролю; розвиткові дрібної моторики у дитини; оволодінню дитиною основами комп’ютерної грамоти [96, 70, 27]. Відповідно до досліджень спеціалістів (Машбиц Е., Яковлева А., Гурьевої С. та ін.) найбільші переваги в області комп'ютеризації навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку полягають у тому, що вони значно розширюють можливості подачі корекційно–розвиткової інформації: застосування кольору, графіки, звука дозволяє відтворювати реальний предмет або явище, що є незамінним у процесі навчання дітей з різними вадами розвитку. Окрім того, використання комп’ютера дозволяє суттєво підвищити мотивацію. Інформаційні технології втягують дітей в навчально–виховний процес, що сприяє найбільш широкому розкриттю їх здібностей, активізує розумову діяльність і мовленнєві можливості [53].
Комп'ютерні технології розвивають ідеї програмного забезпечення, відкривають абсолютно нові ще остаточно недосліджені технологічні варіанти навчання, пов'язані з унікальними можливостями сучасних комп'ютерів і телекомунікацій.
Головна мета включення інформаційних технологій у навчальний процес – підвищення його якості та ефективності. Застосування комп'ютерів в навчанні передбачає зміцнення та поглиблення знань учнів, підвищення здібності учнів до самонавчання. Практика застосування комп’ютерних технологій демонструє також поступове зменшення часу на отримання кінцевого результату, що свідчить про раціоналізацію навчального процесу [133].
Процес навчання дітей з особливими освітніми потребами часто вимагає тривалого часу і затрат сил з боку дитини. Інтерес до занять з вчителем з часом зникає, якщо він носить монотонний характер. Первинні дефекти можуть ускладнюватися дефіцитом уваги або гіперактивністю. У роботі з такими дітьми потрібний індивідуальний підхід, адже їм необхідна постійна емоційна підтримка на заняттях [103].
Педагоги, використовуючи в своїй діяльності інформаційні технології з метою підвищення ефективності процесу корекційно–розвивального впливу, вирішують такі завдання:
– підвищення мотивації дітей до занять;
– формування співпраці і нових форм спілкування між дитиною та педагогом;
– адекватна (усвідомлена) оцінка дитиною своїх дій під час занять з комп’ютерною програмою;
– позитивний емоційний стан дитини в процесі занять, як запорука успіху [86].
Поняття «Інформаційні технології» (ІТ) в широкому значенні передбачає способи створення, фіксації, переробки та розповсюдження інформації. Всі ІТ можна поділити на дві групи: традиційні (радіо, телебачення, медіа та ін.), що працюють на сприймання, трактування інформації, та – сучасні (новітні). Сучасні ІТ викликають найбільший інтерес, оскільки їх мета проникнути в інтелектуальну сферу діяльності людини, що є інтелектуально та інструментально важливим. Більш вузько розглядаються комп'ютерні технології (КТ). Ця галузь високих технологій відповідає за збереження, передачу, обробку, захист і відтворення інформації [173].
Аналіз наукової літератури показав, що інформаційні комп'ютерні технології викликають значний інтерес з боку фахівців у галузі спеціальної педагогіки. Застосуванням ІКТ у системі спеціальної освіти займалися Висоцька А., Гончарова О., Кукушкіна О., Малофеєв М., Засенко В., Колупаєва А., які у своїх наукових публікаціях обґрунтовують доцільність та цінність використання комп’ютера в роботі з дітьми з вадами психофізичного розвитку. Засенко В., Мороз Б., Овсяник В. вказують на доцільність використання інформаційних технологій в умовах спеціального й інклюзивного навчання дітей зі слухомовленнєвими порушеннями [27, 113, 44]. Василенко О., Сметанський М. описують використання комп’ютерних технологій у навчанні дітей з особливими потребами [24]. Больших I., Воронін В., Кукушкiна О., Федосова І. відзначали позитивний вплив застосування комп’ютерних технологій на мотивацію учнів до навчання [83, 44]. Кравець Н. описувала особливості використання комп’ютерних технологій у процесі роботи розумово відсталих школярів з творами художньої літератури [79]. Синьов В., Шевцов А. висвітлювали психолого–педагогічні проблеми використання віртуальних комп’ютерних середовищ, зокрема мережі Інтернет, у процесі соціальної реабілітації і корекційної медіаосвіти осіб з обмеженнями життєдіяльності. Науковці розглянули переваги і ризики використання інтернет–середовища як форми організації реабілітаційного простору [148, 174]. Визначенням ІКТ як одного із засобів корекційної роботи з дітьми (за нозологіями) займалися Шеремет М., Загурська Г. Роль і місце сучасних комп’ютерних технологій у логопедичній роботі [177]. Качуровська О., Коваль Л. розглядають ІТ як новітній засіб корекції і розвитку мовлення учнів із тяжкими порушеннями мовлення [64, 68, 67]. Корекційно–розвивальну сутність застосування комп’ютерних технологій у роботі з дітьми з порушеннями слуху і зору описують і доводять Засенко В., Колупаєва А., Мороз Б., Овсяник В., Легкий О. [91, 113, 27]. Дітковська Л., Коваль Л. висвітлюють позитивний вплив використання інформаційних технологій у роботі з дітьми з порушеннями опорно–рухового апарату [47, 69]. Гаврись С., Григоренко Є., Миронова С. описують використання комп’ютера у корекційному навчанні дітей з вадами інтелекту у допоміжній школі [33, 111 ].
Сфера застосування інформаційних технологій є достатньо широкою та різноманітною. Можна виділити три основні аспекти їхнього використання з метою навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку: компенсаторний (дозволяє компенсувати порушення функцій організму і оптимізувати процес отримання знань суб'єктом навчання); дидактичний (сприяє оптимізації навчально–виховного процесу учнів з особливостями психофізичного розвитку); комунікативний (дозволяє реалізувати свої здібності, сприяє розширенню соціальних зв’язків) [30].
Суть навчання на основі комп’ютерних технологій базується на високому рівні структурованості матеріалу, що пропонується, та покроковій оцінці ступеня його засвоєння. Під час навчального процесу інформація подається дозовано – невеликими блоками. Після роботи у контексті кожного блоку, учень повинен виконати завдання, що показує рівень засвоєння навчального матеріалу. Перевага навчання в тому, що воно дозволяє учню знайомитися і засвоювати матеріал в тому темпі, який є найбільш оптимальним. Перехід із одного блока в інший здійснюється тільки тоді, коли попередній добре засвоєний. Комп'ютерна система сама оцінює кінцеві результати і визначає, який матеріал повинен бути запропонований далі. Важливою особливістю комп’ютерного навчання є наявність зворотного зв'язку (в сучасних комп’ютерних іграх різноманітність спектру кольорів, аудіо супровід) [30]. Навчальний процес включає в себе три основоположних бази: набуття нових знань, закріплення та контроль їх засвоєння. Один із ефективних прийомів комп'ютерної дидактики, що застосовується для закріплення знань – використання ігрових методів навчання. [80]. Більшість вчених у своїх дослідженнях підтверджують, що навчання за допомогою гри та ігрових прийомів – більш ефективне та прийнятне для дітей із психофізичними вадами (Кукушкіна О., Чертова Н., Тимофеєва Ж., Лизунова Л., Русинова С., Коваль Л., Качуровська О. та ін.). Русинова С. дотримується думки, що ігрові компоненти, які включені в мультимедійні програми, підвищують інтерес дітей до навчання, активізують пізнавальну діяльність, покращують процес засвоєння програмового матеріалу і розвитку образного мислення, підвищують ефективність організації навчального процесу, «залучають» дітей до діяльності, що розвиває, з опорою на наочність, формують в учнів емоційне піднесення [137].
Як правило, в навчальному закладі для дітей із особливими потребами їх навчають опановувати навички, які мають практичне застосування і відповідають реаліям: читання, лічба, письмо; формування почуття впевненості в собі, формування навички спілкування, виконання найпростішої роботи по дому, приготування їжі, вміння здійснювати покупки та ін. Сучасні новітні технології, а саме використання комп'ютера викликає у дітей та педагогів підвищену зацікавленість. Але важливо, щоб в основу користування комп'ютерними технологіями були закладені продумані принципи та адекватні дидактичні цілі й напрями. У протилежному випадку результат може бути непередбачуваним і неефективним [28]. Важливо врахувати, що на всіх етапах навчальної діяльності інформаційні технології посідають адекватне місце. Розрізняють три варіанта комп’ютерних технологій: «проникна» технологія (застосування комп’ютерного навчання за окремими темами, розділами для певних дидактичних завдань), основна – визначальна, найбільш значуща у використанні розглядуваних варіантів; монотехнологія – навчання та управління навчальним процесом, включає всі види діагностики, моніторинг, спирається на застосування комп'ютера [173].
Вся работа доступна по ссылке
https://mydisser.com/ru/catalog/view/39956.html
