Концепція процесу розвитку аграрних формувань та ефективності їх функціонування

Дослідження інтеграції суб’єктів господарювання пов’язане, в першу чергу, з оцінкою її теоретичної сутності та основних методологічних засад, що викликають інтеграційні процеси в економіці в цілому та агропромислових видах виробництва зокрема. Лише за таких умов є можливість подальшого уточнення предмету дослідження відносно умов розвитку інтеграції на рівні суб’єктів господарювання.

Методологічною основою досліджень процесів інтеграції в економіці є роботи Г. Гегеля, В. Енгельгарда, Г. Павельцига, Г. Спенсера та інших авторів, котрі розглядають проблеми інтеграції на логіко-методологічному та загальнотеоретичному рівні.

Дослідження наукових економічних літературних джерел дає можливість виділити серед шкіл та напрямів економічної думки окремі методологічні підходи з питань вивчення суб’єктів господарювання. Пояснюється це складністю, взаємообумовленістю та багатокомпонентністю частин предмету дослідження. Зазаначені підходи є, по-перше - самостійними, а по-друге  - взаємодоповнюючими, що дозволяє визначити якісний бік досліджуваного явища. Так, В. Енгельгард виокремив такі етапи інтеграції складових і цілого: виникнення системності у зв’язках між частками; частки втрачають свої первинні ідентифікаційні якості при включенні до складу цілого; набуття нових якостей новою цілісністю, які спричинені, як якостями складових частин, так і виникненням нових систем внутрішніх зв’язків [448].

Г. Спенсер пропонує, пов’язувати розглядати інтеграцію як диференціацією тканин в під час еволюції та зі спеціалізацією функцій живої матерії. Відповідно до його теорії розвиток всіх живих організмів зумовлений певною сукупністю диференціювань та інтеграцій. Ці процеси “...повинні бути узагальнені та підведені під формулу, що відображає весь процес розвитку. ...Зміни, внаслідок яких багато речей стають однією, повинні бути відомі настільки ж, наскільки і зміни, внаслідок яких одна річ ділиться на декілька” [381, с. 79-82].

Вивчення явища інтеграції показує його здатність об’єднувати у вигляді власних загальнонаукових характеристик ряд інваріантних параметрів, єдність яких формує системний концептуальний підхід до економіко-політичного дослідження об’єкту. По-перше, це універсальність та поліморфічність інтеграції, яка пов’язана з онтологічною та гносеологічною сторонами соціальної та економічної сфер, де інтеграція проникає у  всі сфери економічних відносин, на всіх стадіях відтворювального циклу та на всіх рівнях ієрархії. Поліморфічність характеризує здатність інтеграції до набуття різноманітних видів, якостей та форм прояву.

По-друге, існує постійний тісний зв’язок процесу та результату. Інтеграція як процес представляє об’єднання раніше розрізнених об’єктів в єдине ціле, результатом якого є створення якісно нових та перспективних можливостей цієї єдності та зміна характеристик самих складових. Інтеграція як результат - це єдність та організованість функціонування частин цілого. Об’єднання результуючих та процесуальних частин інтеграції має форму системи взаємовідносин та взаємозв’язків між цілим та його структурними елементами.

По-третє, наявність діалектичної взаємообумовленості диференціації та інтеграції. Розглядаючи інтеграційний процес як формування певної системи, в якій зростає кількість та інтенсивність взаєзв’язків між елементами та знижується рівень їх відносної самостійності стосовно один одного, то в процесі диференціації елементи системи набувають різноманіття, мобільності, відокремленості, розчленованості, спеціалізації складових частин на виконанні притаманних їм функцій [293].

По-четверте, органічна цілісність цілого та його складових частин, що позначається на структурі розвитку інтеграційних процесів на основі зв’язків між частинами, які інтегруються; цілим та його складовими; цілим та сукупністю його елементів; цілим, його складовими і знову утвореною та органічною цілісністю.

В цілому методологічні підходи стосовно дослідження інтеграційних процесів в економіці поділяють на світогосподарський, виробничо-технологічний, рівневий, структурно-функціональний.

При наявності деяких переваг кожного з підходів, варто зауважити, що ступінь дослідження інтеграції в економіці та, тим паче, в АПК, в усій глибині економічного значення ще зовсім не повний і навіть недостатній. Головною причиною є те, що явища, процеси, об’єкти та механізми агропромислової інтеграції досліджуються вченими з різними цілями та вивчались в різних площинах. Згідно цих цілей і поглядів формувався і понятійний апарат, створювались визначення використовуваних термінів. Через це певне розуміння, актуальне в рамках встановлених цілей, досліджуваних аспектів та умов діяльності об’єкта, може виявитися неадекватним для іншого вченого, при умові значної різниці у цілях та поглядах.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/en/catalog/view/45/769/33358.html