Функції експертної мови

Функції мови судової експертизи як знакової системи формуються в термінах науково-експертного суспільства в цілому, або окремого індивідуума - експерта  як особи, або мови, як знакової системи в комплексі решти всієї термінологічно-понятійної системи.

1. Комунікативна функція  мови судової експертизи є основною функцією мови як знакової системи. Без необхідності в експертній комунікації не було б і мови експертизи, але без мови експертизи не було б і сучасного експертного суспільства.Система мовної комунікації експерта доповнюється і поєднується з системами внемовних комунікацій; і саму мовну комунікацію не можна зрозуміти до кінця без паралельного розгляду внемовних комунікацій.

Тільки завдяки розвитку мови експертизи експертне суспільство в цілому стало тим, чим воно стало. Це можна виразити потрійною схемою: експерт ---------- реальність ---------- експертна мова.

Специфічні експертні якості отримуються завдяки оволодінню практичними навичками і експертною мовою. Мова судової експертизи виникла і існує перш за все для того, щоб експерти могли спілкуватися, обмінюватися інформацією. Мова здійснює свою комунікативну функцію оскільки будучи системою знаків, немає іншої форми спілкування і  експертам спілкуватися по-іншому не можна.

Текст буде інформативним для експерта тільки тоді, коли експерт готовий до його сприйняття і коли відомості, що містяться в нім, якимсь чином подіють на його поведінку.

Інформація – це відомості, доступні для розуміння і важливі для поведінки того, кому вони адресовані. Експертна інформація – це інформація, яка є інформативною (доступною і важливою) для експерта. Інформація передається в просторі і в часі. У просторі – це означає  від експерта до експерту, від одного іноземного вченого до іншого. У часі – означає від вчорашнього дня до сьогоднішнього, від сьогоднішнього – до завтрашнього. Інформація зберігається і передається із століття в століття, з тисячоліття в тисячоліття. Завдяки мові судової експертизи здійснюється спадкоємність експертної науки, відбувається накопичення і засвоєння досвіду, виробленого передуючими поколеними експертів.

2. Розумова функція (когнітивна, від латів. cognitio – ‘пізнання’) мови експерта, яка тісно зв'язана з комунікативною.  Говорити – означає виражати свої думки, т.ч. комунікативна функція виховує, «вирощує» розумову. Експерт що говорить – є експертом що думає.

Основна форма мислення, об'єднуюча всіх експертов в переважній більшості життєвих ситуацій, – це мислення мовне, словесне. Слова, терміни, поняття і інші одиниці мови виступають в ході розумової діяльності в якомусь «не своєму» вигляді, їх важко схопити, виділити (людина думає швидше, ніж говорить), і наша «внутрішня мова» (термін, введений психологом Л.С. Виготським) фрагментарна і асоціативна. Це означає, що слова, терміни, поняття тут представлені якимись своїми «шматочками» і з'єднуються вони між собою не так, як в звичайній «зовнішній» мові, а плюс до того в мовну тканину думки украплюються ще образи – зрительные, слухові, дотикові і тому подібне. Структура «внутрішньої» мови набагато складніша, ніж структура мови «зовнішньою», доступною спостереженню, оскільки в її основі лежать категорії і одиниці конкретної мови.

Мова експерта – не просто форма, оболонка для думки, це навіть не засіб мислення, а швидше його спосіб. Сам характер формування розумових одиниць і їх функціонування значною мірою залежить саме від експертного мови.

3. Пізнавальна функція (акумулятивна, тобто накопичувальна) експертної мови означає, що частина того, що знає експерт про світ, прийшло до нього з мовою, через посереднитство мови. Його власний досвід, здобутий за допомогою органів чуття, складає нікчемну частину його знань.

Основний розумовий «інструмент», за допомогою якого експерт пізнає мир, є поняття. Поняття утворюється в ході практичної діяльності експерта, завдяки здібності його розуму до абстрагування, узагальнення. Поняття відривається від наочно-плотського образу предмету і стає одиницею логічного мислення експерта.

Експерт спостерігає безліч явищ об'єктивної дійсності, порівнює їх, виділяє в них різні ознаки. Ознаки неважливі, випадкові він «відсікає», відволікається від них, а ознаки істотні складає, підсумовує – і виходить експертне поняття. Наприклад, порівнюючи різні види зброї  в свідомості експерта формується поняття «зброї», під яке підводиться все різноманіття спостережуваних конкретних видів зброї; воно-то і закріплюється у відповідному слові «зброя». Слово є типова, нормальна форма існування поняття. Для того, щоб зрозуміти, що, пістолет Макарова і пістолет Дезет Голок в Єгипті – ця вся «зброя» необхідні деякі розумові зусилля і час. Але саме такий магістральний шлях експертного пізнання – від окремого до загального, від конкретного до абстрактного.

Такий шлях семантичної еволюції мови судової експертизи різних країн: значення узагальнені, відвернуті зростають в них на базі значень конкретніших. Так в мові судової експертизи європейських країн можна знайти скільки завгодно прикладів різної класифікації навколишньої дійсності. Так, в ситуації, в якій український експерт скаже просто нога («нога»), англієць повинен буде вибрати, чи спожити йому слово leg або слово foot – залежно від того, про яку частину ноги йде мова: від стегна до щиколотки або ж про ступню. Аналогічна відмінність – das Bein і der Fu? – представлено в німецькій мові. Екперт скаже по-українськи палець безвідносно до того, чи йде мова про палець на нозі або пальці на руці. А для англійця або німця це «різні» пальці, і для кожного з них є своє найменування. Палець на нозі називається по-англійськи toe, палець на руці – finger; по-німецьки – відповідно die Zehe і der Finger; при цьому, втім, великий палець має своє особливе найменування: thumb в англійському і der Daumen в німецькому.

Мова судової експертизи виявляється для експерта класифікатором об'єктивної дійсності і прокладає шлях для експертного знання. Разом з тим мова нав'язує свою систему класифікації.

Мова судової експертизи гнучка і рухома, показує експертну думку у всій її ясності і дозволяє їй рухатися вільно; а стаючи негнучкою і ваговитою вона утрудняє експертну думку. На практиці мова судової експертизи як засіб спілкування відповідає своєму «експертному погляду на світ» і повністю забезпечує комунікативні потребі експерта. Мова  активно способствовует розвитку прогресу експертного знання. Велика роль мови судової експертизи в освоєнні термінів сучасних науково-технічних досягнень країн Європи, США, СНД. Гнучкий механізм словотворення мови судової експертизи  дозволяє миттєво створювати і легко оволодівати величезною кількістю нових слів, які знадобилися експертові для засвоєння маси понять, що хлинули ззовні.

4. Номінативна (або називна) функція - є надзвичайно важливою  функцією мови судової експертизи. Назва експертних явищ і предметів складає невід'ємну частину експертного пізнання. Експерт, узагальнюючи масу конкретних явищ, відволікаючись від їх випадкових ознак і виділяючи істотні, випробовує потребу закріпити отримане знання в експертному понятті. Так з'являється назва. Як щоб не назва, експертне поняття залишилося б безтілесною, умоглядною абстракцією. За допомогою поняття експерт може як би «зупинити – це я вже знаю» обстежену частину навколишньої дійсності і відправитися вивчати далі.

Отже, вся та система понять, якою володіє сучасний експерт, будується на системі назв. Назви – це не тільки імена власні, але також і імена прозивні, це термінологія науки судової експертизи, це все її назви.

Номінатівная функція мови судової експертизи служить не просто для орієнтації експерта  у просторі та часі, стикаючись  з функцією пізнавальною, вона бере участь в процесі пізнання експертом  світу.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/450394.html