Юридичні гарантії реалізації та захисту юридичних обов’язків військовослужбовця Національної гвардії України
Розглянувши докладно у попередньому розділі юридичні обов’язки військовослужбовців Національної гвардії України, додатково наголосимо, що обов’язковою умовою їх дієвості є забезпеченість юридичними гарантіями їх реалізації та захисту. Нами підтримується традиційний підхід, згідно з яким юридичні гарантії полягають в умовах та засобах, що безпосередньо забезпечують їх фактичну реалізацію та надійний захист [53, с. 144].
Базуючись на визначенні змісту юридичних гарантій реалізації та захисту прав і обов’язків особи, наведеному М. В. Вітруком [53, с. 148, 152], сформулюємо й охарактеризуємо юридичні гарантії, пов’язані з реалізацією та захистом юридичних обов’язків військовослужбовців Національної гвардії України.
Відповідно, першу групу таких гарантій складають юридичні гарантії реалізації обов’язків, що полягають:
по-перше, у конкретизації в нормативно-правових актах змісту та меж обов’язків (від визначення обов’язків у відповідних законах України до конкретних посадових інструкцій). Розглядаючи нормативно-правове забезпечення однією з форм юридичних гарантій реалізації обов’язків, та виходячи з висновків, сформульованих нами у підрозділі 2.1, слід зазначити, що на теперішній час назріла необхідність оновлення Статуту бойової служби військ внутрішньої та конвойної охорони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 р. № 761-22, починаючи з назви, яким би з урахуванням вимог сьогодення було вдосконалено обов’язки й права військовослужбовців Національній гвардії України, їх взаємовідносини, правила внутрішнього порядку у військових частинах та підрозділах Національної гвардії України, організацію та порядок несення служби відповідно до специфіки завдань та функцій, що покладені на підрозділи Національній гвардії України державою. Зокрема, правовому врегулюванню підлягають проблемні практичні питання стосовно чіткого розмежування функцій командувача Національної гвардії України та Міністра внутрішніх справ України щодо визначення зон відповідальності та залучення військових частин Національній гвардії України; уточнення повноважень та порядку взаємодії з керівниками об’єктів, що охороняються Національною гвардією України, які не підпорядковані Міністрові внутрішніх справ та діють згідно з відповідними положеннями та статутами, під час виникнення випадків надзвичайних обставин тощо. На необхідність оновлення керівних документів службово-бойової діяльності Національній гвардії України, починаючи зі зміни назви «внутрішніх військ МВС України» на «Національну гвардію України», відзначали фахівці військової науки вже у 2011 р. Так, зокрема, О. М. Шмаков, обґрунтовував потребу у закладенні основ теорії службово-бойової діяльності внутрішніх військ України взагалі та основ їх будівництва зокрема, з урахуванням форм та способів застосування внутрішніх військ України на сучасному етапі розвитку, в тому числі у процесі розроблення Основ оперативного застосування внутрішніх військ України (Статуту внутрішніх військ України) [224, с. 4]. Сьогодні можна з упевненістю підтримати цю позицію й наголошувати на необхідності розроблення та прийняття Статуту бойової служби у Національній гвардії України на законодавчому рівні;
по-друге, у встановленні юридичних фактів, з якими пов’язується реалізація обов’язків. На нашу думку, загальновійськові обов’язки військовослужбовця Національної гвардії України реалізуються з моменту початку до моменту закінчення проходження військової служби, тобто з моменту набуття дієздатності та деліктоздатності військовослужбовця. Разом з тим, службово-посадові та спеціальні юридичні обов’язки такої особи реалізуються під час перебування нею на певній посаді військової частини, підрозділу Національної гвардії України, а також у період безпосередньої участі у спеціальній операції тощо;
по-третє, у визначенні процесуально-процедурних форм реалізації юридичних військових обов’язків. Як зазначалося нами у підрозділі 2.1, основними формами реалізації обов’язків військовослужбовців Національної гвардії України є: виконання, дотримання та правозастосування;
по-четверте, у наявності заходів заохочення для стимулювання ефективної реалізації обов’язків. Стосовно заохочень, то види та порядок їх застосування до військовослужбовців Національної гвардії України регламентується розділом 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Серед заохочень слід назвати наступні: а) оголошення подяки; б) зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення; в) надання одного додаткового звільнення з розташування військової частини поза чергою військовослужбовцям строкової служби; г) надання додаткової відпустки військовослужбовцям строкової служби строком до 5 діб; д) нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією; е) нагородження військовослужбовця його фотокарткою, в якій він знятий біля розгорнутого Бойового Прапора військової частини; є) дострокове присвоєння чергового військового звання; ж) занесення прізвища військовослужбовця до Книги пошани військової частини; з) нагородження заохочувальними відзнаками Міністра тощо [148].
Друга важлива група юридичних гарантій спрямована на захист юридичних обов’язків військовослужбовців НГ України. До числа цих гарантій необхідно віднести:
1) заходи профілактики та попередження правопорушень;
2) заходи нагляду та контролю за правомірністю поведінки військовослужбовців з метою виявлення фактів правопорушень та їх припинення;
3) притягнення до юридичної (у тому числі адміністративної) відповідальності;
4) процесуально-процедурні форми реалізації вищевказаних заходів.
Як зазначалося вище, військова служба вимагає від військовослужбовців високої моральної свідомості, професійно необхідних психологічних якостей, що мають забезпечити високу бойову і мобілізаційну готовність військовослужбовця до виконання своїх обов’язків, зміцнення військової дисципліни та правопорядку в частині (підрозділі) Національної гвардії України.
Цей напрямок роботи забезпечується як командиром військової частини (підрозділу) Національної гвардії України, його заступниками під час роботи в підпорядкованих підрозділах, перевірки несення служби, виконання вимог внутрішнього розпорядку, організації проведення профілактичної роботи щодо недопущення правопорушень, аналізу дисциплінарної практики, підбиття підсумків стану дисципліни в частині (підрозділу) тощо, так і відділеннями (групами) виховної роботи, юридичною службою та штабом. Останніми здійснюється, зокрема, облік стану військової дисципліни, що передбачає ведення журналів обліку кримінальних, адміністративних корупційних правопорушень, надзвичайних подій, дисциплінарних проступків та військовослужбовців Національної гвардії України, які постраждали від неправомірних дій сторонніх осіб; організація та проведення службових розслідувань за злочинами, подіями, дисциплінарними проступками та травмами, які отримали військовослужбовці [209].
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці Національної гвардії України несуть дисциплінарну відповідальність за Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, за винятком випадків, передбачених ст. 15 КУпАП. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов’язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з КУпАП. У разі вчинення кримінального правопо-рушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
При невиконанні (неналежному виконанні) військовослужбовцем Національної гвардії України своїх службових обов’язків, порушенні військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов’язки служби, а за необхідності − накласти дисциплінарне стягнення. Невиконання (неналежне виконання) службових обов’язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків, або створило загрозу настання таких наслідків, є підставою для усунення військовослужбовців від виконання службових обов’язків.
На військовослужбовців покладається персональна відповідальність за надання доповіді своєму безпосередньому командирові (начальнику) про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов’язків, та про зроблені йому зауваження, а також про притягнення до адміністративної відповідальності, складання протоколу про корупційні правопорушення та затримання органами внутрішніх справ у позаслужбовий час.
Також, Тимчасовою інструкцією про порядок подання доповідей і донесень про кримінальні, адміністративні корупційні правопорушення, надзвичайні події та дисциплінарні проступки у внутрішніх військах МВС України та їх облік, затвердженою наказом командувача внутрішніх військ МВС України від 30.11.2012 р. № 532, встановлений порядок подання доповідей, тобто усних повідомлень, про кримінальні та адміністративні корупційні правопорушення, події та дисциплінарні проступки, наданих до відповідного органу військового управління в межах безпосереднього підпорядкування, такими посадовими особами:
− командиром (начальником) підрозділу військової частини або структурного підрозділу органу військового управління, заступником командира (начальника), командиром з’єднання, військової частини, начальником установи управління територіального командування, начальником управління територіального командування, військового навчального закладу, установи, командиром з’єднання, військової частини прямого підпорядкування негайно після отримання інформації (повідомлення) або виявлення (встановлення) факту з ознаками кримінального, адміністративного корупційного правопорушення, надзвичайної події, з’ясування обставин, часу, осіб, які причетні, шкоди, що заподіяна, та вжиті заходи щодо запобігання негативним наслідкам, а також в разі вчинення злочину на об’єкті, який охороняється, чи виникнення іншої надзвичайної події, зазначеної в Переліку резонансних злочинів та інших надзвичайних подій;
− оперативним черговим (черговим) та оперативним черговим Головного управління негайно після отримання інформації (повідомлення) або виявлення (встановлення) факту з ознаками кримінального правопорушення та надзвичайної події із зазначенням обставин, часу, осіб, які причетні, шкоди, що заподіяна, відповідно до вимог Інструкції про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 р. № 940 [176].
Вказані посадові особи несуть персональну відповідальність за своєчасність надання доповідей про кримінальні, адміністративні корупційні правопорушення, надзвичайні події та дисциплінарні проступки [209; 136, с. 10].
Також до Головного управління Національної гвардії України по системі органів військового управління в межах підпорядкування подаються протягом доби з часу отримання інформації начальником управління територіального командування, військового навчального закладу, командиром з’єднання та військової частини донесення, тобто письмові повідомлення, подані до відповідного органу військового управління в межах безпосереднього підпорядкування, до яких належать:
а) донесення про кримінальні правопорушення: про початок досудового розслідування кримінального правопорушення та внесення прокурором або слідчим відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань; про вручення письмового повідомлення про підозру слідчим або прокурором; про закінчення досудового розслідування кримінального правопорушення; про результати судового провадження в першій інстанції; про результати судового провадження з перегляду судових рішень;
б) донесення про адміністративне корупційне правопорушення: про рішення суду щодо притягнення військовослужбовця (службовця) до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення;
в) донесення про надзвичайну подію: про випадки згідно з класифікатором надзвичайних подій;
г) донесення про неправомірні дії сторонніх осіб стосовно військовослужбовців військ: про військовослужбовців Національної гвардії України, які постраждали від неправомірних дій сторонніх осіб.
Донесення готує начальник штабу управління територіального командування (навчального закладу, з’єднання, військової частини) разом із заступником начальника управління територіального командування, навчального закладу, командира з’єднання, військової частини з виховної роботи.
Керівники структурних підрозділів Головного управління Національної гвардії України за напрямками діяльності, начальники управлінь територіальних командувань, навчальних закладів, командири з’єднань та військових частин контролюють своєчасність доповідей та донесень і відповідають за достовірність та об’єктивність наданої інформації [209].
Вся работа доступна по ссылке
https://mydisser.com/ru/catalog/view/37090.html
