Зміст та обсяг поняття «трудові права людини» та його значення для кримінального права України

Характерною ознакою сучасного суспільства є визнання та закріплення прав людини як загальновизнаної найвищої цінності. Забезпечення права людини, відповідно до Конституції України, має становити основу діяльності нашої держави та міжнародного співтовариства, і ця проблема існує вже не малий проміжок часу. Зміна парадигми у сучасному сприйнятті права загалом та кримінального права, зокрема, найперше висуває принцип «верховенства права». Можна виокремити дві основні концепції верховенства права: формальну та змістовну («тонку» та «грубу» в англійській традиції; що пов’язані з теоріями правового позитивізму та природного права, відповідно). Формально-юридичне тлумачення права не виводить міркування-висновок про справедливість самих норм, натомість визначає процедурні атрибути, якими повинна бути наділена правова система. Цей підхід прагне ізолювати ефективність та передбачуваність роботи системи від етичних питань про її відповідальність за результат. Змістовні тлумачення верховенства права висувають вимоги до змісту законів і, очевидно, містять фундаментальні права людини, які, як стверджують ці концепції, випливають з вищих неписаних принципів законності, моралі та справедливості [108]. Саме з цих міркувань наше дослідження ґрунтуватиметься на трудових правах людини.

Аналіз спеціальних джерел дає змогу зробити загальний висновок про те, що досі є невирішеними та в повному обсязі не дослідженими різні групи прав людини, що охоплюють різні сфери її життя, зокрема і трудові права. Особливо, це стосується комплексної охорони певних видів прав, аналізу засобів такої охорони, визначення місця кримінального права у системі таких засобів.

Обсяг і зміст трудових прав людини мають визначати систему кримінально-правової охорони цих цінностей, а відтак постають основними задля визначення теоретико-методологічних засад кримінально-правової охорони трудових прав людини. Зокрема, під змістом трудових прав людини розуміємо правову природу цих прав, їх спрямованість та характер, а під обсягом – той конкретний їх перелік, нормальна реалізація якого підлягає кримінально-правовій охороні.

Права людини – це природні можливості індивіда, які забезпечують його життя, людську гідність та свободу діяльності у всіх сферах суспільного життя [281, с. 498].

Людина є носієм природних прав, а джерелом прав людини – є вона сама, її потреби та інтереси, які допомагають їй у самореалізації, а дотримання і охорона цих прав – основа свободи та справедливості. Правами наділена кожна людина, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, соціального походження, віку, сімейного та майнового стану, тому питання забезпечення її прав є не тільки внутрішня справа конкретної держави, але й мета всього світового співтовариства.

Найперше, головним обов’язком кожної демократичної держави є забезпечення прав людини шляхом закріплення їх у нормативно-правових актах, правові норми яких забезпечують певні можливості людини. Не є винятком і Україна, яка проголосила себе демократичною, соціальною державою та задекларувала у ст. 3 Основного Закону, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За сучасних ринкових умов назріла необхідність більш детального аналізу змісту саме трудових прав людини, оскільки вони становлять основу самореалізації особи та ствердження її в суспільстві, забезпечують відчуття впевненості від необхідності у своїй праці.

Реалізація людиною своїх трудових прав виконує важливу роль у її житті і житті суспільства загалом. Саме через реалізацію трудових прав людина створює матеріальні та інтелектуальні блага для суспільства і водночас реалізує себе як особистість. Позбавлення людини праці (роботи) призводить не тільки до втрати засобів до існування, її соціального статусу, але й завдає  суттєву шкоду її психологічному стану.

Традиція українського кримінального законодавства щодо захисту трудових прав за допомогою кримінально-правових засобів зберігається і сьогодні, а вивчення змісту та обсягу цих прав сприятиме виявленню прогалин в їх кримінально-правовій охороні.

Основними тенденціями розвитку трудових прав є розширення їх змісту та обсягу. За сучасних умов ринку праці збільшено способи реалізації трудових прав, що засвідчує їх важливість, та передбачено їх гарантування у національному законодавстві та міжнародно-правових актах. Сьогодні права людини визнані основою демократичного устрою, яка закріплена як в конституціях, так і в інших законодавчих актах.

Ще 1948 року світове товариство, зокрема й Україна, передбачили перелік трудових прав у Загальній декларації прав людини. Право на працю визнано одним із найбільш важливих трудових прав людини, за яким кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі та безпечні умови праці і на захист від безробіття [3]. Закріплені в Загальній декларації прав людини трудові права водночас визнаються основними принципами міжнародного трудового права, зокрема: право на працю; право на вільний вибір роботи; право на захист від безробіття; право на справедливі та безпечні умови праці; право на рівну оплату за однакову працю без будь-якої дискримінації; право на справедливу і задовільну винагороду, що забезпечує гідне людини існування для неї та її сім’ї; право створювати професійні спілки і вступати до них для захисту своїх інтересів; право на відпочинок та дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня і на оплачувану періодичну відпустку.

Відповідно до Міжнародного пакта про економічні, соціальні та культурні права 1966 року [10] до основних трудових прав належать право на працю; право на справедливі та сприятливі умови праці, тобто умови роботи, що відповідають вимогам безпеки та гігієни; справедливу заробітну плату без дискримінації; задовільні умови існування для працівників та їхніх сімей; безпечні та здорові умови праці; однакові для усіх можливості просування по роботі виключно на підставі трудового стажу та рівня кваліфікації; право на відпочинок; право на профспілкову організацію; право на страйк; особлива охорона праці та інтересів жінок-матерів, дітей та підлітків.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/461266.html