---

Реалізація педагогічних умов використання інтегрованих форм організації навчального процесу у початковій школі

Однією з теоретично обґрунтованих педагогічних умов використання інтегрованих форм організації навчального процесу у початковій школі нами було визначено організацію діяльності викладачів психолого-педагогічних і предметно-методичних дисциплін із упровадження інтегрованого підходу до навчання студентів.

Розкриємо детальніше проведену роботу.

Результати пілотажного дослідження свідчать, що всі викладачі усвідомлюють значення й необхідність здійснення інтеграції психолого-педагогічних і предметно-методичних знань, але вказують на складності її реалізації, серед яких виділяють незнання механізмів здійснення інтеграції знань, відсутність відповідних навчально-методичних комплексів; недостатній викладацький досвід, тощо. Тому одним із напрямків нашої діяльності було  сприяння педагогам – в оволодінні інтегрованим підходом до навчання студентів. З цією метою налагоджено функціонування постійно діючого науково-практичного семінару «Педагогічна інтеграція» за такою тематикою:

Тема 1. Інтеграційні процеси в підготовці майбутнього вчителя початкової школи.

Інтегрований характер діяльності вчителя початкових класів. Сутність і структура його підготовки у вищому навчальному закладі. Інтегрований підхід до формування знань студентів як один із шляхів ефективної підготовки майбутніх вчителів початкових класів.

Тема 2. Інтеграція як провідна тенденція оновлення змісту педагогічної вищої освіти.

Домінування інтеграційних процесів у розвитку сучасної педагогічної науки і практики. Ознаки, умови, види інтеграційних процесів. Інтеграція як принцип дидактики, що виявляється в перетворенні всіх компонентів освіти. Роль інтеграції у забезпеченні цілісного пізнання світу і здатності студента  системно мислити.

Тема 3. Технологічні аспекти інтеграції змісту підготовки вчителя початкових класів.

 Внутрішньо- й міждисциплінарна інтеграція. Інтеграційні зв`язки. Алгоритм інтеграції змісту: вибір та обґрунтування об`єктів інтеграції, вибір інтегруючого фактора, визначення виду інтеграції, встановлення інтеграційних зв`язків, створення нового інтегрованого об`єкта.

Тема 4. Інтегровані форми й методи навчання студентів.

Поняття «інтегровані форми». Аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду розробки і впровадження у практику навчання інтегрованих форм організації навчання (інтегрована лекція, інтегроване практичне заняття, інтегрований день). Проектне навчання. Інтерактивне навчання.

Набуття досвіду впровадження інтеграційних підходів до підготовки майбутніх вчителів  значною мірою залежить від самоосвіти викладачів.

Самоосвітній роботі педагогів сприяв вибір теми «Інтегроване навчання в початковій школі: його сутність та розвивально-виховний потенціал». Для самостійного опрацювання обраної теми рекомендувався відповідний перелік наукових джерел (додаток П), надавалася консультативна підтримка.

Практика в школі є засобом найбільш об’єктивної перевірки якості роботи вищого педагогічного навчального закладу, що підготував спеціаліста. Розробка навчально-практичних завдань викладачами вищих навчальних закладів та вчителями школи сприяла створенню розвивального середовища для студентів-практикантів, результати виконання яких фіксувались у «Паспорті студента-практиканта» (додаток М). Сумісна діяльність шкільних і вузівських педагогів спрямовувалася на виявлення і коригування основних ускладнень при конструюванні та впровадженні в практику початкової школи інтегрованих форм організації навчального процесу, з якими стикаються студенти у практичній діяльності, організацію зі студентами процедури рефлексії професійної діяльності. На час практики також організовувалися психолого-педагогічні практикуми, на яких викладачі вищого навчального закладу розкривали теоретичний аспект застосування інтегрованих організаційних форм, а шкільні вчителі проводили майстер-клас. Окрім того, шкільні вчителі організовували  індивідуальні консультації для студентів, що відчували ті чи інші ускладнення під час організації навчально-виховного процесу, взаємодії з учнями, допомагали у створенні портфоліо «Мої інтегровані уроки», методичного кейса «Банк інтегрованих завдань» .

Реалізація змістового способу здійснювалася за рахунок формування  провідних понять міжпредметного характеру в процесі навчання. Розробка змісту конкретного предмета – складна методична проблема особливо зараз, коли поставлено завдання засобами предмету сприяти формуванню творчої особистості випускників. У цих умовах змінюються функції навчального предмета, його зміст стає не стільки обсягом вивчення, скільки засобом розвитку студента.

У межах змістового способу інтеграції знань група викладачів здійснювала:

- аналіз навчальних програм обов’язкових дисциплін загальнопрофесійної підготовки, що передбачені навчальним планом вищого навчального закладу (педагогіка, психологія, теоретичні і методичні дисципліни); коректування навчальних програм, спрямоване на пошук взаємопов’язаних освітніх об’єктів і їхню логічну побудову в курсах загальнопрофесійної підготовки;

- розробку модульних навчальних блоків інтегрованого характеру для реалізації через основнійі курси за вибором;

- розробку спецкурсу «Інтегровані форми організації навчання в початковій школі»;

- розробка та добір навчально-методичних матеріалів (посібники, підручники, задачники, методичні рекомендації і т.ін.);

- вибір форм, методів організації лекційних і практичних занять, проведення педагогічної практики, виконання дослідницьких робіт студентами, здійснення контролю і корекції освітнього процесу у вищому навчальному закладі.

У якості інтегрованих модулів ми розглядаємо такі, специфіка яких складається не просто у встановлених предметних зв’язках, а й наявності інтегруючого фактора, що є суттєвою складовою цілого. У даній складовій відбувається злиття фактів, ідей, понять, принципів, законів різних галузей людського знання, видів діяльності.

Процеси інтеграції в залежності від типів інтеграційних зв’язків і обсягу змісту, що інтегрується в модулі, можуть реалізовуватися у різних інтегрованих формах організації навчального процесу: інтегровані лекція, семінар, практичне заняття.

Під час складання програми модульного блока можна визначити наступну систему послідовних дій групи викладачів:

Перший крок – це представлення навчального модульного блоку як системи, тобто первинне структурування змісту, яке включає в себе:

- визначення стрижневих ліній інтеграції навчальних предметів, курсів;

- відбір змісту для кожної стрижневої лінії.

Таким чином, викладачі отримують цілісне уявлення про зміст предмета і його зв’язки із суміжними предметами психолого-педагогічної підготовки.

Другий крок – створення  програми, компонентами якої є дидактичні цілі і сукупності модулів блочної програми. Ця діяльність передбачає наступні послідовні кроки:

1) кожному модулю дається назва, яка відображує суть обраної для неї стрижневої лінії. Формулюється комплексна дидактична ціль для кожного модуля;

2) на основі встановлених інтеграційних зв’язків для кожного модуля відбирається зміст, який представляє собою закінчений блок інформації. Для кожного модуля визначається власна дидактична ціль. Таким чином вибудовується система модулі;

3) зміст кожного модуля поділяється на навчальні елементи. Для кожного елементу визначається приватна ціль. Побудова модулю починається завжди з формулювання інтегруючої цілі. Наступними навчальним елементом буде завдання для вихідного контролю, мета якого – готовність студентів до роботи. Наступні навчальні елементи спрямовані на засвоєння знань і вмінь. Передостанній навчальний елемент модуля – резюме, узагальнюючий хід виконання завдань. Заключний навчальний елемент модуля складає завдання вихідного контролю.

При розробці модулів слід виходити з того, що окремі дидактичні цілі навчальних елементів у своїй сукупності повинні забезпечити досягнення інтегрованої мети модуля.

У модульній технології важливим є принцип зворотного зв’язку, тому необхідно:

1) перед кожним модулем проводити контроль знань і вмінь студентів,

2) обов’язково здійснювати поточний і проміжний контроль у кінці вивчення кожного навчального матеріалу,

3) по закінченню роботи з модулем проводити підсумковий контроль.

З кожного модуля встановлюються форми контролю знань і оцінювання у балах з урахуванням важливості, складності, обсягу модуля. Постійно накопичувана сума балів складає рейтинг студентів. Враховувати можна: термін  виконання завдання, додаткову роботу, складність завдань, творчий підхід і інше.

Рейтинговий контроль у системі навчання має ряд переваг, а саме: здійснення попереднього (вхідного), поточного і підсумкового контролю; забезпечення зворотного зв’язку, надійності (на основі розгорнутих процедур оцінки результатів окремих ланок контролю); забезпечення розвитку особистісних якостей (відповідальність, креативність, адекватність самооцінки і таке інше).

Змінюється принципово діяльність викладача на занятті. Його головне завдання – розробити модульну програму, самі модулі, а на занятті він мотивує, організовує, координує, консультує, тобто, використовуючи потенціал модульного навчання, здійснює рефлексивне управління навчанням.

Відповідно до названих вище принципів розробляється модульна програма, яка служить дидактичним посібником для студентів у процесі пізнання матеріалу.

Підґрунтям розробки даних робочих блоків для підготовки вчителя з конкретних спеціальностей є вимоги Державного освітнього стандарту вищої професійної освіти щодо цілісності формування професійних знань студентів.

 

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/100698.html