Адміністративно-правове забезпечення протидії рейдерству за кордоном

Невід’ємним елементом економіки будь-якої розвиненої держави є наявність організованого ринку злиттів і поглинань. Саме тому, в умовах демократизації суспільних відносин в нашій державі особливого значення набуває належне забезпечення умов для здійснення злиттів та поглинань серед суб’єктів господарської діяльності. Проте, значного поширення набувають негативні приклади здійснення таких реорганізаційних заходів. У випадку реалізації операції злиттів та поглинань обов’язково відбувається припинення одного суб’єкта господарювання. Головне, щоб таке припинення було добровільним та самостійним. Але практика показує, що часто зазначені дії здійснюються або з порушенням чинного законодавства або внаслідок неправомірного рішення суду.

При недружніх злиттях і поглинаннях закордоном застосовуються засоби впливу, що не порушують закон, хоча і спрямовані проти волі й інтересів власника (власників) підприємства: використання прогалин у системі законодавства, організація скуповування акцій чи боргів підприємства, намагання здійснення тимчасового погіршення економічного та фінансового становища господарюючого суб’єкта, пошук неузгодженостей та інших правових проблем у статуті і т. д.

Однак, більш розповсюдженим в Україні є таке явище як рейдерство, під чим необхідно розуміти процес одержання контролю над підприємством (чи його майном) всупереч волі законного власника/власників, що здійснюється вчиненням різного роду протиправних дій з метою швидкого перепродажу об’єкта рейдерського нападу чи подальшого управління ним. Рейдерство в українському прояві розхитує правову основу держави, яка проголосила приватну власність непорушною, виливається в дестабілізацію системи судів, збільшення корупційних проявів в правоохоронних органах, збиває з нормального робочого ритму підприємства [[i], с. 117].

У нашій країні існує ряд чинників, які сприяють виникненню і широкому розповсюдженню рейдерства, зокрема:

- ліберальна політика економічних відносин, негативну роль при цьому також відіграє інститут «добросовісного набувача»;

- закрита, у своїй більшості, структура власності підприємств;

- основним стимулом до перехоплення управління стала ситуація з реалізацією прав власності, тобто пануванням неринкових форм отримання корпоративних доходів;

- наявність у поглиначів значного адміністративно-правового ресурсу, що значно знижує витрати на захоплення підприємств;

- відносно низька вартість репутації компаній (так званий «гудвіл», goodwill), що в більшості своїй обумовлено малим строком існування ринкових відносин в Україні;

- ділове співтовариство поки ще не виробило стандартів правових норм і ділової етики, які б протирічили використанню протиправних методів одержання контролю над підприємством.

Всі наведені чинники сприяють тому, що на даний час в Україні склалася ціла сфера злочинного і напівзлочинного бізнесу, що полягає в виведенні з-під контролю компаній об’єктів нерухомості, засобів виробництва, нематеріальних активів та іншої власності за допомогою різного роду зловживань правовими та правозастосовними механізмами [[ii]].

В той же час, як вже зазначалося в підрозділах 1.1 та 1.2 роботи, український прояв рейдерства характеризується значним переліком негативних рис, що створюють передумови для корумпування роботи органів виконавчої влади, судових інстанцій, правоохоронних, виконавчих органів. Окрім цього, внаслідок функціонування рейдерства суттєво погіршується інвестиційний клімат в нашій країні.

На механізм протидії рейдерству безумовно впливають економічні, соціальні, організаційні і правові чинники. Кожна країна має свої особливості в правовому врегулюванні і організаційному забезпеченні власної безпеки. Враховуючи недостатність нормативно-правового та наукового забезпечення у формуванні належного адміністративно-правового забезпечення протидії рейдерським захопленням, варто вдатися до вивчення досвіду розвинутих зарубіжних країн у даній сфері. Крім цього, необхідно враховувати той факт, що саме органи державної влади наділені повноваженнями, які дозволяють здійснювати управління суспільними відносинами найбільш ефективно. Саме тому, вважаємо доцільним присвятити даний підрозділ розгляду адміністративно-правового забезпечення при здійсненні недружніх злиттів та поглинань (корпоративного рейдерства) в умовах, де аналізовані нами явища вже досить тривалий час існують та розвиваються та де вже сформувалася належна система спеціальних органів.

Таким чином, метою дослідження в цьому підрозділі виступає аналіз адміністративно-правового забезпечення суспільних відносин у процесі функціонування недружніх злиттів та поглинань, а також корпоративного рейдерства, що здійснюється у США, Великобританії, Австралії, а також європейських країнах романо-германської правової системи. Окрім цього, за доцільне вважаємо виокремити шляхи використання такого досвіду з метою його подальшого застосування в нашій державі.

Розглядаючи ступінь розробленості теми даного дослідження, варто звернути увагу на праці вітчизняних та зарубіжних науковців. Зокрема, такі вчені як П. Астахов, А.І. Берлач, Д. Депамфіліс, Д.В Зеркалов, В.В. Крутов, Стенлі Фостер, Дж. Файнберг, Т.П. Устименко, І.В. Спасибо-Фатєєва, С. Москаленко, В.В. Рябота, І.П. Васильчук в своїх працях заклали основоположні засади адміністративно-правового забезпечення боротьби з рейдерством. Разом з тим, дане явище залишається надзвичайно динамічним, і постійно змінюється, а тому і наукові розробки мають бути динамічними, враховуючи нові потреби, нові аспекти прояву негативних наслідків рейдерства, а також відповідні механізми протидії з боку органів державної влади. Крім цього, у працях наведених вчених недостатньо уваги приділено питанням запровадження позитивного досвіду розвинених держав у сфері протидії даним негативним явищам шляхом застосування заходів адміністративно-правового характеру.

Аналіз позитивного зарубіжного досвіду у роботі буде проводитися на прикладі тих країн, де недружні злиття і поглинання почали набувати широкого розповсюдження ще в середині ХХ століття. Відтак, як держава, так і сам приватний бізнес були поставлені перед проблемою створення ефективної системи протидії рейдерству.