Концепція розвитку механізмів регулювання валютного ринку України

Проблеми розвитку світової валютної системи, валютних криз і війн досліджено у працях зарубіжних учених: Дж. Бек (англ. J. Beck), Т. Давенпорт  (англ. T. Davenport) [84], Ч. Гойет (англ. C. Goyette) [85], Дж. Рікардс (англ. J. Rickards) [86], Л. Вуд (англ. L. Wood) [87]. Проблеми валютної політики України активно обговорюються науковцями на трьох основних рівнях: макро-, мезо- та мікро-. У працях Лукашенко С. В. [88], Шарова О. М. [89], Шемета Т. С.  [90]  досліджено валютні аспекти світової економічної системи та їх вплив на розвиток валютного ринку України. Науково обґрунтована валютна політика та правильний вибір валютного режиму є однією з передумов успішного функціонування будь-якої економіки, а особливо економіки перехідного періоду [91, c. 9].

Важливим інструментом забезпечення макроекономічної стабільності, одним із основних чинників, що визначають конкурентоспроможність національних товаровиробників на закордонних ринках, є валютний курс [92; 93; 94]. У сучасних умовах економічної глобалізації він стає одним з основних комплексних макроекономічних показників, який впливає не лише на зовнішньоекономічну діяльність країн, а й загалом на соціально-економічний розвиток.  Ринковій  економіці  іманентно притаманне коливання цін на всі види товарів та послуг, які можуть мати непередбачувані наслідки для економічних суб’єктів. Зокрема, при проведенні ними фінансових операцій чільне місце відводиться обмінному курсу валют, який щороку стає все складніше прогнозованим як для експортера, так і для імпортера [95, c. 293].

Досліджуючи взаємозв’язки основних валютних пар ринку FOREX методом крос-рекурентного аналізу,  Піскун О. В., Піскун С. О. визначили  міру ламінарності валют світу: валютні пари GBP\CHF, GBP\JPY, USD\JPY взагалі не корелюють із іншими парами. Валютна пара EUR\CHF у деякі проміжки часу корелює з парами AUD\USD, EUR\USD, EUR\JPY та USD\CHF. Досить висока кореляція спостерігається між валютними парами AUD\USD, EUR\USD, EUR\JPY, USD\CHF, USD\CAD,GBP\USD [96, c. 141]. Цими же авторами розглянуто основні методи виявлення та оцінки довгої пам’яті валютних курсів та впливу початкових параметрів на динаміку котирувань основних валютних пар [97]. 

Розбалансованість валютного ринку, негативне сальдо торговельного балансу, високі темпи інфляції свідчать про те, що на сьогодні залишається невирішеною проблема проведення ефективної валютно-курсової політики і визначення оптимального рівня валютного курсу [98, c. 159]. Банківські дисбаланси  на валютному ринку породжують нестабільність долара США, його девальвацію, посилюють дефіцит зовнішньої торгівлі, імпортне засилля іноземних  товарів і ведуть до некерованої деструкції української економіки [99, c. 194].

Актуальність проблеми підсилюється в умовах зростання відкритості національної економіки, коли збільшується ймовірність впливу зовнішніх шоків на внутрішній валютний ринок. Так Божидарнік Н. В. указує, що спекулятивні потоки євровалют посилюють нестабільність національної економіки, ускладнюють її вихід із кризи [100]. Проблеми валютного курсоутворення в Україні досліджуються у працях відомих вчених – фахівців із вказаної проблеми – Береславської О. І. [101; 102], Михайличенка С. Ю. [103], Петрика О. І. [104], Співак І. В. [105]. Скнарь А. О. обґрунтовує моделі короткострокового прогнозування валютних курсів в умовах недостатньої інформації [106].

Фактично всі країни ЦСЄ обрали для себе режими валютних курсів, що найбільш повно відповідають вищезазначеним цілям забезпечення економічного  зростання  та  інтеграції до Європейського валютного союзу (далі – ЄВС). До першої групи належать країни Балтії та Болгарія, що обрали режим валютного правління, до другої – всі інші країни ЦСЄ, що використовують системи плаваючих валютних курсів [107, c. 8]. Для цих країн застосування фіксованого валютного курсу внаслідок дії ефекту Баласси-Самуельсона  матиме  результатом значне зростання реального валютного курсу та відповідну втрату конкурентоспроможності національного експорту, що призведе до проблем з їх платіжними балансами. Досвід трансформаційних економік, які випереджають економіку України за рівнем валового внутрішнього продукту (далі – ВВП) на душу населення (за паритетом купівельної спроможності), свідчить про поєднання у часі процесів економічного зростання і зміцнення реального ефективного обмінного курсу (далі – РЕОК) національних валют. Теоретичні дослідження та емпіричні модельні  розрахунки пояснюють цей феномен дією фундаментальних факторів. Ефект Баласcи-Самуельсона став наріжним каменем теорії реального обмінного курсу і пояснює ендогенні чинники інфляції та курсового зміцнення в країнах, що динамічно розвиваються, зменшуючи розрив у рівні душового ВВП із розвинутими країнами світу [108, c. 17].

Міжнародним валютним фондом для України рекомендовано режим валютного курсу у вигляді системи повзучої прив’язки до євро та долару США з поступовою девальвацією обмінного курсу гривні, що дозволяє стабілізувати національну валюту,  посилити довіру до неї, підвищити монетизацію ринкових процесів шляхом зниження частки псевдогрошових розрахунків, ослабити інфляційні очікування населення.

В останній чверті XX століття валютні ринки опинилися під впливом п’яти нових чинників: загальна лібералізація руху капіталів; розвиток інформаційних технологій; зміна природи курсоутворення; розпад соціалістичної системи; введення євро. Ці чинники разом і кожний по-своєму змінюють якість таких параметрів економіки, як мікроекономічна стабільність, фінансова надійність, збільшують ймовірність виникнення валютних криз [109, c. 195]. Значний внесок у дослідження природи криз зробив Й. А. Шумпетер  (англ. J. A. Schumpeter). Він указував на те, що його попередники фокусували свою увагу на ефектних спадах виробництва, які дістали  назву «кризи».  Вони  вивчали  кризи,  не дивлячись на те, що передує їм або йде за ними; вони бачили в них окремі прикрості, що виникають внаслідок помилок, ексцесів, неправильного керівництва або поганого функціонування кредитної системи. Але вони були не здатні побачити ці кризи в їх істинному світлі, тобто в контексті циклічного процесу, елементами якого вони є [110, c. 367]. Фінансова криза в Україні 2008-2009 рр. позначилася, поміж інших негативних чинників, розбалансуванням валютного ринку, що потребує осмислення причин і наслідків валютної кризи.

В епоху загальної глобалізації одним із найважливіших елементів управління економікою стає можливість своєчасно визначати наростання передкризової ситуації і кризи в країні, на регіональному і міждержавному рівнях.  Мезенцевим  О. М.  для нестаціонарних і досить коротких часових рядів розроблено рекурентні індикатори валютних криз [111, c. 14]. Дослідження валютних криз методом рекурентного кількісного аналізу дало змогу  виокремити  три їх різні типи. Перший тип стосується переходу ринку від фіксованого режиму функціонування до вільноплаваючого.  Другий відображає валютну кризу за вільноплаваючого режиму, що має місце через суттєву переоцінку обмінного курсу. Третій тип за характером протікання кризи  нагадує  фондову.  Відбуваються  кризові явища, пов’язані з погіршенням економічної ситуації країни, після яких ринок природно відновлюється [112, c. 320].

Дослідженню сутності і різновидів фінансових, банківських, валютних криз  присвячені  праці  Барановського  О. I.,  Бєлова О. В., Корецької Н. І. Зміст  рівноваги  платіжного  балансу, акумуляції та використання міжнародних золотовалютних резервів в умовах фінансово-економічних кризових процесів досліджено Ткачом О., Козловським Р. Під фінансовою кризою розуміється різке погіршення стану фінансового ринку внаслідок реалізації накопичених ризиків під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників, що спричиняє порушення його функціонування, зниження цінових показників, погіршення ліквідності та якості фінансових інструментів, банкрутство учасників. Вона має певні особливості прояву на банківському і валютному ринках. За рівнем складності виділяють такі види банківських криз: проста – характеризується негараздами лише в банківській системі; подвійна – банківська криза + валютна криза або криза заборгованості; потрійна – банківська криза + валютна криза + криза заборгованості [113].

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/39121.html