Теоретичні передумови та завдання формувального експерименту

Результати дослідження першого та другого етапів констатувального експерименту дозволили визначити механізми порушень, що характеризують читання учнів 2–4 класів із ДЦП. Зовнішній прояв недосконалості читацьких навичок представлений у вигляді різних типів помилок, притаманних учням експериментальної групи. Саме вони слугують відправним пунктом на шляху до створення адекватної структурі цілісного дефекту, що спричинений ДЦП, методики подолання порушень читання. Звернемося до розгляду їх асортименту.

               Група А склала 30 % молодших школярів експериментальної групи. Читацька продукція характеризувалася наявністю помилок різного ґенезу: замін звуків, близьких за акустико–артикуляційними ознаками (внаслідок недосконалості функції контролю та операцій уваги і пам’яті акустичної модальності, при цьому до уваги тут і далі було враховано правильні у вимові звуки), що справляло негативний вплив на стан сформованості фонематичних процесів; замін за графічною схожістю графем (внаслідок недосконалості зорового сприймання, уваги та контролю), за типом уподібнень графем та складів (внаслідок низької стійкості та переключуваності зорової уваги); пропусків та додавань (спричинених порушенням звуко–складового аналізу, зниженням зорової уваги та зорового і слухового контролю); неправильного прогнозування (внаслідок недостатнього рівня розуміння прочитаного та недосконалості контролю різної модальності), спотворень і перекручувань слів (внаслідок недостатнього рівня розвитку операцій та функцій зорової модальності).

               Група Б склала 12,5% молодших школярів експериментальної групи. Читацька продукція учнів цієї групи характеризувалася наявністю таких типів помилок: пропусків, замін за акустико–артикуляційною або оптичною схожістю, неправильністю прогнозування (спричинених недосконалістю тих самих психологічних функцій та операцій відповідної модальності, що було представлено у контексті опису першої групи учнів із церебральною патологією).

               Група В склала 42,5% молодших школярів експериментальної групи, їх читацька продукція характеризувалася наявністю таких типів помилок: замін за оптичною схожістю, пропусків та додавань, неправильністю прогнозування (спричинених недосконалістю психологічних функцій та операцій відповідної модальності).

                   Група Г склала 15% учнів експериментальної групи. Читацька продукція цієї групи характеризувалася переважно замінами за оптичною та акустико–артикуляційною схожістю (спричинених недосконалістю психологічних функцій та операцій оптичної та акустичної модальностей).

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/39956.html