Психолого-педагогічні особливості та організаційно-педагогічні умови розвитку професійної майстерності викладачів графічного дизайну у вищих навчальних закладах мистецького профілю

Результати аналізу філософської, наукової та психолого-педагогічної літератури дають підстави виокремити низку психолого-педагогічних особливостей розвитку професійної майстерності викладачів графічного дизайну у вищих навчальних закладах мистецького профілю, серед яких важливими вважаємо: 1) інтеграція психолого-педагогічних, проектно-художніх та інформаційно-комунікативних складових професії; 2) усвідомлення викладачами провідного мотиву педагогічної спрямованості їхньої професійної діяльності; 3) залежність рівня професійної майстерності від готовності викладачів до самостійного оволодіння художньо-графічними комп’ютерними програмами; 4) посилення мотивації до самовдосконалення як найдієвішого джерела й рушійної сили професійного зростання; 5) активізація самоосвітньої діяльності викладачів.

Викладання графічного дизайну на сучасному етапі розвитку суспільства характеризується інтегративним характером, оскільки ми маємо справу з творчим продуктом. У зв’язку з цим В. Кремень наголошує, що „особливу роль у виробництві продукту творчості відіграють системи інтегрованого знання” [112, с. 16]. З метою успішної підготовки студентів до проектування графічних художніх творів викладач має інтегрувати психолого-педагогічні, художньо-проектні та інформаційно-комунікативні знання, уміння та навички.

Професійно-педагогічна спрямованість, як основа професійної майстерності викладача графічного дизайну, передбачає готовність до здійснення ним психолого-педагогічної, діагностичної та профілактичної роботи, оскільки домінуюча спрямованість визначає всю психічну діяльність особистості. Аналіз теоретичних досліджень феномену „готовність” дозволяє резюмувати, що дослідники розглядають готовність як систему, як цілісне утворення, що складається з безлічі компонентів; як динамічне явище; як цілісний прояв особи, що відображає стан людини перед початком діяльності, залежний від особистих властивостей і якостей (індивідуальний аспект), його настроєності на подолання утруднень у вирішенні проблеми (мотиваційний аспект) і практичної підготовленості до майбутньої діяльності (когнітивно-операційний аспект) [218; 89; 131; 139; 161; 52].

Індивідуальний аспект готовності викладачів до професійного розвитку визначається рівнем отриманих фахових знань, умінь і навичок, які становлять основу компетентності майбутнього фахівця. Поняття компетентності тлумачать як складне інтегративне особистісне новоутворення, що забезпечує готовність здійснювати конкретну діяльність [185; 190; 193; 194; 219].

Йдеться не про окремі знання або уміння і навіть не про сукупну готовність до окремих видів діяльності, а про властивість, що дає можливість викладачу ефективно здійснювати цілісну професійну діяльність. Так, у системі вищої освіти України прийнята загальна спрямованість на підготовку фахівців широкого профілю. Така установка знаходить відображення і в дизайн-освіті. Підготовка фахівця широкого профілю стає гарантом того, що він органічно сприйматиме все нове і прогресивне, проявлятиме готовність до врахування вимог, які ставить сучасний рівень науки і техніки, розумітиме складні шляхи розвитку мистецтва та дизайну, відчуватиме близькі та далекі перспективи.

Дослідники теорії вищої школи зазначають, що відносна некерованість, активність і швидка змінюваність середовища, у якому проходить професійна діяльність викладачів, вимагає їхньої готовності до самостійного поповнення знань, розвитку вмінь і навичок, перегляду ключових категорій навчально-виховного процесу та систематичної адаптації до нових умов [144; 134; 148; 53; 34].

Проте, практика роботи вищих навчальних закладів дозволяє стверджувати, що однією з важливих освітніх проблем є проблема мотиваційного підґрунтя для саморозвитку та самовдосконалення.

Важливу роль у розвитку професійної майстерності відіграє стійка позитивна мотивація педагогічної діяльності викладача вищої школи як вияв його професійної ідентичності. Нагадаємо, що мотивація – це внутрішній сенс зовнішньої діяльності. Оскільки професійна діяльність викладача графічного дизайну є полівмотивованою, то наявність кількох різноважливих фахових напрямків зумовлює співіснування певної ієрархії сенсів. Це можуть бути як соціально значимі мотиви, наприклад, професіоналізація, так і прагматичні, як-то самоствердження.

У системі мотивів, потреб і ціннісних орієнтацій майстерність усвідомлюється викладачем як цінність, як мета, досягнення якої особисто для нього є найважливішим фактором саморуху до вершин професіоналізму. Основні умови досягнення цих вершин містяться в самому суб’єкті творчої діяльності, зокрема в мотивах, у тому випадку, коли мотиваційна сфера усвідомлюється викладачем не лише як соціально важливе об’єктивне явище, але й як суб’єктивна, особистісна цінність [145, с. 246]. Оволодіти нею – означає отримати такий ступінь свободи, на якому викладач має можливість уявляти, проектувати й досягати бажаних результатів.

З точки зору психологів [4; 7; 42; 144; 157; 217] мотивація має базуватися на аксіологічному підґрунті. Розвиток цінностей відбувається на базі ключових інтересів особистості, які відносяться до найбільш дієвих мотивів діяльності. Категорія цінностей значною мірою регулює поведінку людини, дозволяє використовувати певні важелі в розвитку необхідних професійних орієнтирів особистості. Отже, діагностика ціннісної сфери викладача, його пізнавальних інтересів, умотивованої психологічної готовності до професійного вдосконалення є однією з методологічних вимог до організації цього процесу.

Мотивом самовдосконалення викладача може бути бажання отримати визнання колективу, відчути свою значущість, а також можливість бачити перспективи кар’єрного росту. Мотивація самовдосконалення, як наслідок попереднього розвитку особистості, є адекватною реакцією на зовнішні впливи. Тому організація процесу розвитку професійної майстерності передбачає продуману стратегію використання чинників, які б створили базу для емоційної та інтелектуальної напруги, прагнення до вдосконалення. Психологічною умовою розвитку емоційної гнучкості є усвідомлення викладачем ролі і значення афективної сфери особистості в оптимізації діяльності, спілкування, психологічного та фізичного здоров’я як викладачів, так і студентів.

У процесі професійного розвитку викладача актуальними для нього стають глибоко особистісні мотиви, динаміка яких позитивно впливає й на підвищення професійної майстерності. Сукупність сенсів утворює систему особистісних духовних цінностей викладача, його особистий професійний менталітет, його індивідуальне професійне кредо. Важливо, щоб викладач володів смислотворчістю, тобто вмів черпати все нові й нові сенси зі своєї професії. Поєднання власного професійного розвитку викладача графічного дизайну і сприяння ним професіоналізації студентів зумовлює глибинну професійну мотивацію. За таких умов професійна майстерність викладача графічного дизайну є запорукою майбутнього професіоналізму студентів. Саме цей симбіоз зумовлює гуманістичну спрямованість розвитку професійної майстерності викладача [115].

Визначальною для нашого дослідження є мотивація професійного самовдосконалення та саморозвитку. Для викладача графічного дизайну це педагогічна діяльність на рівні педагогічної майстерності. Психологічною умовою розвитку професійної майстерності є усвідомлення викладачем провідного мотиву власної поведінки, діяльності, спілкування та необхідності його педагогічної спрямованості.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/452283.html