Значення квасолі звичайної та її біологічні особливості

За ботанічною класифікацією квасоля звичайна відноситься до родини Бобових (Fabaceae). роду Квасолі (Phaseolus), підродини Метеликових (Papilionoideae). Рід квасолі об’єднує біля 250 видів, з яких 20 – дикоростучі [198, 211, 212]. Квасоля – однорічна трав’яниста рослина, але зустрічаються дворічні і багаторічні форми. В Укрaїнi вирoщують, пeрeвaжнo, aмeрикaнськi види – квасолю звичaйну (Phaseolus vulgaris L.), квaсoлю лiмську (Phaseolus lunatus L.) та квaсoлю бaгaтoквiткoву (Ph. multiflorus Willd) [119].

Квасоля – одна з давніх культурних рослин, батьківщиною якої є Південна Америка, де вона була однією з основних культур давнього землеробства [56,123, 211, 244]. Квасоля походить з центральноамериканського центру розвитку рослин [15].

В Європу квасолю завезли після відкриття Колумбом Америки, в Україну – з Румунії і Болгарії. Спочатку квасолю використовували як декоративну рослину, потім як овочеву, і тільки з XVIII століття вона набула значення польової і стала однією з основних зернобобових культур [56, 181, 194,198, 254].

В Україні гідротермічні умови сприятливі для вирощування цієї культури. Проте квасолю в основному вирощували на присадибних ділянках[113].

Посівні площі квасолі в Україні, врожайність і відповідно валові збори насіння за роками досить нестабільні [37].

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/84429.html