---

Аналіз ринку освітніх послуг України

Сьогодні перед нашою державою стоїть важливе завдання – формування конкурентоспроможного суспільства. І головна роль у забезпеченні виконання цього завдання належить освіті, адже всім відомо, що без освіти немає науки, інновацій і кваліфікованих спеціалістів.

Яскравим прикладом цього є досвід Японії і Тайваню. На початку 50-х років ХХ ст. керівництво Тайваню розробило програму розвитку вищої освіти. Кожний третій випускник школи ставав студентом університету. При відсутності власних університетів частина школярів була направлена на навчання за державний рахунок до США і Канади. Ця програма дозволила вивести країну у 80-ті роки в число «Тихоокеанських тигрів». У 1965-1968 роках у Японії було поставлено завдання «виховати творчі особистості». В урядовій програмі говорилось: «Щоб Японія зберегла високі темпи росту, повинна бути створена система технічної освіти, яка передбачає виховання творчих здібностей замість виховання здібностей сприйняття та копіювання технічних досягнень інших країн» [20, с. 25-26]. І це ще не всі приклади того, як маючи обмежені природні ресурси країни досягли високих економічних успіхів, тому що забезпечили розвиток освіти.

Забезпечення нормального функціонування ринку освітніх послуг є особливо актуальним в умовах глобалізації економіки, коли Україна прагне зайняти гідне місце у міжнародному поділі праці і забезпечити конкурентоспроможність своєї продукції на світовому ринку. Для цього вона повинна мати висококваліфікованих спеціалістів.

За даними звіту Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність у 2012-2013 рр. Україна посіла 73-є місце серед 144 країн світу. При цьому система професійної та вищої освіти залишається однією з найвагоміших конкурентних переваг України. За даною складовою наша країна посідає 47 місце в рейтингу Індексу глобальної конкурентоспроможності (ІГК) 2012-2013 рр. Лідерами рейтингу за показником якості вищої освіти є Швейцарія, Фінляндія, Сінгапур, Швейцарія, Бельгія, Німеччина, Нідерланди, Швеція, США, Тайвань, Нова Зеландія. За цим показником Україна серед країн ЄС у 2012 р. випередила Словацьку Республіку, Румунію та Болгарію, а серед країн СНД – Російську Федерацію.

Конкурентні переваги нашої країни у цій сфері визначаються низкою показників. По-перше, Україна займає 10 місце у світі за показником чисельності студентів у ВНЗ. За даними ЮНЕСКО, частка студентів ВНЗ в Україні становила 72,8 % від населення у віці 16-22 років. По-друге, це сильна українська школа математичних і природничих наук (34 місце рейтингу). В цілому, за оцінками фахівців, загальний рівень якості освіти стрімко різко знижується і сьогодні Україна за цим показником займає лише 70 місце в рейтингу, хоча ще в 2009-2010 рр. була на  40.

Однак занепокоєння викликає низький рейтинг України (117 місце) за показником якості освіти в школах менеджменту та економічних вищих навчальних закладах.  Невтішним є і показник рівня підготовки фахівців за яким наша країна посідає лише 106 місце в рейтингу [224]. 

Переважна більшість науковців виділяють наступні передумови формування ринкових відносин [120]:

– суспільний поділ праці, який зумовлений розвитком поділу праці та вдосконаленням її форм;

– економічна відособленість виробництва, що виникла у зв'язку з розмежуванням інтересів окремих виробників, їх намаганням досягти власних цілей на базі приватної власності. Пізніше вона стала спиратись на колективну власність, обмежену локальними інтересами;

– самостійність виробників і робочої сили, формування підприємницької діяльності, в тому числі у сфері послуг;

– вільна конкуренція. Конкуренція, без якої ринок неможливий, стимулює виробництво, заохочує зростання продуктивності праці. На рівні держави конкуренція забезпечує приріст капіталу в найперспективніші для отримання прибутку галузі [120].

Це є загальновизнані фактори формування ринку, однак існують і ті, що відповідають специфіці певної галузі економіки, зокрема  і сфері освіти. Необхідно зазначити, що в економічній літературі відсутній єдиний підхід до визначення і класифікації факторів формування освітнього ринку.

Ми вважаємо, що на формування ринку освітніх послуг вплинули дві групи факторів: зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх факторів впливу можна віднести наступні.

1. Глобалізація системи вищої освіти. Іншими словами це ще називають формування міжнародних просторів освітніх послуг. На нашу думку, на формування освітнього ринку впливає глобалізація не тільки у сфері освіти, а й у сферах економіки, політики і культури.

2. Формування єдиного Європейського освітнього простору. Європейський простір вищої освіти ґрунтується на міжнародному співробітництві. Він має: забезпечити широкий доступ до якісної вищої освіти, що базується на принципах демократії й незалежності університетів, їхньої  наукової  і дослідницької самостійності; активізувати мобільність студентів і науково-педагогічних кадрів; підготувати молодь до активного життя в демократичному суспільстві, закласти основу для  їх професійної кар’єри й особистого розвитку.

3. Науково-технічний прогрес.

4. Розвиток інформаційних технологій.

До внутрішніх факторів можемо віднести такі:

1. Соціально-економічний розвиток країни. До цієї групи факторів належать: стан економіки країни в цілому, рівень державних видатків на освіту, рівень доходів населення, рівень зайнятості населення, інвестиційна активність тощо.

2. Політична ситуація в державі. Політико-правові фактори проявляються, насамперед, в законодавчих актах Верховної Ради України, нормативних документах Кабінету Міністрів України, підзаконних і регламентуючих актах Міністерства освіти і науки України.

3. Демографічна ситуація. Показники рівнів народжуваності і смертності мають безпосередній вплив на ринок освітніх послуг. Крім того вагомий вплив має структура населення за віком, статтю і місцем проживання.

4. Розвиток ринкових відносин. Ринок не лише визначає напрям розвитку освітньої сфери, але й вимагає врахування відповідних економічних законів розвитку, принципів функціонування, а також мотивує (вимагає) постійний рух, оновлення, диференціацію освітніх послуг.

5. Інноваційний розвиток. Стрімкий розвиток науки і техніки вимагає від навчальних закладів освоєння нових напрямів підготовки фахівців і ліквідацію спеціальностей, на яких попит відсутній.

6. Географічний фактор. Регіональні особливості виробництва визначають територіальне розміщення навчальних закладів.

Як було розглянуто у попередньому розділі, ВНЗ для забезпечення ефективної роботи, необхідно безперервно проводити моніторинг освітнього ринку і оцінювати свої позиції на ньому. Лише за цих умов його керівництво зможе приймати рішення щодо подальших дій із забезпечення конкурентоспроможності освітнього закладу.

Важливим показником для прогнозування чисельності потенційних студентів є динаміка рівня народжуваності в країні, однак ВНЗ цікавлять не зміни у чисельності населення, а зміни у чисельності можливих абітурієнтів. Проведений аналіз статистичних даних дає можливість виявити ці тенденції. Наведені в додатку Г дані характеризують прогностичну тенденцію змін загальної чисельності потенціальних абітурієнтів. Концептуальними посилками, які були покладені у розрахунок прогностичної чисельності абітурієнтів є:

– кількість навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації у майбутньому не буде збільшуватись;

– співвідношення народжених і тих, хто закінчив загальноосвітній навчальний заклад через 17 років залишиться незмінним і буде коливатись на прогнозному рівні.

Варто відзначити, що ще два десятиріччя тому соціальний і матеріальний статус випускника вищого навчального закладу був невисоким, а можливості отримання гарного заробітку для осіб без вищої освіти досить привабливим. Це спричиняло падіння престижу вищої освіти. Чимало молодих людей вважали достатнім отримати професійно-технічну або середню спеціальну освіту, а то і взагалі обмежувались середньою школою.

Останніми роками попит на вищу освіту в Україні стрімко зріс. Цьому процесу є ряд пояснень: по-перше, в умовах ринкових перетворень основним мотивом навчання у ВНЗ стало бажання отримати необхідні знання для започаткування власної справи; по-друге, суспільний стереотип, що люди з вищою освітою швидше знаходять хорошу роботу і отримують високу заробітну плату; по-третє, бажання молодих людей продовжити навчання або працевлаштуватись за кордоном.

 

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/38567.html