Теоретичне обґрунтування педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до використанні інтегрованих форм організації навчального процесу

Аналіз довідникової літератури дозволяє зробити висновки про те, що під терміном «умови» розуміється:

- сукупність факторів, істотних обставин, від яких щось залежить, оточення, в якому щось відбувається [254; с.827];

- те, від чого залежить щось інше (обумовлене), істотний компонент об’єктів (речей, їх станів, взаємодій), з наявності яких з необхідністю випливає існування даного явища. Сукупність конкретних умов даного явища утворює середовище його протікання, від якого залежить дія законів природи й суспільства. Умова як одна з категорій детермінізму утворює, таким чином, момент загального діалектичного взаємозв’язку [347; с.497-498].

Слід зазначити, що умова на відміну від причини, яка породжує те чи інше явище, створює обстановку, середовище, в яких воно виникає, існує й розвивається. Умова - не лише впливає на речі, але є основою їх виникнення, без чого не може бути речі як такої.

Отже, поняття «умови» в контексті нашого дослідження розуміємо як: середовище, обстановку, в якій забезпечується ефективність організації підготовки майбутнього вчителя до використання інтегрованих форм навчання у початковій школі; обов’язкове виконання, здійснення певних педагогічних заходів для створення необхідних середовища, обстановки, в яких можлива організація відповідних видів діяльності, що забезпечують формування готовності студентів до впровадження інтегрованих форм у навчальний процес молодших школярів.

Дидактика вищої школи педагогічні розглядає умови як сукупність заходів, що забезпечують досягнення студентом певного рівня діяльності. Педагогічні умови – це те, що свідомо створюються в навчальному процесі з метою забезпечення найбільш ефективного формування й протікання необхідного процесу. Якість створених умов безпосередньо впливає на результат досягнення поставленої мети.

 За визначенням В.Андрєєва, педагогічні умови – це «обставини процесу навчання, які є результатом цілеспрямованого відбору, конструювання й застосування елементів змісту, методів, прийомів, а також організаційних форм навчання для досягнення дидактичних цілей» [5; с.124]).

Основними компонентами педагогічних умов є [43; с.36]:  

- ставлення до вихованця як до суб’єкту життя, здатного до культурного саморозвитку й самозмінювання;

- ставлення до освіти як до культурного процесу, рушійними силами якого є діалог і співробітництво його учасників у досягненні цілей їхнього культурного саморозвитку;

- ставлення до освітнього закладу як до цілісного культурно-освітнього простору, де живуть та відтворюються культурні взірці життя його суб’єктів, відбуваються культурні події, здійснюється виховання людини культури.

Оскільки діяльність, майбутнього вчителя з організації інтегрованого навчання має суб’єкт-суб’єктний характер, в контексті нашого дослідження особливого значення набувають питання професійного зростання особистості вчителя.

Як зазначає Н.Кузьміна, самопросування індивідуальності до вершин професіональної діяльності зумовлено такими трьома групами умов: об’єктивні, що пов’язані з реальними умовами середовища, в якому живе педагог; суб’єктивні, пов’язані з особистісними передумовами успішної професійної діяльності (мотиви, здібності рухатися до вершин професіоналізму, спрямованість на отримання найвищих результатів, самопізнання своїх професійних можливостей, відповідальність за результати перед оточуючими й самим собою); об’єктивно-суб’єктивні, пов’язані з організацією професійного середовища та способами дій, що визначають продуктивність педагогічної діяльності [201].

Як слушно зазначає І.Прокопенко, ще недавно у підготовці майбутнього фахівця пріоритетними були зовнішні фактори впливу. Відповідно до сучасної парадигми освіти внутрішні фактори, що включають у себе важливі властивості особистості (гуманність, педагогічний такт, емпатія, діалогічність тощо), більшою мірою впливають на підготовку майбутнього вчителя до педагогічної діяльності та його професійний розвиток [312].

Отже, у процесі підготовки майбутнього вчителя до організації інтегрованого навчання ми, насамперед, маємо справу з суб’єктивними та об’єктивно-суб’єктивними факторами. З огляду на це ми погоджуємося з Н.Кузьміною, яка відмічає, що досягненню високого рівня готовності майбутнього вчителя до професійної діяльності сприяє практичне використання продуктивних технологій навчання студентів, які дозволяють вивчити результати своєї праці, моделювати свою діяльність, порівнювати її з діяльністю інших людей, корегувати свою діяльність [201].

Виходячи з вище викладеного, під педагогічними умовами підготовки майбутніх учителів до використання інтегрованих форм організації навчального процесу у початковій школі будемо розуміти взаємопов’язаний і взаємодіючий комплекс заходів навчально-виховного процесу, який забезпечує розвиток особистісних мотивів навчання студента, наближення характеру його навчально-пізнавальної діяльності до характеру майбутньої діяльності, перехід студента на більш високий рівень організації інтегрованої діяльності.

З метою визначення конкретних педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу нами було проведено аналіз галузевих стандартів вищої професійної педагогічної освіти, кваліфікаційні характеристики різних профілів фахівців, навчальних планів і програм різних навчальних дисциплін, зокрема [71].

Зазначимо, що у процесі підготовки майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу у початковій школі в системі вищої освіти найбільш ефективними можуть бути лише такі шляхи, які стимулюють студента опосередковано, активізують його як суб’єкта свого інтелектуального та професійного становлення, розвитку й саморозвитку. Отже, процес формування готовності студентів до інтегрованого навчання має бути спрямований, насамперед, на розвиток особистісних якостей майбутнього вчителя.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/100698.html