Аналіз цільового та організаційно-структурного елементів адміністративно-правового статусу підрозділів ДСБЕЗ МВС України

Розгляд особливостей адміністративно-правового статусу підрозділів ДСБЕЗ МВС України почнемо з його цільового елементу.

Деякі автори до цільових елементів включають такі категорії, як мету, завдання, функції [320, с. 16]. Інші вчені зауважують, що відповідно до організації систем регулювання первинним є проблема, наступним – мета, завдання, а потім функція, на підставі яких і розроблюється структура [302].

Головну мету діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України визначено в самій назві цієї служби. Вона полягає в забезпеченні боротьби з економічною злочинністю на всій території держави. Ця стратегічна мета деталізується низкою нормативних актів до такого рівня, при якому кожна конкретно визначена мета становить завдання безпосередньої управлінської діяльності. Реальні часткові цілі, яких потрібно досягти для одержання головного результату діяльності, становлять зміст завдань, поставлених перед підрозділами ДСБЕЗ МВС України.

У наказі МВС України від 3 вересня 2012 р. № 769 зазначено, що ДСБЕЗ є складовою кримінальної міліції системи МВС України, являє собою оперативний підрозділ, уповноважений державою на здійснення оперативно-розшукових заходів з метою попередження та викриття злочинів у сфері економіки [176]. Тобто підрозділи ДСБЕЗ МВС України мають мету, завдання та функції, які покладено на кримінальну міліцію.

Як відомо, правоохоронні органи утворюють певним чином відособлену за ознакою професійної діяльності самостійну групу органів держави, що мають чітко визначені завдання та виконують певні правоохоронні функції. Як зауважує професор О.Є. Користін, мета, завдання та функції правоохоронних органів загалом полягають у забезпеченні законності та правопорядку в усіх сферах життєдіяльності нашої країни. Щодо забезпечення економічної безпеки, то автор зауважує, що діяльність правоохоронних органів у цій сфері здебільшого зводиться до боротьби з економічною злочинністю – запобігання та викриття правопорушень у всіх галузях економіки України [80, с. 107].

Аналіз економічних правопорушень свідчить про те, що значна кількість таких правопорушень загрожує економічній і навіть національній безпеці держави та існуванню українського суспільства взагалі. За статистичними даними, сьогодні 32 % економічних правопорушень становлять правопорушення у сфері службової діяльності, 25 % – правопорушення, пов’язані з бюджетними коштами, та майже 8 % – правопорушення у сфері приватизації; 6% – правопорушення, пов’язані з хабарництвом.

Збільшення кількості правопорушень в економічній сфері, передусім, зумовлено глобальною політичною, соціально-економічною кризою в Україні, відсутністю реальної ефективної протидії їм з боку політичної влади, а також і тим, що сучасні правопорушники та й бізнес схильні до організації, централізації та комерційної діяльності.

Діяльність підрозділів ДСБЕЗ МВС України покликана своєчасно попереджати та викривати правопорушення в галузі економіки, здійснювати аналіз і прогнозування криміногенних процесів в економіці та своєчасно інформувати про них органи державної виконавчої влади; виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень у цій сфері, а також вживати заходів для їх усунення [80, c. 110].

З урахуванням завдань підрозділів ДСБЕЗ МВС України в умовах трансформації економіки та зміни форм власності головними критеріями оцінки діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ у рішенні Колегії МВС України «Про стан протидії криміналізації економічних відносин у пріоритетних галузях економіки держави та заходи щодо вдосконалення цієї роботи в сучасних умовах» від 12 липня 2002 р. зазначено розкриття особливо тяжких, тяжких, середньої тяжкості злочинів економічної спрямованості за результатами оперативних розробок, передусім на пріоритетних напрямах, з урахуванням направлених до суду кримінальних справ та реально відшкодованих завданих збитків.

Така постановка питання передбачає, що метою боротьби з економічними правопорушеннями підрозділів ДСБЕЗ МВС України є захист економічних відносин, фізичних та юридичних осіб, економічних інтересів держави від злочинних посягань; виявлення фактів економічної злочинності; викриття осіб, які вчиняють правопорушення у сфері економіки; виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню економічних правопорушень.

Відповідно до положень наказу МВС України від 3 вересня 2012 р. № 769, на підрозділи ДСБЕЗ МВС України покладаються такі завдання: своєчасне попередження та викриття злочинів у галузі економіки; аналіз і прогнозування криміногенних процесів в економіці та своєчасне інформування про них органів виконавчої влади; виявлення економічних злочинів проти власності, у сфері службової і господарської діяльності, інтелектуальної власності, забезпечення відшкодування завданих злочинами матеріальних збитків; визначення та усунення причин й умов, що сприяють учиненню злочинів у сфері економіки [176].

Крім того, до основних завдань підрозділів ДСБЕЗ МВС України слід належать і такі: створення сприятливого клімату для розвитку підприємництва та легального бізнесу, захисту вітчизняного товаровиробника від кримінального впливу, незаконної конкуренції; запобігання зловживанням з бюджетними коштами та викриття їх, викриття та припинення злочинних схем витоку бюджетних коштів у тіньову економіку, у т.ч. шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість; оперативне супроводження процесів законності роздержавлення, розпродажу і відчуження державного майна, припинення зловживань під час приватизації землі; запобігання втратам держави від протиправної діяльності в паливно-енергетичному комплексі, сфері використання надр, агропромислового комплексу; боротьба з правопорушеннями у сферах фінансових послуг; захист інтелектуальної власності, боротьба з комп’ютерною злочинністю; протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Деякі фахівці зазначають ще й такі завдання: вжиття організаційних та практичних заходів щодо попередження та викриття правопорушень проти власності у сфері службової, господарської діяльності та інших правопорушень економічної спрямованості; моніторинг криміногенних процесів та методичне забезпечення боротьби з економічними правопорушеннями; організаційне, аналітичне та методичне забезпечення боротьби з економічними правопорушеннями; організація оперативно-розшукової діяльності, спрямованої на попередження і викриття тяжких та особливо тяжких правопорушень у сфері економіки; координація роботи підрозділів та безпосередня участь у протидії злочинам, що мають міжрегіональний характер; виявлення причин й умов, які сприяють вчиненню економічних правопорушень, та внесення пропозицій щодо їх усунення [304].

До ключового завдання діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України професор О.Є. Користін відносить правоохоронне забезпечення реформування економічних відносин, створення умов для добросовісної конкуренції. Як слушно зауважує автор, для цього головні зусилля спрямовуються на виявлення та викриття злочинів у найбільш криміногенних і важливих для економіки держави сферах, на посилення боротьби з хабарництвом, порушеннями правил валютних операцій, розкраданнями на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, зі злочинами в банківській та фінансовій сферах [80, c. 111].

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/37094.html