Прокурорський нагляд за додержанням законів при провадженні слідчих дій при розслідуванні злочинів проти довкілля

При розслідуванні кримінальних справ про злочини проти довкілля належить встановлювати всі обставини, що підлягають доказуванню (ст. 64  КПК). З’ясовуючи обставини вчиненого протиправного діяння, необхідно особливо ретельно перевіряти, чи є причинний зв’язок між ним і фактом заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, чи не зумовлені шкідливі наслідки факторами, що не залежали від волі підсудного (стихійне лихо, пожежа тощо). Відповідальність за злочини проти довкілля настає і в тому випадку, коли відповідні дії були вчинені у зв’язку з виробничою або іншою діяльністю.

У зміст прокурорського нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства з даної категорії справ, на наш погляд, входять такі зазначені нижче напрями прокурорської діяльності:

1. нагляд за додержанням законів при провадженні невідкладних слідчих дій;
2. нагляд за додержанням законів при затриманні підозрюваних і застосуванні мір запобіжного заходу;
3. нагляд за додержанням законів при притягненні особи як обвинуваченого;
4. нагляд за додержанням законів на етапі закінчення досудового слідства.

Важливою ділянкою наглядової діяльності прокурора є додержання законів органами дізнання і досудового слідства при виконанні слідчих дій на початковому етапі розслідування злочинів проти довкілля. На цьому етапі виявляються сліди злочину, процесуально закріпляється доказова інформація у справи, яка дозволяє під час перевірки версій установити подію й основні обставини злочину, виявити особу, яка скоїла злочин, зібрати достатню сукупність доказів для пред’явлення обвинувачення.

При цьому прокурор повинен мати знання криміналістичної класифікації злочинів проти довкілля, які дадуть можливість пред­метно орієнтуватися в характері події, у предметі посягання, специфіці слідчих ситуа­цій. Варто погодитися з Г. А. Матусовським, що специфіка криміналістичної характеристики злочинів проти довкілля визначається особливостями слідоутворення, яке протікає в ході злочинного порушення правил охо­рони навколишнього середовища, наслідків у вигляді слідів злочину, їхньої локалізації. Напри­клад, при розслідуванні порушень правил охорони рибних запасів типову ситуацію наслідків визначає факт загибелі риби. Проте однотипні наслідки можуть бути результатом різноманіт­них дій, що кваліфікуються як незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим вод­ним добувним промислом (ст. 249 КК України), проведення вибухових робіт з по­рушенням правил охорони рибних запасів (ст. 250 КК України), порушення правил охорони вод (ст. 242 КК України), забруднення моря (ст. 243 КК України), пору­шення законодавства про континентальний шельф України (ст. 244 КК України). За­гибель риби може також відбутися за інших причин, не пов’язаних із злочинною по­ведінкою [196] 1).

При розслідуванні злочинів проти довкілля наявні типові слідчі ситуації за­лежно від джерела відомостей, що надійшли в правоохоронні органи про порушен­ня правил охорони навколишнього природного середовища: 1) від служб екологічного контро­лю; 2) обґрунтовані заяви від громадян, повідомлення від установ, організацій.

У першій ситуації органи екологічного контролю мають у своєму розпоряджен­ні дані про факти порушень та їх наслідки, зафіксовані за допомогою приладів, а також документально (наприклад, під час відомчого розслідування). У подібних ви­падках слідчий висуває версії щодо конкретного об’єкта – джерела забруднення і осо­би, відповідальної за дотримання відповідних правил; причин порушень, які були до­пущені, механізму події і її наслідків. Для цієї ситуації характерний такий комплекс слідчих дій: огляд місця події, огляд очисних споруд, огляд документів, допит свідків, допит потерпілих, призначення судових експертиз, допит обвинувачених, відтворен­ня обстановки і обставин події (слідчий експеримент і перевірка показань на місці).

У другій ситуації сутність події та її наслідки не завжди очевидні. У цьому ви­падку висуваються версії про сам характер події: чи мало місце забруднення землі, вод, атмосферного повітря, чи не порушені стандарти викиду відходів. При цьому важливого значення набувають перевірочні дії слідчого (у порядку ст. 97 КПК Украї­ни), що складаються з витребування документів (від службових осіб відповідних об’єктів — можливих джерел забруднення, органів екологічного контролю та ін.), а також з відібрання пояснень у відповідних службових осіб, окремих громадян. У випадках, що не терплять зволікання, можливий огляд місця події до порушення криміналь­ної справи (ч. 2 ст. 190 КПК України) [196] 1).

Розглянутий етап розслідування характеризується багатоаспектністю завдань, проведенням багатьох оперативно-розшукових заходів і слідчих дій, взаємодією слідчих і дізнавачів з оперативними працівниками, активною діяльністю з висування й перевірки версій, насамперед про характер злочину й особу (осіб), яка (які) його скоїла (скоїли). Як свідчить практика, на цьому етапі розслідування допускається більшість процесуальних порушень, що потребує підвищеної активності з боку прокурорського нагляду.

Здійснюючи нагляд за розслідуванням даної категорії справ, прокурор насамперед повинен акцентувати увагу на якості й своєчасності проведення невідкладних слідчих дій із встановлення й закріплення слідів злочину, одержання й належної фіксації доказів.

А. Б. Соловйов, М. Е. Токарєва, А. Г. Халіулін виокремлюють такі найбільш важливі питання, що заслуговують на увагу прокурора при здійсненні нагляду за законністю провадження невідкладних слідчих дій:

1) наявність процесуальних і фактичних підстав для провадження тієї або іншої слідчої дії;

2) дотримання строків і послідовності виконання слідчих дій, що випливають із приписів кримінально-процесуального закону;

3) виконання вимог закону про участь у слідчих діях усіх передбачених осіб, роз’яснення їм прав та обов’язків, забезпечення їхнього реального здійснення;

4) додержання процесуального порядку провадження окремих слідчих дій;

5) виконання при проведенні слідчих дій вимог закону про дослідження обставин справи, що відносяться до предмета доказування;

6) відповідність закону і спрямованість слідчого на дослідження всіх обставин справи;

7) забезпечення законності в процесі фіксації слідчим ходу й результатів слідчих дій;

8) проведення всіх необхідних у справі невідкладних слідчих дій, що випливають із методики розслідування конкретних злочинів;

9) неприпустимість використання доказів, отриманих з порушенням установленого законом порядку;

10) виключення із процесу доказування фактичних даних, отриманих з порушенням вимог Конституції України й кримінально-процесуального законодавства [204] 1).

Вивчення практики здійснення прокурорського нагляду за законністю проведення слідчих дій свідчить про переважну увагу прокурорів до проведення оглядів місця події й допитів підозрюваних (обвинувачених). Це обумовлено першочерговою значимістю результатів цих слідчих дій для розслідування злочинів проти довкілля, оскільки вони дають у розпорядження органів дізнання й досудового слідства вихідну доказову інформацію.