Професіограма викладача графічного дизайну

Необхідність створення професіограми викладача графічного дизайну зумовлена тим, що: 1) педагогічна професія включає в себе широкий клас спеціальностей, які істотно розрізняються як за об’єктом впливу, так і засобами навчання, які в свою чергу залежать від специфіки навчальної дисципліни; 2) праця викладача графічного дизайну інтегрує педагогічну, дизайнерську, художню й технічну (комп’ютерну) діяльність, тобто в тій чи іншій мірі потребує наявності якостей, необхідних для роботи в системах: „людина – людина”, „людина – художній образ”, „людина – знакова система” і, в певній мірі, „людина – техніка”; 3) як логічне підтвердження попереднього пункту: викладач графічного дизайну готує не лише майбутніх викладачів-дизайнерів, а в основному фахівців, робота яких в подальшому може проходити в різних системах; 4) самі викладачі, крім педагогічної, часто займаються художньою чи дизайнерською діяльністю, що теж передбачає належність до певної системи професій.

Аналіз наявних на сьогодні професіограм показує, що є різні варіанти професіограм вчителя, вихователя, класного керівника, викладача, педагога, художника, дизайнера, WEB-дизайнера, але професіограми викладача графічного дизайну немає [98].

Першими спробами створення професіограм можна вважати переліки вимог до особистості педагога, його здібностей, майстерності та психолого-фізичних якостей [127, додатки]. Сукупність цих професійно зумовлених вимог визначається як професійна готовність до педагогічної діяльності. В її складі дослідники виділяли, з одного боку, психологічну, психофізіологічну і фізичну готовність, з іншого – науково-теоретичну і практичну компетентність як основу професіоналізму. Зміст професійної готовності як відображення мети педагогічної освіти пізніше акумулювався в професіограмі, яка відображає інваріантні, ідеалізовані параметри особистості та її професійної діяльності.

У сучасній теорії та практиці керування персоналом професіограма розцінюється як документ, який поряд з тарифно-кваліфікаційними довідниками сприяє кращому підбору працівників особливо важливих професій [143]. Відмінність між поглядами авторів навчальних посібників та монографій полягає в тому, як краще описати роботу і які вимоги до працівника слід включати в професіограму. Так, більшість дослідників рекомендують виділяти в професіограмі шість розділів: професія, процес праці, санітарно-гігієнічні умови праці, психофізіологічні вимоги професії до працівника, професійні знання та навички, вимоги до підготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

Дещо іншу структуру побудови професіогрми пропонує С. Сотникова: загальні положення, підготовка кадрів, типові виробничі показники роботи, санітарно-гігієнічні умови праці, медичні протипоказання, кваліфікаційний профіль [224, с. 367].

У збірнику, виданому в 1996 році на замовлення Державного центру зайнятості, професіограми основних професій охоплюють розділи: соціально-економічна, виробнича, санітарно-гігєнічна характеристики професії, вимоги професії до індивідуально-психологічних особливостей спеціаліста та підготовка кадрів [198].

Два основних компоненти виділяє в професіограмі К. Абульханова-Славська: трудограму (характеристика об’єктивних сторін певної професії) і психограму (вимоги, які ця професія пред'являє до особистості фахівця) [4, с. 98]. Специфікою психограми є установка на виявлення, насамперед, тих професійно важливих якостей, які піддаються значному розвитку в процесі оволодіння професійною майстерністю.

Нагадаємо, що термін „психограма” був введений на початку XX ст. німецьким психологом В. Штерном, який розробив методику складання узагальненого психологічного портрету конкретної особистості. В. Штерн запропонував також складати часткову психограмму, яка б відображала не всі сторони особистості, а тільки важливі для певного практичного завдання. Так склалася психограма особистості успішного професіонала, яка відображає професійно важливі якості. При цьому мова йде не про особистість конкретної людини, що працює в професії, а про типовий портрет успішного професіонала [199]. Психограма передбачає психологічний аналіз структури діяльності та характеристику вимог, що пред’являються професією до психіки людини. Зміст і обсяг психограми залежать від мети, з якою проводиться вивчення професії. В якості такої мети можуть бути профвідбір, профорієнтація і профконсультація, професійне навчання, раціоналізація режиму та умов праці.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/452283.html