Заздалегідь не обіцяне придбання чи збут майна, здобутого злочинним шляхом

Заздалегідь не обіцяне придбання, отримання, зберігання чи збут майна, здобутого злочинним шляхом, означає, що особа надає допомогу злочинцеві у збуті такого майна чи купує його після закінчення злочинної дії, наперед не домовляючись про таку угоду. Суспільна небезпека такого протиправного діяння як виду причетності до злочину полягає в тому, що воно є ефективною системою для швидкої реалізації майна, здобутого злочинним шляхом; сприяє вилученню з легального товарообміну матеріальних цінностей та руйнування економічної системи України і перешкоджає пошуку злочинців і розкриттю злочинів; збувальники пропагують злочинний спосіб життя, втягують нових людей у злочинну діяльність, усе більше людей стають на злочинний шлях.

Чинний Кримінальний кодекс України у Розділі VI «Злочини проти власності» передбачає статтю 198 такого змісту: заздалегідь не обіцяне придбання або отримання, зберігання чи збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Варто звернути увагу на емпіричні дані стосовно цього виду причетності до злочину (див. Додаток 1 Рис. 5) [210]. Так, із загальної маси злочинів, вчинених в Одеській області за даними Територіального управління Державної судової адміністрації України за період з 2005 р. до 2013 р. [121], виокремлено лише злочини, передбачені ст. 198 КК України (див. Додаток Рис. 6), окремо за кожний рік.

На підставі аналізу наведених показників, слід звернути увагу на тенденційно високий рівень злочинності у цілому, та масштабне поширення заздалегідь не обіцяного придбання, отримання, зберігання чи збуту майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, зокрема. Така ситуація змушує замислитися про втілення більш ефективних заходів кримінально-правового спрямування у сфері попередження, запобігання та розкриття злочинів цього виду.

Н.П. Іваник, досліджуючи питання кримінально-правової природи заздалегідь не обіцяного придбання та збуту майна, здобутого злочинним шляхом, указував, що безпосереднім об’єктом цього правопорушення є відносини між державними, громадськими структурами та окремими громадянами у сфері боротьби з корисливими посяганнями, які є складовою частиною забезпечення загальної безпеки, яку, у свою чергу, розглядає як родовий предмет цього злочину [65, с. 41]. Безпосереднім об’єктом цього виду причетності до злочину, на думку Г.Г. Руйкова, є встановлений порядок набуття права володіння, користування і розпорядження майном [192, с. 16].

А.Д. Макаров визнає лише один безпосередній об’єкт завідомо не обіцяного придбання, отримання, зберігання чи збуту майна, одержаного злочинним шляхом – суспільна безпека [123, с. 15]. Суспільна небезпека злочину, який розглядається, полягає в дезорганізації порядку придбання та відчуження майна, внаслідок чого до товарного обігу надходить і легалізується майно, здобуте злочинним шляхом [101, с. 539].

Законодавцем злочин, передбачений ст. 198 КК України, віднесено до категорії злочинів проти відносин власності, на підставі чого визначено, що основним безпосереднім об’єктом цього злочину є відносини власності при виникненні, зміні та припиненні права власності на майно.

Як зазначає А.Є. Мілін, немало корисливих злочинів невчинялись би, якби не було тих, хто намагається нажитися у будь-який можливий спосіб, у тому числі і за рахунок результатів злочинних дій інших осіб. З іншого боку, одним із стимулів до вчинення корисливих злочинів є впевненість у можливості збути здобуте неправомірним шляхом майно [131, с. 6].

Обов’язковою ознакою цього суспільно небезпечного діяння є предмет злочину. Так, відповідно до загальних правил та методик визначення предмета злочину, можна дійти висновку, що предметом заздалегідь необіцяного придбання, отримання, зберігання чи збуту майна, одержаного злочинним шляхом, є саме це майно.

Таким майном може бути приватне, комунальне, державне майно, яке має певні обов’язкові ознаки:

юридична (право на майно належить певному власникові або особі, якій його на законній підставі ввірено, знаходиться у її управлінні чи під її охороною, і для винного таке майно є чужим);

економічна – майно має становити економічну та соціальну цінність, мати певну вартість;

фізична – це предмети, речі, які можуть вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо [97, с. 147].

Водночас, далеко не все майно може бути предметом заздалегідь необіцяного придбання, отримання, зберігання чи збуту майна, здобутого злочинним шляхом. У цьому випадку мова йде про ті речі, указані дії стосовно яких становлять самостійне суспільно небезпечне діяння, як-от: зброя, вибухові речовини, радіоактивні речовини, наркотичні засоби тощо. За наявності таких обставин кримінальна відповідальність за статтею 198 Кримінального кодексу виключається і для такої особи кримінально-правові наслідки наступають за іншою статтею КК України, оскільки такі норми є спеціальними щодо ст. 198 КК України.

Об’єктивна сторона злочину характеризується наявністю хоча б одного заздалегідь не обіцяного виконавцю злочину діяння, яке становить причетність до злочину, а саме:

а) придбання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом;

б) збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом;

в) зберігання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом.

Всі ці дії винної особи виникають і вчиняються з приводу уже вчиненого злочину (після вчинення крадіжки, контрабанди, бандитизму тощо). Такі дії не перебувають у причинному зв’язку зі злочином, внаслідок якого було здобуто майно [192, с. 15]. Так, будучи одним із видів причетного до злочину діянь, таке діяння не містить суб’єктивного зв’язку з основним (попереднім) злочином, не сприяє його вчиненню та не обумовлює його завершення.

Варто звернути увагу на те, що об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 198 КК України, обов’язково має бути діями (активною діяльністю, спрямованою на реалізацію одного чи декількох передбачених можливих елементів), порушення існуючої заборони. Такі дії – це придбання, отримання, збут чи зберігання майна, здобутого злочинним шляхом.

Так, придбання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, – це протиправне обернення такого майна на свою користь шляхом купівлі, обміну на інше майно, прийняття в рахунок боргу.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/37491.html