Педагогічні умови виконавсько-творчого становлення скрипаля у навчальному процесі

Метою методичної системи є підвищення ефективності процесу формування виконавської культури скрипаля в умовах застосування мистецько-персоналізованого підходу у вищих мистецьких навчальних закладах, що забезпечується створенням та дотриманням таких педагогічних умов.

Спонукання студентів до самостійного осягнення виконавського мистецтва та до художнього самопізнання в контексті фахової діяльності. Ця умова сприяє формуванню у студентів потреби до оволодіння оцінно-рефлексивними механізмами у процесах самоосмислення набутого виконавського досвіду в ціннісно-пріоритетному середовищі виконавського мистецтва. Спонукання до оцінно-рефлексивного аналізу особистісно-фахових та художньо-виконавських здобутків виконавського мистецтва.

Скрипаль вступає у вищий навчальний заклад з певним рівнем сформованості виконавського досвіду. Метою навчання у вузі, основою його мотивації навчання є досягнення вершинних рівнів виконавської діяльності на ґрунті активізації самостійно-творчої роботи, розвитку мотивації на постійне фахове самовдосконалення скрипаля.

У зв’язку з цим, виникає потреба розвитку у студентів потреби до виконавського рефлексивного самопізнання та самооцінки власного рівня професіоналізму з метою визначення траєкторії його подальшого перспективного індивідуально-особистісного фахового становлення.

В цих умовах першочерговим завданням викладача є спонукання студента до самопізнання власного фахового розвитку в умовах навчання вузу, самооцінки характеру задіяності у фаховій діяльності індивідуально-особистісних характеристик, самоаналіз ступеню їх виявлення та доцільності у інтерпретаційному процесі, а також самовизначення у доборі актуальних для його рівня фахового розвитку прогресивно-творчих методик навчання гри на скрипці.

З метою формування у студентів особистісно-фахової потреби-мотивації до оволодіння оцінно-рефлексивними механізмами викладач залучає студента до самостійного вивчення протягом короткого терміну вивчення нового твору на вибір (мініатюра) з подальшою вербальною конкретизацією на уроці за завчасно поданою схемою, яка містить: відомості про композитора та стиль твору; визначення художньо-технічної та художньої-образної домінанти твору та визначення індивідуально-особистісного потенціалу їх виконання. Тобто здійснюється формулювання мети – визначення та відтворення художньо-технічних особливостей музичного твору, який у свою чергу диференціюється на співставлення наявних можливостей виконавця відтворення даного твору і визначення потенційно-необхідних для його художньо-вартісної реалізації. В процесі опанування твором самоосмислення спрямовується на визначення ступеню та типу персоналізації виконавцем твору, а також визначенням рівня розвитку індивідуальної техніки скрипаля (раціональна, художньо-стильова). Лише після такого виконавського експрес-аналізу студенту пропонується проаналізувати виконання даного музичного твору у інтерпретації відомого виконавця за наперед визначеними ознаками: емоційність,змістовність, віртуозність, наявність виконавської новизни – виконавське новаторство. Таким чином, такий диференційований підхід до виконавської діяльності, з суб’єктивної та об’єктивної точок зору, дає можливість майбутньому виконавцю здійснювати самопізнання та самооцінку на тлі аналізу ціннісних досягнень інтерпретаторського мистецтва. Майбутній виконавець, здійснивши деталізовану диференціацію та самоаналіз власного фахового розвитку через механізми інтеріоризації та екстеріоризації змісту музичного навчання, визначає прогресивні та негативні сторони власного художньо-технічного розвитку, чим фактично самоспрямовується на пошук подальшої індивідуальної стратегії навчання.

Забезпечення цієї умови має на меті інтенсифікацію процесів самоіндивідуалізації навчання, що, насамперед, означає стимуляцію задіяності у процесі становлення мотивації музиканта-виконавця особистісно-фахового самозвернення, що виражається через задіяність чинників самосвідомості – самопізнання, самооцінки. Важливого значення у процесі формування у студентів самостійного осягнення виконавського мистецтва та власного художнього самопізнання має спонукання майбутнього виконавця до зовнішнього та внутрішнього самоспостереження як основи фахового самопізнання. Перший вид самоспостереження спрямовується на спостереження виконавцем власної практичної діяльності зі співвіднесенням її з особистісними цілями та установками, а також з художніми потребами загального фахового розвитку скрипаля. Другий вид самоспостереження спрямовується в середину «Я» виконавця. В даному процесі самоспостереження виступає як засіб пізнання виконавцем власних персональних диспозицій їх спрямованості на вирішення проблем, які виконавець ставить перед собою сам і, які перед ним ставляться в процесі навчання у вузі. Така диференціація процесу самопізнання необхідна для пізнання особистісних властивостей, за допомогою механізмів інтеріоризації виконавця та її подальшої гармонізації з фаховою діяльністю за допомогою механізмів екстеріоризації, що становить основу рефлексивно-аксіологічних дій музиканта-виконавця.

 Таким чином, впровадження даної педагогічної обставини у навчальний процес сприяє поетапному, цілеспрямованому самопізнанню виконавської особистості скрипаля та її подальшої взаємогармонізації з потребами, вимогами навчального процесу. Від задіяності рефлексивно-аксіологічних дій у становленні виконавця-скрипаля залежить подальше акместановлення його виконавської культури.

Важливого значення у самостійному осягненні виконавського мистецтва та художнього самопізнання надається сформованості адекватної виконавської самооцінки. Саме самооцінка дозволяє виконавцю критично відноситися до самого себе, постійно співвідносити свої можливості і здібності з фаховими вимогами, напрацьовувати уміння ставити перед собою реальні цілі. Виконавець повинен вміти аналізувати суб’єктивну оцінку і співставляти її з об’єктивними вимогами фахового розвитку.

Отже, дана педагогічна умова спрямовується на інтенсифікацію самоіндивідуалізації навчання через розвиток внутрішнього та зовнішнього виконавського самоспостереження, а також напрацювання аналізу суб’єктивної самооцінки та її об’єктивації для подальшої взаємогармонізації особистісної та фахової сфер виконавця-скрипаля у навчальному процесі.

Забезпечення творчо-діалогової взаємодії між викладачем та студентом визначається важливою педагогічною умовою у процесі реалізації принципів формування виконавської культури скрипаля, за якої діалог будується на стосунках рівноправних партнерів по спілкуванню, емоційній відкритості і довірі, сприяє творчо-пошуковій спрямованості навчального процесу, під час якого викладач та студент взаємообмінюються власними самоспостереженнями, самооцінками і спільно визначають генеральну стратегію фахового розвитку.

Однак, виступаючи організатором навчально-пізнавальної діяльності студентів, педагог виконує функцію наставника в активізації їхньої самоосвіти, саморозвитку. Забезпечення означеної умови спонукає студентів до глибинного розкриття та подальшого розвитку індивідуальних виконавських рис. Для цього педагог лише спрямовує, орієнтує студента на виправлення недоліків. При цьому він повинен диференційовано визначити основні недоліки та позитивні риси студента у розвитку його художніх та технічних умінь. У зв’язку зі складністю розвитку художньо-технічних умінь скрипаля, викладач ВУЗу зобов’язаний на першому етапі індивідуальних уроків спільно з учнем здійснити їх взаємоаналіз, визначити основні проблеми технічного розвитку студента, запропонувати методику їх усунення. Сам студент повинен самостійно проаналізувати дані настанови педагога в процесі самостійної роботи над визначеними недоліками через задіяність рефлексивно-аксіологічних процесів і, в подальшому, вже спільно з викладачем конкретизувати методику їх корекції. Таким чином, усунення недоліків відбувається з урахуванням особистісного, персоналізованого ставлення студента до процесу фахової корекції, що створює ефект самокорекції, ненав’язливості інформації педагога, і, тим самим, активізує його подальшу потребу студента у самоаналізі власних виконавських умінь та навичок.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/40195.html