Органи публічної адміністрації спеціальної компетенції у сфері протидії рейдерству в Україні

Недружні злиття і поглинання є звичними явищами у світовій економіці, але Україні набувають нових форм свого вияву, часто – неправомірних, що проявляються в маніпулюванні відомостями про склад акціонерів, зловживаннях своїми корпоративними правами, а також здійсненні антиконкурентної політики, вчиненні інших правопорушень чи навіть злочинів.

Незважаючи на це, правомірні злиття і поглинання мають значний позитивний вплив на розвиток світової економіки загалом та України зокрема, адже забезпечують ефективне використання ресурсів і капіталу, підвищують рівень ділової активності, збільшують кількість робочих місць. Особливо яскраво це відзначається у фінансово-кредитній сфері (Raiffeisen International – банк «Аваль», Volksbank International – банк «Електрон», Cargill Financial Services International Inc. – «Дельта Банк», BNP Paribas – УкрСиббанк, «Внешэкономбанк» – «Промінвестбанк» тощо).

За даними міжнародної консалтингової компанії Grant Thornton International, в найближчі роки прогнозується збільшення обсягу злиттів і поглинань у світі на 10-20 % з огляду на тенденції відновлення у світовій економіці [[i]]. А враховуючи той факт, що основними учасниками злиттів і поглинань в Україні є саме великі міжнародні компанії, то використання позитивних можливостей такої ситуації наразі повинно бути пріоритетним завданням для нашої держави.

Проте, дуже часто, особливо у сфері промисловості та торгівлі, ситуація складається так, що злиття і поглинання не приносять бажаного результату, використовуючи методи, що притаманні рейдерським нападам, спричиняючи збитки та дестабілізуючи процес належного здійснення господарської діяльності.

В даному випадку основний акцент слід зробити на діяльності органів державної влади та уповноважених органів спеціальної компетенції, під якими вчені розуміють центральні органи виконавчої влади, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноважені суб’єкти, для яких забезпечення реалізації державної політики в окремій сфері суспільних відносин на загальнодержавному та місцевому рівнях є єдиним, головним призначенням [[ii], с. 142].

Вважаємо, що в даному випадку найбільш ефективним заходом буде застосування норм чинного законодавства та механізмів регулювання суспільних відносин з боку наведеної групи державних органів у сфері захисту економічної конкуренції, захисту державної власності, а також регулювання фондового ринку. В комплексі такі заходи будуть служити превентивним фактором для протиправних дій в процесі недружних злиттів і поглинань, а також їх переростання в рейдерські захоплення. Акцентування особливої уваги в даному підрозділі на органах державної влади в економічній сфері зумовлено тим, що мета державного управління економікою полягає у необхідності забезпечення гармонійного розвитку суспільства, створенні умов для його внутрішньої і зовнішньої безпеки [[iii]], в тому числі – уникненні передумов виникнення рейдерства.

Відтак, метою даного підрозділу є визначення особливостей функціонування органів державної влади спеціальної компетенції щодо протидії рейдерству, а також обґрунтування можливості застосування та вдосконалення правових норм як основного засобу протидії першопричинам та наслідкам рейдерства, які призводять до небажаних результатів економічного та соціального характеру.

Одразу відзначимо відсутність в Україні спеціального органу державної влади, до компетенції якого б входила протидія рейдерству як одного з основних повноважень. Втім, існує ціла низка органів влади та уповноважених суб’єктів, що завдяки скоординованому поєднанню зусиль можуть ефективно протидіяти рейдерству навіть у такій ситуації. Безумовно, серед їх основних повноважень слід виділити сприяння підприємництву, створення сприятливих умов для функціонування конкурентного середовища, охорона корпоративних прав приватних осіб та держави, а також створення умов для практичної реалізації інституту приватної власності.

На практиці рейдерство загрожує як приватній підприємницькій діяльності, нерухомості, земельним ділянкам так і об’єктам чи корпоративним правам, що знаходиться у державній власності, справляючи величезний негативний вплив на інвестиційний клімат країни в цілому [[iv], с. 2]. На рівні ж окремого підприємства (як державного, так і приватного) чи трудового колективу рейдерство найчастіше призводить до наступних наслідків: розпродажу активів підприємства окремими частинами, припинення його виробничої діяльності, звільнення робітників та зміни керівництва; перепродажу підприємства, перерозподілу його прибутків у випадку успішного функціонування [[v], с. 286]. У переважній більшості випадків рейдерство спричиняє значні несприятливі наслідки для діяльності підприємства або ж взагалі призводить до повної його зупинки.

Основним державним органом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об’єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об’єктів державної власності, виступає Фонд державного майна України. До основних завдань Фонду державного майна України в сфері протидії рейдерству належать: реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна; управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств; захист майнових прав державних підприємств, установ та організацій, а також корпоративних прав держави на території України та за її межами; здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна; управління корпоративними правами держави та ін.[[vi]].

Виходячи із виписаних в законодавстві завдань, Фонд державного майна наділений наступними повноваженнями:

• здійснює повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
• здійснює управління корпоративними правами держави, що перебувають у сфері його управління;
• погоджує мирові угоди, плани санації і переліки ліквідаційних мас та зміни і доповнення до них у справах про банкрутство господарських організацій з корпоративними правами держави понад 50 відсотків їх статутного капіталу, які перебувають у процесі приватизації;
• здійснює контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій;
• бере участь у провадженні справ про банкрутство господарських товариств з корпоративними правами держави та ін.

Основний акцент діяльності Фонду державного майна у процесі боротьби з рейдерством полягає в забезпеченні належної охорони державної власності, в тому числі, її корпоративних прав. Втім, для більш ефективної протидії рейдерству слід дещо відкоригувати його повноваження.