Молодь як об’єкт виховання

У суспільстві існує думка про те, що молодість – це період, коли молода людина уже є сформованою особистістю, яка самостійно приймає рішення, обирає власний шлях розвитку і несе за нього моральну відповідальність. У цілому погоджуємося із таким твердженням і саме тому вважаємо за доцільне розглядати молодь як важливий суб’єкт виховного процесу. Розкриттю особливостей молоді як суб’єкта виховної взаємодії щодо виховання моральної відповідальності присвячений параграф 3.3. Проте не менш важливо, на наше переконання, обґрунтувати особливості молоді як об’єкта виховання, тобто тієї категорії вихованців на яку спрямовуються виховні зусилля педагога. Враховуючи сформованість ціннісних орієнтацій, уставок, переконань, самостійності молоді, ми переконані, що дана категорія населення особливо потребує педагогічної підтримки, патронажу, супроводу, оскільки має свої особливості, які необхідно враховувати. Неприпустимою і хибною на наш погляд є думка, що молодь не потребує вихователів, наставників і сама може впоратися із усіма викликами і життєвими труднощами у процесі свого розвитку. Практика свідчить, що відмова від інституту наставництва у ВНЗ в 90-их роках XX століття призвела (як один із факторів) до зростання девіантної поведінки студентської молоді. Тому потрібен баланс, поєднання самостійності та обґрунтованого педагогічного супроводу, із врахуванням вікових та психолого-педагогічних особливостей молоді. Молодь – це специфічна соціально-демографічна група, яка виділяється на основі сукупності вікових характеристик, соціально-психологічних властивостей, що визначаються суспільним укладом, культурою, закономірностями соціалізації та вихованням у даному суспільстві. 

У структурі народонаселення молодь складає значну частку. В світовому масштабі (за класифікацією ООН) до молоді належать особи, вік яких становить від 15 до 24 років – це 1,2 млрд. осіб, або майже 18% населення. На теренах Європейського Союзу проживає 96 млн. молодих людей, що становить 20% від загальної кількості населення. В Україні, за чинним законодавством (Закон України «Про сприяння соціальному становлення та розвитку молоді в Україні»), до молоді належать люди віком від 14 до 35 років. У зв’язку із зменшенням чисельності населення в Україні (кінець 90-их років XX ст. – початок XXI ст.) такі ж тенденції спостерігаються і з кількістю молодих людей (у 1991 році молоді віком 14-35 років було 16173,5 тис., у 2012 році – 14287,6 тис.), проте їх частка у структурі населення не змінилася (у 1991 р. вона становила 31,3%, а у 2012 р. – 31,4 %).

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/40095.html