---

Диференціація кримінальної відповідальності за злочини проти трудових прав людини

У теорії права диференціацію юридичної відповідальності визначають як встановлення у законі різних її видів (форм) залежно від найбільш типових якостей, що характеризують в узагальненому вигляді різні групи правопорушень.

Як зазначає В. О. Навроцький, виявом того, що відповідальність за певне діяння диференційована, є наявність у кримінальному та інших галузях права багатьох норм про відповідальність за таке діяння [218, с. 401].

На прикладі порушень у сфері трудової діяльності людини виокремимо основні проблеми диференціації юридичної відповідальності. Відповідно до вимог ст. 265 КЗпПУ, особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством, зокрема дисциплінарну (п. 1-1 ч. 1 ст. 41 КЗпПУ), матеріальну (п. 9 ст. 134 КЗпПУ), адміністративну
(ст. 41 КУпАП) або кримінальну (ст.ст. 172–175, 271–274 КК України).

Встановлення кримінальної та адміністративної відповідальності за правопорушення у трудовій сфері є важливим чинником забезпечення
принципу законності, а тому має здійснюватися законодавцем чітко й визначено.

У практичній діяльності правоохоронних та судових органів особливо актуальною є проблема відмежування адміністративних правопорушень від  кримінально караних діянь. А відсутність у законі чітких вказівок на ознаки злочину чи проступку призводить до неоднозначного тлумачення та застосування кримінального та адміністративного законодавства. У таких випадках питання розмежування злочинів й адміністративних правопорушень здебільшого вирішується на підставі внутрішнього переконання правозастосовувача, що залежить від рівня його правових знань, практичного досвіду, позиції його керівників чи прокурора тощо [91, с. 112].

Відтак ці питання потребують додаткового детального вивчення, зокрема у межах певної праці, тим більше, що на часі прийняття змін до КК України у зв’язку із введенням відповідальності за кримінальні проступки, що ще більше актуалізує цю проблему.

Під диференціацією кримінальної відповідальності розуміється градація, розподіл, розшарування відповідальності у кримінальному законі, в результаті якої законодавцем встановлюються різні кримінально-правові наслідки залежно від типового ступеня суспільної небезпечності злочину та типового ступеня суспільної небезпечності особи винного [179, с. 63].

А. В. Васильєвський визначає поняття диференціації кримінальної відповідальності як зміну виду, розміру і характеру передбаченої законом міри відповідальності залежно від зміни суспільної небезпечності діяння і особи, яка його вчинила, а також з урахуванням принципу гуманізму та інших важливих обставин [82, с. 4–12].

Сутність диференціації кримінальної відповідальності полягає в тому, щоб здійснити детальний її поділ на дрібніші частини, які б відповідали ступеню суспільної небезпеки вчиненого діяння, тобто досягти вдалого балансу між «м’якістю» і «жорстокістю» КК [179, с. 7].

Як відомо, суб’єктом диференціації кримінальної відповідальності є лише законодавець, який, криміналізуючи діяння, вирізняє відповідальність за його вчинення шляхом встановлення багатьох правових норм лише у кримінальному законі.

Під час криміналізації діяння законодавець повинен з’ясувати низку питань, які виникають при визначенні диспозиції та санкції відповідної кримінально-правової норми. Зокрема, необхідно визначити, чи встановлювати лише кримінальну відповідальність за вчинення певного діяння чи можливо передбачити звільнення від відповідальності, види покарання, їх розмір та інше.

Для диференціації кримінальної відповідальності використовуються різноманітні засоби, зокрема:

– градація кримінальних правопорушень за ступенем їх тяжкості (кримінальні проступки, злочини);

– виокремлення кваліфікованих, особливо кваліфікованих та привілейованих складів злочинів;

– побудова спеціальних норм та норм про, так звані, складені злочини;

– формування окремих складів злочинів, які відрізняються за своїми ознаками;

– зміна критеріїв, які визначають співвідношення кримінально-правових норм та норм інших галузей права [216, с. 166].

Здійснюючи диференціацію кримінальної відповідальності, законодавець зазвичай використовує такі ознаки, як, наприклад, форму вини, мотиви злочину, предмет злочину та його вартість, ознаки складу злочину, які характеризують об’єктивну сторону – вчинення повторно, за попередньою змовою групою осіб, розмір заподіяної шкоди, спосіб учинення злочину та інші.

Диференціація кримінальної відповідальності може здійснюватися і фактично здійснюється законодавцем за всіма ознаками складу злочину (за винятком об’єкта та осудності як ознаки суб’єкта злочину), а також за стадіями його вчинення та формами співучасті [64, с. 20].

Диференціація кримінальної відповідальності відбувається через урахування і відображення у кримінальному законі ознак, які підвищують чи зменшують ступінь суспільної небезпеки злочину, – тобто об’єктивно існуючої антисоціальної властивості, обумовленої всією сукупністю його негативних ознак, що свідчать про реальну можливість заподіяти шкоду охоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам [162, с. 95].

Диференціація кримінальної відповідальності за злочини проти трудових прав людини здійснюється за допомогою кваліфікуючих ознак та виокремлення спеціальних норм.

До кваліфікуючих ознак, за допомогою яких здійснюється диференціація кримінальної відповідальності за злочини проти трудових прав, належать:

1) категорія працівників – потерпілий: а) неповнолітній; б) вагітна жінка; в) одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює, які мають дитину віком до 14 років; г) одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює, які мають дитину-інваліда (ч. 2 ст. 172 КК України); ґ) громадянин, з яким укладено угоду щодо його роботи за межами України (ч. 2 ст. 173 КК України);

2) спосіб учинення – вчинення злочину наслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати (ч. 2 ст. 175 КК України);

3) вид робіт або вид порушених правил безпеки (ст.ст. 272, 273, 274 КК України);

4) наслідки: а) загибель людей, б) інші тяжкі наслідки (ч.2 ст.ст. 271–274 КК України).

Встановлення такої кваліфікуючої ознаки, як потерпілий, зокрема неповнолітніх, одиноких батьків та жінок, свідчить про особливий захист прав цієї категорії працівників, враховуючи особливості їх організму. Крім цього, турбота про осіб, які потребують підвищеного соціального захисту, до яких належать вагітні жінки та жінки, які мають малолітніх дітей, становить соціальну функцію держави. Допомоги, що виплачуються нині неконкурентоспроможним жінкам, не тільки недостатні для підтримки нормального рівня життя батьків із дітьми, а й часто не забезпечують навіть фізіологічне виживання самої вагітної жінки або жінки, яка має малолітню дитину, у випадках, коли вона не може здійснювати трудову діяльність або не має можливості працевлаштуватися.

Що ж стосується такої кваліфікуючої ознаки, як наслідки, то саме вона є критерієм встановлення основного та кваліфікуючого складу злочинів проти трудових прав у сфері охорони праці.

Під «загибеллю людей» розуміються випадки смерті однієї або кількох осіб. Як «інші тяжкі наслідки» необхідно розуміти випадки заподіяння тяжких тілесних ушкоджень бодай одній людині, середньої тяжкості тілесних ушкоджень – двом і більше особам, шкоди у великих розмірах – підприємству, установі, організації чи громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць [43].

Слід виокремити і той факт, що у всіх кваліфікованих складах злочинів, що розглядаються, міститься одне зі словосполучень «ті самі дії» або «те саме діяння». За допомогою такої формули законодавець ставить більше запитань, аніж  дає відповідей про розмежування між основним складом злочину та кваліфікованим. Річ у тім, що буквальне тлумачення наведених зворотів вказує лише на ознаку діяння, а не на весь склад злочину, який визначений у ч. 1 відповідної статті. Натомість теорія кримінального права тлумачить відповідні звороти інакше – як позначення попереднього складу злочину з усіма його ознаками, а не лише об’єктивними.

 

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/461266.html