Поняття та зміст професійної етики прокурора

В умовах пошуку найраціональніших шляхів реформування прокуратури України для забезпечення прав та свобод людини як найвищої суспільної цінності набуває особливої актуальності зміцнення моральних засад діяльності правоохоронних органів, зокрема, прокуратури. На прокуратуру покладено функції і обов’язки, які вимагають від її службових осіб таких професійних якостей, які відповідали б найвищим стандартам людської поведінки. Це безпосередньо стосуються моральності і професійної етики у прокурорському середовищі. Знання законодавства і досвід його застосування значною мірою втрачають цінність, якщо діяльність прокурорів позбавлена морально-етичного наповнення.

Перш ніж приступити до конкретного аналізу цих проблем, висловимо своє ставлення до понять «етика» та «етичність», «мораль» і «моральність», тим більше, що в термінологічних та інших літературних джерелах ці поняття трактуються неоднозначно.

Термін «етика» походить від давньогрецького слова «ethos» – спільне життя, а згодом став використовуватися у значенні звичаю, темпераменту, оскільки звичаї виробляються у процесі спільного життя людей. Давньогрецький мислитель Аристотель уперше вжив його в ІV ст. до н.е., у своїй роботі «Етика прикметник» «ethicos» – етичний [119, с. 142].

З лінгвістичного боку, етика – це: 1) наука про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному та особистому житті людей; 2) норми поведінки, сукупність моральних правил якого-небудь класу, суспільної організації, професії тощо [120, с. 652]. Близьке до цього визначення наведено у філософській термінологічній літературі [121,с. 204]. В юридичному розумінні етика – це 1) вчення про мораль, духовність та їх роль у житті суспільства;                2) система духовних норм і правил поведінки... є важливим фактором свідомого підтримання правопорядку в суспільстві» [122, с. 367 ].

Етика як вчення про відносини, що існують між людьми, та про обов’язки, що випливають із цих відносин, формулює засади практичної діяльності у формі категорій, тобто уявлень про добро і зло, належну поведінку, моральну відповідальність і формує їх у вигляді моральних принципів і норм поведінки, моральних оцінок та ідеалів, у вченнях про призначення людини, сенс її життя, щастя тощо. Тому в сучасній етиці розрізняють її складові частини, а саме: нормативну (питання належної поведінки людини), емпірично-описову (опис якісних меж моральності) і філософсько-теоретичну (про походження, сутність, закономірності розвитку, функції). При цьому нормативний характер етики підкреслює той факт, що її завданням є не лише формування певних еталонів поведінки та пояснення певних явищ, але й вироблення та формулювання моральних норм поведінки та цінностей, створення стандартів відносин, моральної практики і моральної свідомості, що й обумовлює її специфіку та особливе місце в системі наукового знання [123,             c. 6].

Після появи у Стародавній Греції терміна «етика» у Стародавньому Римі з’явився термін «moralitas» – «мораль», який тлумачився як характер, звичай.

У розгорнутому вигляді мораль розглядається як єдність моральної свідомості, моральної практики (поведінки) та моральних відносин. Від інших регуляторів людської поведінки її відрізняє насамперед спосіб впливу на людей [124, с. 16]. Функціональним призначенням моралі є її вплив на поведінку людей, регулювання їх відносин, формування масштабів, тобто еталонів чи стандартів поведінки. Дотримання норм моралі, у свою чергу, контролюється членами суспільства, а їх порушення може викликати громадський осуд, а в деяких випадках – і юридичні санкції.

Особливу роль при з’ясуванні структури моралі відіграють у першу чергу моральні відносини, які створюються за прямої участі моральної форми суспільної свідомості і в той же час практично виражені у вчинках, поведінці людей.

Мораль як система норм і принципів, що виникають із потреби узгодження інтересів індивідів один з одним та із суспільством, спрямована на регулювання поведінки відповідно до понять добра і зла та підтримується особистими переконаннями, традиціями, вихованням, силою громадської думки або вимогами закону.

На думку вченого-філософа XIX ст. М. Фаворова, «Гідність людини як людини, як громадянина, як члена суспільства, як сім’янина визначаються передусім і понад усе його моральними якостями» [125, с. 31].

У російській лінгвістиці, на відміну від української, крім слова «мораль» використовується також слово «нравственность». Як зазначив у зв’язку із цим відомий російський мовознавець С. Ожегов, «Мораль – это правила нравственности, а нравственность – это духовные душевные качества, необходимые человеку в обществе, а также выполнение этих правил» [126,        с. 136].

Поняття етики якнайтісніше пов’язано з поняттям моралі, яке в термінологічній літературі теж трактується по-різному. Так, мораль розглядається як духовність, форма суспільної свідомості моральні відносини, система поглядів на соціальне життя. Норми моралі не тільки підтримуються стабільним суспільним порядком, силою звичок і громадської думки, але й фіксуються у формі різних приписів про те, як слід поводитись у кожному конкретному випадку [127, с. 770].

Як вважає М. Вознюк, етика – духовно-культурний механізм регуляції поведінки особистості та соціальних груп за допомогою уявлень про належне, в яких узагальнені норми, цінності, зразки поведінки, принципи ставлення до інших індивідів та соціальних груп [128, с.279]. Ця ж авторка ввела у науковий обіг поняття «нормативна етика» як «сукупності норм, настанов, вимог моралі» [128, с. 281].

Ці та інші порівняння етики і моралі дозволяють дійти висновку, що спроби обґрунтувати відмінності, принаймні істотні відмінності між ними, є даниною традиції, не мають суттєвого теоретичного і практичного значення.         І справді, суспільна мораль регулює етичні аспекти діяльності людей, а суспільна етика – моральні аспекти, без якоїсь відмінності між ними. Це дозволяє використовувати тезу «морально-етичні засади (норми) людської поведінки».

Із позиції мовного тлумачення – етика – це наука про мораль, ті походження, розвиток і роль у суспільному та особистому житті людей, а також норми поведінки, сукупність моральних правил [120, с. 652]. Автори іншого тлумачного словника додають до цього визначення таких ознак етики, як добропристойність та доброчесність [129, с. 299]. Представники філософської науки визначають етику як філософську дисципліну, об’єктом вивчення якої є мораль, моральність, система моральних норм і цінностей, що є характерною для певної культурної або релігійної спільноти, соціальної або професійної групи людей.

Об’єктом вивчення етики як науки є найширша сфера життєдіяльності людини з позицій моралі, тобто сукупності норм і принципів поведінки людей, певної форми суспільної свідомості, що виробилася у процесі багатовікової практики людини, норми та принципи, якими люди керуються у своїй поведінці.

Етика допомагає краще зрозуміти та проаналізувати внутрішні природу людської діяльності через призму моральних зв’язків, що виникають між людьми у повсякденному житті. Як доречно вказує Р. Де Джордж «етику взагалі можна визначити як систематичне прагнення осмислити наш індивідуальний і громадський моральний досвід таким чином, щоб встановлювати правила, які повинні керувати поведінкою людей, виробляти цінності, яких варто дотримуватися, а також щоб виховати такі риси характеру людей, які корисно в собі розвивати» [130, с. 44].

Особливе місце у житті суспільства посідає релігійна етика, яка з давніх давен визначала поведінку людей у суспільстві, навіть у порівняно короткочасний період гоніння на церкву в Радянському Союзі і радянській Україні. Релігійна етика найтісніше пов’язана з таким поняттям, як совість, яка являє собою «усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством»
[131, с. 349] Совість може бути властивою й людині, яка не позиціонує себе як віруюча, навпаки, безсовісною можна вважати особу, яка скрупульозно відзначає всі релігійні свята і виконує всі релігійні обряди, але притому завжди готова на зраду і підлість, тобто проявляє лицемірство.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/37681.html