Быстрый переход к готовым работам
|
Аналіз стану та перспектив інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послугРаціональне врахування впливу комплексу тих та інших різновекторних факторів, а також особливостей розвитку держави потребує розроблення скоординованих заходів щодо розвитку інформаційного суспільства та суспільства знань. З цією метою необхідно об’єднати зусилля держави, бізнесу та громадянського суспільства. На даний час для більшості держав розвиток інформаційного суспільства є одним з національних пріоритетів. При цьому інформаційно-комунікаційні технології є необхідним інструментом соціально-економічного прогресу, одним з основних чинників інноваційного розвитку економіки. Результати застосування міжнародного досвіду свідчать, що цифрові технології стали рушійною силою соціально-економічного розвитку, відновлення економіки багатьох держав світу та визначають основу сталого розвитку в майбутньому. Розвинуті держави світу на межі XX-XXI століть поставили собі за мету прискорений перехід до нового етапу розвитку - інформаційного суспільства, що дасть змогу забезпечити рівень суспільного добробуту, здійснити перехід від економіки з паливно-сировинною спрямованістю до економіки, заснованої на знаннях, досягти скорочення числа загроз національній безпеці, залучити громадян до всіх благ інформаційного суспільства [138]. За результатами міжнародних досліджень рейтинги України за окремими індексами, що стосуються впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, становлять: - глобальний індекс конкурентоспроможності 2011-2012 (WEF Global Competitiveness Index) - 82 місце із 142 держав; - індекс технологічної готовності 2011-2012 (WEF Technological Readiness Index) - 82 місце із 142 держав; - індекс мережевої готовності 2011-2012 (WEF Networked Readiness Index) - 75 місце із 142 держав; - готовність уряду (Government readiness) - 122 місце із 138 держав; - використання урядом інформаційно-комунікаційних технологій (Government usage) - 75 місце із 138 держав; - рейтинг за електронною готовністю 2010 (EIU eReadiness Ranking) - 64 місце із 70 держав; - індекс електронного уряду ООН 2012 (UN e-Government Index) - 68 місце із 193 держав. Основними умовами розвитку інформаційного суспільства в Україні є: - забезпечення координуючої ролі держави в реалізації національної інформаційної політики із застосуванням принципів державно-приватного партнерства; організації наукових досліджень, створення та розвитку трудового потенціалу; - концентрація ресурсів держави на пріоритетних завданнях розвитку інформаційного суспільства; - розвиток національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури та її інтеграція до світової інфраструктури; - вільний доступ до інформації і знань, крім обмежень, установлених законом; - удосконалення законодавства з питань регулювання суспільних відносин в інформаційній сфері; - підтримка вітчизняних суб’єктів індустрії програмної продукції; - сприяння розвитку міжнародного співробітництва; - постійне вдосконалення бізнес-клімату і розвиток конкуренції; - становлення національної інформаційної індустрії; - впровадження новітніх технологій у систему виробництва і споживання та розвиток високотехнологічного машинобудування [138]. Проблеми, що перешкоджають підвищенню ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення якості життя громадян, забезпеченню конкурентоспроможності України, розвитку економічної, соціально-політичної, культурної та духовної сфери суспільства, вдосконаленню системи прийняття державних управлінських рішень, мають комплексний характер і не можуть бути розв’язані на рівні окремих державних органів або адміністративно-територіальних одиниць. Усунення таких проблем потребує значних ресурсів, скоординованого проведення організаційних змін і забезпечення узгодженості дій за відповідним напрямом [138]. Основні потоки найбільш затребуваних з боку населення державних послуг свідчать про певну виражену специфіку формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послу у рамках цього виду послуг, що надаються на базі сучасних інформаційних технологій. Так, найбільшою популярністю користуються наступні їх види: медичні послуги, житлово-комунальні послуги, звернення у відділення Пенсійного фонду, подання податкових декларацій і оформлення документації на грошові субсидії, послуги, пов’язані з особистим автотранспортом, зміна паспорта, оформлення постійної або тимчасової прописки, реєстрація права на об’єкт нерухомості, оформлення у власність земельної ділянки, оформлення документу для житлових субсидій, послуга соціального забезпечення. Інакше кажучи, переважно населення рухається у бік державних послуг, а не послуги органів державної влади рухаються за населенням. За 2013 рік до Пенсійного фонду України надійшло 592 запити. Із них отримано: електронною поштою - 313, поштою - 265, факсом - 6, телефоном - 2, під час особистого прийому - 6. За особою запитувача найбільше запитів надійшло від фізичних осіб - 536, від юридичних осіб - 36, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи - 8, від представників засобів масової інформації - 12. За результатами розгляду запитів на інформацію: задоволено - 455 запитів, надіслано належним розпорядникам інформації – 81, відмовлено – 56 [122]. Основними адміністративними послугами, що надаються органами доходів і зборів, є: - видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків; - внесення до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта; - взяття на облік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; - зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; - видача документів про взяття на облік платника податків; - видача довідки про зняття з обліку платника податків; - видача довідки про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів платникам податків, які припиняються / припиняють підприємницьку діяльність; - видача довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами доходів і зборів; - видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію); - видача довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку [118]. Тому ці види приведених вище державних послуг підлягають пріоритетному переводу в електронний вигляд. Крім того, найважливішою передумовою переважного переводу цих послуг в електронний вигляд є той факт, що на сьогодні, практично усе населення України оплачує телефонні послуги через термінали електронної оплати, а більше 50% мають доступ до Інтернету. Відповідно до програми Європейського Союзу «Європейська стратегія здоров’я 2020» необхідно розробити та забезпечити виконання Загальнодержавної програми «Здоров’я - 2020: український вимір», що сприятиме вдосконаленню підходів до методів розв’язання актуальних проблем у галузі охорони здоров’я. Принципово новим для України підходом до реформування медичної галузі є створення єдиної (інтегрованої) інформаційно-аналітичної системи обліку стану здоров’я громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, на основі електронної ідентифікації пацієнтів у закладах охорони здоров’я, збору даних профілактичних обстежень з метою подальшого використання в аналітичних, експертних і статистичних системах. Важливою умовою створення зазначеної системи є забезпечення дотримання норм статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, створення системи дистанційного консультування та діагностики з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, що об’єднують великі заклади охорони здоров’я та наукові установи. Е-медицина повинна забезпечувати взаємодію між пацієнтами, медичними працівниками та установами за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Основними напрямами діяльності в галузі розвитку е-медицини є: - впровадження автоматизованих інформаційних галузевих систем, які, зокрема, дають змогу перейти до ведення медичної документації в електронному вигляді; - розвиток телемедицини; - удосконалення розвитку системи моніторингу стану здоров’я населення; - створення та впровадження нових комп’ютерних технологій профілактики захворювань, діагностики, забезпечення лікувальних процесів; - створення загальнодоступних електронних медичних ресурсів [146]. Перспективи формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг в Україні знаходиться на стадії впровадження цієї технології. Практично завершено етап первісного оснащення державних органів сучасною обчислювальною технікою та створення відповідної інформаційно-технологічної та комунікаційної інфраструктури забезпечення їхньої діяльності. Разом із тим результати впровадження ІКТ в органах державної влади носять переважно внутрішньовідомчий характер, що не дозволяє суттєво поліпшити міжвідомчу взаємодію та підвищити якість державних послуг, що надаються громадянам. Неналежно виконується обов’язок органів влади розміщувати та оперативно оновлювати на власних сайтах у мережі Інтернет необхідну інформацію. Сайти часто не підтримуються централізовано, не об’єднуються в єдиний портал і передбачають лише односторонній зв’язок без надання громадянам та бізнесу державних послуг. Актуальною залишається проблема доступу громадян та організацій до мережі Інтернет, особливо в сільській місцевості, невеликих містах та віддалених районах.
Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/85540.html |
|