---

Загальні питання організації та проведення експерименту

Мета експериментальної частини дослідження полягала в перевірці висунутої гіпотези, теоретичних висновків щодо якості й характеристик сформованості готовності майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації  навчального процес у початковій школі.

Одне із завдань дослідження полягало у вивченні існуючого досвіду підготовки студентів до застосування інтегрованих форм організації  навчання. З цією метою було проведено пілотажне дослідження, яке проходило в природних умовах, не порушуючи логіки й ходу навчально-виховного процесу. Воно вирішувало такі завдання:

1. Дослідити існуючу практику інтеграції психолого-педагогічних і предметно-методичних знань у професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів (з’ясувати, чи використовуються в практиці викладання інтеграція знань дисциплін психолого-педагогічних і предметно-методичних  блоків, якщо не використовується, то з якої причини, виявити ставлення викладачів до використання інтегрованого підходу при вивченні дисциплін цих блоків);
2. Визначити готовність майбутніх учителів початкової школи до застосування інтегрованих форм організації навального процесу.

В опитуванні брало участь 48 викладачів і 310 студентів V курсу факультету початкового навчання Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.

З метою вивчення й аналізу стану уявлень викладачів вищих навчальних закладів про можливість інтеграції психолого-педагогічних і предметно-методичних знань у процесі підготовки студентів до використання інтегрованих форм організації навчання в межах пілотажного дослідження проводилось анкетування викладачів психології, педагогіки і методик викладання окремих предметів (див. додаток О).

 Викладачам факультету початкового навчання було запропоновано визначити критерії якісної підготовки спеціалістів. Результати дослідження показали, що до таких показників педагоги вищих навчальних закладів відносять: міцні знання в галузі психолого-педагогічних і спеціальних дисциплін; уміння використовувати знання для вирішення професійних завдань; здатність самостійно отримувати необхідні для професійної діяльності знання з літератури; уміння приймати обґрунтовані рішення; готовність прислуховуватись до думки колег і використовувати їхній досвід у професійній діяльності; уміння чітко планувати свою роботу.

Одержані відповіді свідчать, що всі викладачі визначають знання як необхідну базу для успішного здійснення професійної діяльності.

Найбільш важливими для спеціаліста якостями, що формуються в процесі навчання у вищому навчальному закладі, викладачі частіше називають: уміння розв’язувати професійні завдання (85,2 % викладачів); прагнення до самоосвіти (66,7 % викладачів).

Анкетування викладачів дозволило зробити також такі висновки. Усі, опитувані викладачі, вказали у своїх відповідях, що інтеграція знань при підготовці вчителя початкових класів може бути одним із шляхів підвищення якості професійної підготовки, поряд із підвищенням питомої ваги самостійної роботи студентів, із збільшенням часу на практичні заняття. На питання, чи необхідно інтегрувати знання, які студенти отримують у період навчання у вищому навчальному закладі, 100 % викладачів відповіли стверджувально. Це дозволяє констатувати, що всі викладачі усвідомлюють значення й необхідність здійснення інтеграції психолого-педагогічних і предметно-методичних знань.

У результаті проведеного аналізу анкет було встановлено, що викладачі методики й психолого-педагогічних дисциплін часто дублюють частину питань і в цьому вбачають основний недолік диференціації знань у загальнопедагогічній підготовці. Для того, щоб уникнути цих повторів, низку питань, за думкою методистів, слід перенести на етап дидактичної підготовки, що буде сприяти пропедевтиці методичних знань.

Окрім того, відсутність взаємодії між викладачами призводить до наступних негативних явищ у процесі загальнопрофесійної підготовки:

1) у змісті педагогічних дисциплін не висвітлюється низка базових питань для методик викладання предметів. Наприклад, при розгляді теми «Засоби навчання» не розглядається діяльність учителя щодо самостійного розроблення засобів навчання;

2) методистами визначається практично повна відсутність зв’язків між дисциплінами «методика – психологія». Частково це пояснюється складністю безпосереднього встановлення таких зв’язків; необхідністю залучення педагогічного змісту; частково – недостатнім урахуванням специфіки змісту окремих предметів. У методиках викладання різних предметів навчання пов’язане з різними аспектами конкретних наук, наприклад: чи математика, чи мова, чи природознавство. Отже, психологічний компонент змісту вивчення окремих предметів покликаний визначити специфіку, зміст предметних умінь і навичок. Окрім того, ці вміння передбачають творчу діяльність, пов’язану з використанням уявлення, емоцій, мислення. Зазначені категорії також розглядаються у курсі психологічної підготовки. Отже, у процесі вивчення психології, необхідно зробити особливий акцент при розгляді відповідних тем.

На думку викладачів, інтеграція предметно-методичних і психолого-педагогічних знань має позитивний характер, а саме:

- дозволяє ліквідувати дублювання матеріалу, зняти перевантаження інформацією, створює резерв робочого часу;

- сприяє цілісному засвоєнню знань;

- сприяє розвитку інтелекту, мислення;

- дозволяє  урізноманітнити форми  навчальної діяльності студентів;

- забезпечує синтез професійно значущих знань, умінь майбутніх учителів у предметно-методичній і психолого-педагогічній галузях ;

- сприяє формуванню вмінь застосовувати отримані теоретичні знання на практиці.

На питання, як може бути організована (реалізована) інтеграція психолого-педагогічних і методичних знань, викладачі відповіли таким чином:

1) через включення категорій і понять, їхнє уточнення, через розгляд на основі використання змісту інших навчальних предметів;

2) через розроблення і реалізацію на практиці інтегрованих курсів, модулів, навчальних програм, окремих інтегрованих занять;

3) у процесі проходження психолого-педагогічної практики у школі, без створення додаткових умов;

4) частині викладачів було складно відповісти (7,4 %).

У практичній діяльності трохи більше половини викладачів здійснюють інтеграцію на своїх заняттях (59,3 %), в основному за рахунок категорій і понять суміжних дисциплін, що використовуються. Крім того, є поодинокий досвід проведення інтегрованого курсу, розробленого сумісно викладачем математики і методики викладання математики.

Серед основних труднощів, з якими зустрічаються викладачі при спробі здійснити інтеграцію знань у процесі навчання студентів, визначаються наступні: незнання механізмів здійснення інтеграції знань на практиці; відсутність відповідних навчально-методичних комплексів; відсутність зустрічних дій з боку викладачів інших дисциплін  (відсутність взаємодії викладачів, небажання викладачів вести сумісну діяльність); недостатній викладацький досвід; брак часу для розробки інтегрованого змісту дисциплін, що викладаються.

Таким чином, викладачі вказують на те, що інтеграція психолого-педагогічних і предметно-методичних знань буде сприяти оптимізації підготовки майбутніх учителів, але наразі у вищому навчальному закладі відсутній механізм (технологія) здійснення такої інтеграції знань.

Виходячи з того, що готовність майбутнього вчителя до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу визначається не лише його науковими знаннями, вміннями, здібностями, а й ціннісними орієнтаціями, мотивами діяльності, під час опитування студентів ми, перш за все, поцікавилися мотивами, що спонукають їх до професійно-педагогічної діяльності.

 

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/100698.html